Рекомендації допоможуть стандартизувати створення комфортного, безпечного та доступного середовища для маломобільних груп населення. Це комплексний документ, що дозволяє громадам правильно сформувати безбар’єрні маршрути та реалізувати їх за єдиними підходами. Йдеться не про окремі пандуси чи безпечні переходи, а про комплексний підхід, повну логіку простору, де в центрі уваги – людина.

Документ структурує підхід до формування безбар’єрних маршрутів у три логічні етапи:

• Теоретичне обґрунтування — визначення понять, підходів та типів маршрутів з чітким переліком об'єктів, які включаються до нього.
• Розробка проєктної пропозиції маршруту — включає вибір ділянки, аналіз об’єктів на ній та пріоритетів для облаштування.
• Реалізація маршруту — включно з інфраструктурними рішеннями та видами робіт.

Окремо зазначено, що безбар’єрним вважається маршрут, на якому безбар’єрними є усі пішохідні шляхи та не менше 75% об’єктів на таких шляхах.

Детальніше ознайомитися з Методичними рекомендаціями можна за посиланням.

Відповідно до рекомендацій, безбар’єрний маршрут:

• має визначений початок і кінець;
• з’єднує житлові будинки з ключовими об’єктами — лікарнями, ЦНАПами, центрами зайнятості та іншими місцями отримання послуг;
• складається з елементів дорожньо-транспортної мережі, зупинок та будівель;
• не містить бар’єрів для пересування маломобільних груп населення;
• забезпечений доступним громадським транспортом;
• має зрозумілу інформаційну, візуальну та тактильну навігацію.

Рекомендації передбачають, що формування маршруту має базуватися на моніторингу потреб маломобільних груп, частка яких у громадах становить від 20% до 40% населення.

Також врегульовано питання, щодо пріоритетних об’єктів на маршрутах. Це заклади охорони здоров’я, освіти та торгівлі, ЦНАПи, установи соціального захисту, споруди цивільного захисту.

Методичні рекомендації також спрямовані на уніфікацію підходів у громадах та забезпечення сталості проєкту “Рух без бар’єрів”, реалізація якого вже стартувала у 15 пілотних громадах. Вони також створюють основу для подальшого масштабування безбар’єрних рішень у країні.

Очікується, що впровадження методичних рекомендацій дозволить значно підвищити якість міського середовища. Громадянам буде забезпечено рівний доступ до інфраструктури, що сприятиме інтеграції маломобільних груп населення та створить комфортні умови для всіх без виключення мешканців.

Нагадаємо, що реалізація безбар’єрних маршрутів передбачена до 2030 року. Перша черга облаштування – 2025 рік.

Підписуйтеся на сторінки Міністерства розвитку громад та територій у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram та WhatsApp

Рекомендації допоможуть стандартизувати створення комфортного, безпечного та доступного середовища для маломобільних груп населення. Це комплексний документ, що дозволяє громадам правильно сформувати безбар’єрні маршрути та реалізувати їх за єдиними підходами. Йдеться не про окремі пандуси чи безпечні переходи, а про комплексний підхід, повну логіку простору, де в центрі уваги – людина.

Документ структурує підхід до формування безбар’єрних маршрутів у три логічні етапи:

• Теоретичне обґрунтування — визначення понять, підходів та типів маршрутів з чітким переліком об'єктів, які включаються до нього.
• Розробка проєктної пропозиції маршруту — включає вибір ділянки, аналіз об’єктів на ній та пріоритетів для облаштування.
• Реалізація маршруту — включно з інфраструктурними рішеннями та видами робіт.

Окремо зазначено, що безбар’єрним вважається маршрут, на якому безбар’єрними є усі пішохідні шляхи та не менше 75% об’єктів на таких шляхах.

Детальніше ознайомитися з Методичними рекомендаціями можна за посиланням.

Відповідно до рекомендацій, безбар’єрний маршрут:

• має визначений початок і кінець;
• з’єднує житлові будинки з ключовими об’єктами — лікарнями, ЦНАПами, центрами зайнятості та іншими місцями отримання послуг;
• складається з елементів дорожньо-транспортної мережі, зупинок та будівель;
• не містить бар’єрів для пересування маломобільних груп населення;
• забезпечений доступним громадським транспортом;
• має зрозумілу інформаційну, візуальну та тактильну навігацію.

Рекомендації передбачають, що формування маршруту має базуватися на моніторингу потреб маломобільних груп, частка яких у громадах становить від 20% до 40% населення.

Також врегульовано питання, щодо пріоритетних об’єктів на маршрутах. Це заклади охорони здоров’я, освіти та торгівлі, ЦНАПи, установи соціального захисту, споруди цивільного захисту.

Методичні рекомендації також спрямовані на уніфікацію підходів у громадах та забезпечення сталості проєкту “Рух без бар’єрів”, реалізація якого вже стартувала у 15 пілотних громадах. Вони також створюють основу для подальшого масштабування безбар’єрних рішень у країні.

Очікується, що впровадження методичних рекомендацій дозволить значно підвищити якість міського середовища. Громадянам буде забезпечено рівний доступ до інфраструктури, що сприятиме інтеграції маломобільних груп населення та створить комфортні умови для всіх без виключення мешканців.

Нагадаємо, що реалізація безбар’єрних маршрутів передбачена до 2030 року. Перша черга облаштування – 2025 рік.

Підписуйтеся на сторінки Міністерства розвитку громад та територій у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram та WhatsApp

Н А К А З

від 31 .08 .2021 р. Київ № 217

Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня
безбар’єрності об’єктів фізичного оточення
і послуг для осіб з інвалідністю

Відповідно до абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 537 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю», абзацу шостого підпункту 13 та підпункту 13¹ пункту 3 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 850),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, що додаються (далі – Методичні рекомендації).
2. Директорату просторового планування територій та архітектури (Плащенко Є.) разом з Юридичним департаментом (Чепелюк О.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Мінрегіону.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Наталію Козловську.

Міністр Олексій ЧЕРНИШОВ

Затверджено наказом Міністерства
розвитку громад та територій України
від 31 серпня 2021 року № 217

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю

І. ЩО ТАКЕ МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ТА ОЦІНКА СТУПЕНЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ ОБ’ЄКТІВ ФІЗИЧНОГО ОТОЧЕННЯ І ПОСЛУГ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ.

Фізичне оточення в Україні і до цього часу все ще переважно розраховано на здорову за середніми стандартами людину. Будинки і споруди, збудовані за радянських часів або й раніше, залишаються недоступними для певної категорії громадян, які відносяться до маломобільних.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» маломобільні групи населення – особи, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні у просторі, зокрема особи з інвалідністю, особи з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, громадяни похилого віку, особи з дитячими візками.

Моніторинг та оцінка ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю – інструмент збору та узагальнення інформації про ступінь безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю за єдиними Критеріями безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, який дозволить: забезпечити проведення щорічного обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, здійснювати аналіз стану безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю в Україні, визначати динаміку створення безбар’єрного простору, виявляти проблеми та планувати шляхи їх вирішення.

Якісне обстеження об’єктів, у яких надаються послуги населенню, на відповідність Критерям безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, суттєво вплине на ситуацію з виявленням як фізичних так і організаційних бар’єрів для осіб з інвалідністю, що, у свою чергу, стимулюватиме управителів об’єктів медичного та освітнього, культурного та спортивного, побутового, торгівельного та іншого призначення краще зрозуміти проблему та вживати комплексні і більш ефективні заходи із забезпечення можливості особам з інвалідністю повною мірою користуватися правами людини і громадянина без будь-якого приниження та дискримінації.

Порядок проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 537, (далі – Порядок).

При цьому, дія Порядку також поширюється на маломобільні групи населення (далі – МГН).

З метою забезпечення єдиного підходу до обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю та інших МГН Порядком встановлено відповідні Критерії, які базуються на основних вимогах ДБН В.2.2 40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» та дозволяють проводити якісне (функціональне) обстеження об’єктів, в яких надаються послуги населенню, та оцінювати їх в частині забезпечення безбар’єрності, у тому числі з можливістю долучення до процесу представників від громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

Перелік заходів, наданих в Критеріях, не є виключним і може в подальшому доповнюватись для окремих категорій об’єктів з урахуванням їх призначення.

Порядком визначено суб’єктів, які проводять обстеження та оцінку ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг, а саме:

– регіональні органи з питань містобудування та архітектури – структурні підрозділи з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

– місцеві органи з питань містобудування та архітектури – структурні підрозділи з питань містобудування та архітектури райдержадміністрацій, виконавчих органів, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних в місті (у разі їх утворення) рад, територіальних громад;

– управителі об’єктів – власники (балансоутримувачі), орендарі або інші управителі об’єктів, що несуть відповідальність за їх експлуатацію.

ІІ. ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ.

Моніторинг проводиться один раз на рік у наступному порядку.

Мінрегіон щороку до 1 червня визначає типи об’єктів, що підлягають оцінці та оприлюднює зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

У тижневий строк після оприлюднення Мінрегіоном інформації про типи об’єктів, що підлягають оцінці, регіональними та місцевими органами з питань містобудування та архітектури вказана інформація доводиться до відома управителів об’єктів.

Місцевими органами з питань містобудування та архітектури складаються переліки об’єктів, що підлягають оцінці у поточному році.

Управителями об’єктів, які були внесені до переліку об’єктів, що підлягають обстеженню та оцінці, щороку у період з 1 червня до 31 серпня проводиться обстеження та оцінка зазначених об’єктів, що рекомендується здійснювати у послідовності, встановленій у Додатку 1 до Порядку.

Щороку до 15 вересня управителі об’єктів, які були внесені до переліку об’єктів, що підлягають обстеженню та оцінці, подають відповідному місцевому органу з питань містобудування та архітектури інформацію щодо проведення обстеження об’єктів та оцінку їх безбар’єрності за формою згідно з Додатком 1 до Порядку.

Щороку до 30 вересня місцеві органи з питань містобудування та архітектури забезпечують збір інформації, поданої управителями об’єктів, узагальнюють її, оприлюднюють на своєму офіційному сайті та подають відповідному регіональному органу з питань містобудування та архітектури за формою згідно з Додатком 2 до Порядку.

Щороку до 31 жовтня регіональні органи з питань містобудування і архітектури забезпечуєть збір інформації, поданої місцевими органами з питань містобудування та архітектури, узагальнюють її, оприлюднюють на своєму офіційному сайті та подають її Мінрегіону за формою згідно з Додатком 3 до Порядку.

Мінрегіон за результатами розгляду інформації від регіональних органів з питань містобудування і архітектури формує рейтинг обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за ступенем безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг за формою згідно з Додатком 4 до Порядку, який оприлюднюється на офіційному сайті Мінрегіону у розділі «Безбар’єрність».

Обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями протягом трьох місяців після оприлюднення рейтингу Мінрегіоном надаються пропозиції місцевим органам з питань містобудування та архітектури щодо покращення стану безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг.

ІІІ. ЯК ПРОВОДИТЬСЯ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ОЦІНКА І ЯК ПОДАЄТЬСЯ ІНФОРМАЦІЯ.

Обстеження та оцінка ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю та інших МГН забезпечується управителями об’єктів за типами об’єктів, визначеними Мінрегіоном на поточний рік, та які були включені до відповідних переліків місцевими органами з питань містобудування і архітектури.

Для проведення обстеження та оцінки управителем об’єкта визначається відповідальна особа. До участі в оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг управителі об’єктів можуть залучати представників громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

Проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єкта доцільно здійснювати шляхом встановлення відповідності Критеріям, наведеним у Додатку 1 до Порядку, стану шляхів руху до будівлі, прилеглої до неї території, вхідної групи, архітектурно-планувальних характеристик приміщень, шляхів руху та вертикальних комунікацій всередині будівлі, приміщень, до яких дозволено доступ відвідувачів, туалетів загального користування, шляхів евакуації, у тому числі геометричних параметрів відповідного обладнання.

Обстеження та оцінка окремих елементів об’єкта визначається шляхом ретельного огляду, проведення необхідних обмірів з використанням звичайного вимірювального засобу – рулетки, та занесення інформації про елементи у таблицю Додатку 1 до Порядку у форматі «так» або «ні».

При проведенні обстеження доцільно звертати увагу на всі виступаючі елементи або предмети, існуючі пошкодження або дефекти, що можуть спричинити небезпеку або певні незручності для відвідувачів, з метою їх подальшого усунення.

Для забезпечення зручності при проведенні обстеження пропонується роздрукувати поверхові плани будівлі і приміщень або схематичне їх відображення та таблицю Додатку 1 до Порядку для подальшого його заповнення.

Обстеження та обміри рекомендується проводити у послідовності, встановленій у Додатку 1 до Порядку. Всі необхідні значення позначаються на плані або схемі, що у подальшому забезпечить можливість зручного внесення інформації про проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

З метою визначення відповідності параметрів пандусів вимогам зручності та безпеки при користуванні МГН, пропонуємо здійснювати нескладний розрахунок.

Як розрахувати параметри пандуса.

Згідно з вимогами ДБН та Критеріями, наведеними у Додатку 1 до Порядку, на 1 метр довжини пандуса має бути не більше 8 сантиметрів підйому. Тобто – нахил пандуса має становити не більше як 8 відсотків або 1:12.

Наприклад, різниця між рівнем землі та рівнем підлоги першого поверху будівлі складає 0,5 м.

Застосовуючи співвідношення 1:12, 0,5 м помножуємо на 12 та отримуємо довжину горизонтальної проєкції пандуса, яка дорівнює 6,0 м.

0,5 х 12 = 6,0

Таким чином, при висоті підйому пандуса 0,5 м довжина горизонтальної проєкції пандуса має становити не менше 6,0 м.

Для визначення оцінки безбар’єрності об’єкта заповнюється відповідна таблиця, що містить Критерії безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

У графі «Відповідність критеріям» зазначається «так» (якщо елемент відповідає критерію) або «ні» (якщо елемент не відповідає критерію).

За результатами обстеження заповнюється позиція «Підсумки» шляхом обрання одного варіанта серед трьох:

об’єкт є безбар’єрним – об’єкти, на яких людина, яка користується кріслом колісним або є незрячою, може самостійно зайти на об’єкт та вільно в ньому пересуватися та скористатися евакуаційним виходом. Такий об’єкт має вхідну групу в рівень з підлогою (або нормативний пандус чи підйомник), ширину всіх дверей не менше 90 сантиметрів, ліфт або підйомник (або бути одноповерховим), щонайменше одну доступну для осіб, які пересуваються на кріслах колісних, санітарно-гігієнічну кімнату із допоміжними поручнями біля унітазу, призначену для відвідувачів обох статей, тактильні направляючі та одну мнемосхему при вході;

об’єкт має часткову безбар’єрність – об’єкти, на яких людина, яка користується кріслом колісним або є незрячою, може самостійно зайти на об’єкт та вільно в ньому пересуватися. Такий об’єкт має вхідну групу в рівень з підлогою (чи нормативний пандус (або його кут має відхилення від нормативного не більш як на 10 відсотків), ширину всіх дверей або більшості 80—89 сантиметрів, ліфт (або бути одноповерховим), щонайменше одну доступну для осіб, які пересуваються на кріслах колісних, санітарно-гігієнічну кімнату із допоміжними поручнями біля унітазу, що призначена для відвідувачів;

об’єкт є бар’єрним – всі інші об’єкти, крім тих, що належать до першого та другого рівня (безбар’єрні або частково безбар’єрні).

Форма, заповнена управителем об’єкта в повному обсязі згідно з Додатком 1 до Порядку, надається відповідному місцевому органу з питань містобудування та архітектури.

Місцевий орган з питань містобудування та архітектури збирає інформацію від управителів об’єктів про проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, подану за формою згідно з Додатком 1, систематизують її за типами об’єктів та вносять дані за формою згідно із Додатком 2 до Порядку.

Окремо за типами об’єктів заповнюють у Додатку 2 до Порядку колонки «Загальна кількість об’єктів» та «Кількість об’єктів, що обстежено».

У колонку «Оцінка безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю» вносять дані про відсоток об’єктів: безбар’єрних, частково безбар’єрних та бар’єрних – окремо по кожному типу об’єктів.

Місцевий орган з питань містобудування та архітектури передає інформацію, оформлену за формою згідно із Додатком 2 до Порядку, відповідному регіональному органу з питань містобудування та архітектури.

Регіональний орган з питань містобудування та архітектури збирає інформацію від місцевих органів з питань містобудування та архітектури, подану за формою згідно з Додатком 2 до Порядку, систематизує її за типами об’єктів, та вносить дані за формою згідно із Додатком 3 до Порядку і подає Мінрегіону для подальшого опрацювання і формування рейтингу обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за ступенем безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

Н А К А З

від 31 .08 .2021 р. Київ № 217

Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня
безбар’єрності об’єктів фізичного оточення
і послуг для осіб з інвалідністю

Відповідно до абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 537 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю», абзацу шостого підпункту 13 та підпункту 13¹ пункту 3 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 850),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, що додаються (далі – Методичні рекомендації).
2. Директорату просторового планування територій та архітектури (Плащенко Є.) разом з Юридичним департаментом (Чепелюк О.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Мінрегіону.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Наталію Козловську.

Міністр Олексій ЧЕРНИШОВ

Затверджено наказом Міністерства
розвитку громад та територій України
від 31 серпня 2021 року № 217

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю

І. ЩО ТАКЕ МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ТА ОЦІНКА СТУПЕНЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ ОБ’ЄКТІВ ФІЗИЧНОГО ОТОЧЕННЯ І ПОСЛУГ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ.

Фізичне оточення в Україні і до цього часу все ще переважно розраховано на здорову за середніми стандартами людину. Будинки і споруди, збудовані за радянських часів або й раніше, залишаються недоступними для певної категорії громадян, які відносяться до маломобільних.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» маломобільні групи населення – особи, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні у просторі, зокрема особи з інвалідністю, особи з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, громадяни похилого віку, особи з дитячими візками.

Моніторинг та оцінка ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю – інструмент збору та узагальнення інформації про ступінь безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю за єдиними Критеріями безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, який дозволить: забезпечити проведення щорічного обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, здійснювати аналіз стану безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю в Україні, визначати динаміку створення безбар’єрного простору, виявляти проблеми та планувати шляхи їх вирішення.

Якісне обстеження об’єктів, у яких надаються послуги населенню, на відповідність Критерям безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, суттєво вплине на ситуацію з виявленням як фізичних так і організаційних бар’єрів для осіб з інвалідністю, що, у свою чергу, стимулюватиме управителів об’єктів медичного та освітнього, культурного та спортивного, побутового, торгівельного та іншого призначення краще зрозуміти проблему та вживати комплексні і більш ефективні заходи із забезпечення можливості особам з інвалідністю повною мірою користуватися правами людини і громадянина без будь-якого приниження та дискримінації.

Порядок проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 537, (далі – Порядок).

При цьому, дія Порядку також поширюється на маломобільні групи населення (далі – МГН).

З метою забезпечення єдиного підходу до обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю та інших МГН Порядком встановлено відповідні Критерії, які базуються на основних вимогах ДБН В.2.2 40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» та дозволяють проводити якісне (функціональне) обстеження об’єктів, в яких надаються послуги населенню, та оцінювати їх в частині забезпечення безбар’єрності, у тому числі з можливістю долучення до процесу представників від громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

Перелік заходів, наданих в Критеріях, не є виключним і може в подальшому доповнюватись для окремих категорій об’єктів з урахуванням їх призначення.

Порядком визначено суб’єктів, які проводять обстеження та оцінку ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг, а саме:

– регіональні органи з питань містобудування та архітектури – структурні підрозділи з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

– місцеві органи з питань містобудування та архітектури – структурні підрозділи з питань містобудування та архітектури райдержадміністрацій, виконавчих органів, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних в місті (у разі їх утворення) рад, територіальних громад;

– управителі об’єктів – власники (балансоутримувачі), орендарі або інші управителі об’єктів, що несуть відповідальність за їх експлуатацію.

ІІ. ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ.

Моніторинг проводиться один раз на рік у наступному порядку.

Мінрегіон щороку до 1 червня визначає типи об’єктів, що підлягають оцінці та оприлюднює зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

У тижневий строк після оприлюднення Мінрегіоном інформації про типи об’єктів, що підлягають оцінці, регіональними та місцевими органами з питань містобудування та архітектури вказана інформація доводиться до відома управителів об’єктів.

Місцевими органами з питань містобудування та архітектури складаються переліки об’єктів, що підлягають оцінці у поточному році.

Управителями об’єктів, які були внесені до переліку об’єктів, що підлягають обстеженню та оцінці, щороку у період з 1 червня до 31 серпня проводиться обстеження та оцінка зазначених об’єктів, що рекомендується здійснювати у послідовності, встановленій у Додатку 1 до Порядку.

Щороку до 15 вересня управителі об’єктів, які були внесені до переліку об’єктів, що підлягають обстеженню та оцінці, подають відповідному місцевому органу з питань містобудування та архітектури інформацію щодо проведення обстеження об’єктів та оцінку їх безбар’єрності за формою згідно з Додатком 1 до Порядку.

Щороку до 30 вересня місцеві органи з питань містобудування та архітектури забезпечують збір інформації, поданої управителями об’єктів, узагальнюють її, оприлюднюють на своєму офіційному сайті та подають відповідному регіональному органу з питань містобудування та архітектури за формою згідно з Додатком 2 до Порядку.

Щороку до 31 жовтня регіональні органи з питань містобудування і архітектури забезпечуєть збір інформації, поданої місцевими органами з питань містобудування та архітектури, узагальнюють її, оприлюднюють на своєму офіційному сайті та подають її Мінрегіону за формою згідно з Додатком 3 до Порядку.

Мінрегіон за результатами розгляду інформації від регіональних органів з питань містобудування і архітектури формує рейтинг обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за ступенем безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг за формою згідно з Додатком 4 до Порядку, який оприлюднюється на офіційному сайті Мінрегіону у розділі «Безбар’єрність».

Обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями протягом трьох місяців після оприлюднення рейтингу Мінрегіоном надаються пропозиції місцевим органам з питань містобудування та архітектури щодо покращення стану безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг.

ІІІ. ЯК ПРОВОДИТЬСЯ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ОЦІНКА І ЯК ПОДАЄТЬСЯ ІНФОРМАЦІЯ.

Обстеження та оцінка ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю та інших МГН забезпечується управителями об’єктів за типами об’єктів, визначеними Мінрегіоном на поточний рік, та які були включені до відповідних переліків місцевими органами з питань містобудування і архітектури.

Для проведення обстеження та оцінки управителем об’єкта визначається відповідальна особа. До участі в оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг управителі об’єктів можуть залучати представників громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

Проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єкта доцільно здійснювати шляхом встановлення відповідності Критеріям, наведеним у Додатку 1 до Порядку, стану шляхів руху до будівлі, прилеглої до неї території, вхідної групи, архітектурно-планувальних характеристик приміщень, шляхів руху та вертикальних комунікацій всередині будівлі, приміщень, до яких дозволено доступ відвідувачів, туалетів загального користування, шляхів евакуації, у тому числі геометричних параметрів відповідного обладнання.

Обстеження та оцінка окремих елементів об’єкта визначається шляхом ретельного огляду, проведення необхідних обмірів з використанням звичайного вимірювального засобу – рулетки, та занесення інформації про елементи у таблицю Додатку 1 до Порядку у форматі «так» або «ні».

При проведенні обстеження доцільно звертати увагу на всі виступаючі елементи або предмети, існуючі пошкодження або дефекти, що можуть спричинити небезпеку або певні незручності для відвідувачів, з метою їх подальшого усунення.

Для забезпечення зручності при проведенні обстеження пропонується роздрукувати поверхові плани будівлі і приміщень або схематичне їх відображення та таблицю Додатку 1 до Порядку для подальшого його заповнення.

Обстеження та обміри рекомендується проводити у послідовності, встановленій у Додатку 1 до Порядку. Всі необхідні значення позначаються на плані або схемі, що у подальшому забезпечить можливість зручного внесення інформації про проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

З метою визначення відповідності параметрів пандусів вимогам зручності та безпеки при користуванні МГН, пропонуємо здійснювати нескладний розрахунок.

Як розрахувати параметри пандуса.

Згідно з вимогами ДБН та Критеріями, наведеними у Додатку 1 до Порядку, на 1 метр довжини пандуса має бути не більше 8 сантиметрів підйому. Тобто – нахил пандуса має становити не більше як 8 відсотків або 1:12.

Наприклад, різниця між рівнем землі та рівнем підлоги першого поверху будівлі складає 0,5 м.

Застосовуючи співвідношення 1:12, 0,5 м помножуємо на 12 та отримуємо довжину горизонтальної проєкції пандуса, яка дорівнює 6,0 м.

0,5 х 12 = 6,0

Таким чином, при висоті підйому пандуса 0,5 м довжина горизонтальної проєкції пандуса має становити не менше 6,0 м.

Для визначення оцінки безбар’єрності об’єкта заповнюється відповідна таблиця, що містить Критерії безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

У графі «Відповідність критеріям» зазначається «так» (якщо елемент відповідає критерію) або «ні» (якщо елемент не відповідає критерію).

За результатами обстеження заповнюється позиція «Підсумки» шляхом обрання одного варіанта серед трьох:

об’єкт є безбар’єрним – об’єкти, на яких людина, яка користується кріслом колісним або є незрячою, може самостійно зайти на об’єкт та вільно в ньому пересуватися та скористатися евакуаційним виходом. Такий об’єкт має вхідну групу в рівень з підлогою (або нормативний пандус чи підйомник), ширину всіх дверей не менше 90 сантиметрів, ліфт або підйомник (або бути одноповерховим), щонайменше одну доступну для осіб, які пересуваються на кріслах колісних, санітарно-гігієнічну кімнату із допоміжними поручнями біля унітазу, призначену для відвідувачів обох статей, тактильні направляючі та одну мнемосхему при вході;

об’єкт має часткову безбар’єрність – об’єкти, на яких людина, яка користується кріслом колісним або є незрячою, може самостійно зайти на об’єкт та вільно в ньому пересуватися. Такий об’єкт має вхідну групу в рівень з підлогою (чи нормативний пандус (або його кут має відхилення від нормативного не більш як на 10 відсотків), ширину всіх дверей або більшості 80—89 сантиметрів, ліфт (або бути одноповерховим), щонайменше одну доступну для осіб, які пересуваються на кріслах колісних, санітарно-гігієнічну кімнату із допоміжними поручнями біля унітазу, що призначена для відвідувачів;

об’єкт є бар’єрним – всі інші об’єкти, крім тих, що належать до першого та другого рівня (безбар’єрні або частково безбар’єрні).

Форма, заповнена управителем об’єкта в повному обсязі згідно з Додатком 1 до Порядку, надається відповідному місцевому органу з питань містобудування та архітектури.

Місцевий орган з питань містобудування та архітектури збирає інформацію від управителів об’єктів про проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, подану за формою згідно з Додатком 1, систематизують її за типами об’єктів та вносять дані за формою згідно із Додатком 2 до Порядку.

Окремо за типами об’єктів заповнюють у Додатку 2 до Порядку колонки «Загальна кількість об’єктів» та «Кількість об’єктів, що обстежено».

У колонку «Оцінка безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю» вносять дані про відсоток об’єктів: безбар’єрних, частково безбар’єрних та бар’єрних – окремо по кожному типу об’єктів.

Місцевий орган з питань містобудування та архітектури передає інформацію, оформлену за формою згідно із Додатком 2 до Порядку, відповідному регіональному органу з питань містобудування та архітектури.

Регіональний орган з питань містобудування та архітектури збирає інформацію від місцевих органів з питань містобудування та архітектури, подану за формою згідно з Додатком 2 до Порядку, систематизує її за типами об’єктів, та вносить дані за формою згідно із Додатком 3 до Порядку і подає Мінрегіону для подальшого опрацювання і формування рейтингу обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за ступенем безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

Н А К А З

від 31 .08 .2021 р. Київ № 217

Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня
безбар’єрності об’єктів фізичного оточення
і послуг для осіб з інвалідністю

Відповідно до абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 537 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю», абзацу шостого підпункту 13 та підпункту 13¹ пункту 3 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 850),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, що додаються (далі – Методичні рекомендації).
2. Директорату просторового планування територій та архітектури (Плащенко Є.) разом з Юридичним департаментом (Чепелюк О.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Мінрегіону.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Наталію Козловську.

Міністр Олексій ЧЕРНИШОВ

Затверджено наказом Міністерства
розвитку громад та територій України
від 31 серпня 2021 року № 217

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю

І. ЩО ТАКЕ МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ТА ОЦІНКА СТУПЕНЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ ОБ’ЄКТІВ ФІЗИЧНОГО ОТОЧЕННЯ І ПОСЛУГ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ.

Фізичне оточення в Україні і до цього часу все ще переважно розраховано на здорову за середніми стандартами людину. Будинки і споруди, збудовані за радянських часів або й раніше, залишаються недоступними для певної категорії громадян, які відносяться до маломобільних.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» маломобільні групи населення – особи, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні у просторі, зокрема особи з інвалідністю, особи з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, громадяни похилого віку, особи з дитячими візками.

Моніторинг та оцінка ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю – інструмент збору та узагальнення інформації про ступінь безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю за єдиними Критеріями безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, який дозволить: забезпечити проведення щорічного обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, здійснювати аналіз стану безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю в Україні, визначати динаміку створення безбар’єрного простору, виявляти проблеми та планувати шляхи їх вирішення.

Якісне обстеження об’єктів, у яких надаються послуги населенню, на відповідність Критерям безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, суттєво вплине на ситуацію з виявленням як фізичних так і організаційних бар’єрів для осіб з інвалідністю, що, у свою чергу, стимулюватиме управителів об’єктів медичного та освітнього, культурного та спортивного, побутового, торгівельного та іншого призначення краще зрозуміти проблему та вживати комплексні і більш ефективні заходи із забезпечення можливості особам з інвалідністю повною мірою користуватися правами людини і громадянина без будь-якого приниження та дискримінації.

Порядок проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 537, (далі – Порядок).

При цьому, дія Порядку також поширюється на маломобільні групи населення (далі – МГН).

З метою забезпечення єдиного підходу до обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю та інших МГН Порядком встановлено відповідні Критерії, які базуються на основних вимогах ДБН В.2.2 40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» та дозволяють проводити якісне (функціональне) обстеження об’єктів, в яких надаються послуги населенню, та оцінювати їх в частині забезпечення безбар’єрності, у тому числі з можливістю долучення до процесу представників від громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

Перелік заходів, наданих в Критеріях, не є виключним і може в подальшому доповнюватись для окремих категорій об’єктів з урахуванням їх призначення.

Порядком визначено суб’єктів, які проводять обстеження та оцінку ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг, а саме:

– регіональні органи з питань містобудування та архітектури – структурні підрозділи з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

– місцеві органи з питань містобудування та архітектури – структурні підрозділи з питань містобудування та архітектури райдержадміністрацій, виконавчих органів, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних в місті (у разі їх утворення) рад, територіальних громад;

– управителі об’єктів – власники (балансоутримувачі), орендарі або інші управителі об’єктів, що несуть відповідальність за їх експлуатацію.

ІІ. ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ.

Моніторинг проводиться один раз на рік у наступному порядку.

Мінрегіон щороку до 1 червня визначає типи об’єктів, що підлягають оцінці та оприлюднює зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

У тижневий строк після оприлюднення Мінрегіоном інформації про типи об’єктів, що підлягають оцінці, регіональними та місцевими органами з питань містобудування та архітектури вказана інформація доводиться до відома управителів об’єктів.

Місцевими органами з питань містобудування та архітектури складаються переліки об’єктів, що підлягають оцінці у поточному році.

Управителями об’єктів, які були внесені до переліку об’єктів, що підлягають обстеженню та оцінці, щороку у період з 1 червня до 31 серпня проводиться обстеження та оцінка зазначених об’єктів, що рекомендується здійснювати у послідовності, встановленій у Додатку 1 до Порядку.

Щороку до 15 вересня управителі об’єктів, які були внесені до переліку об’єктів, що підлягають обстеженню та оцінці, подають відповідному місцевому органу з питань містобудування та архітектури інформацію щодо проведення обстеження об’єктів та оцінку їх безбар’єрності за формою згідно з Додатком 1 до Порядку.

Щороку до 30 вересня місцеві органи з питань містобудування та архітектури забезпечують збір інформації, поданої управителями об’єктів, узагальнюють її, оприлюднюють на своєму офіційному сайті та подають відповідному регіональному органу з питань містобудування та архітектури за формою згідно з Додатком 2 до Порядку.

Щороку до 31 жовтня регіональні органи з питань містобудування і архітектури забезпечуєть збір інформації, поданої місцевими органами з питань містобудування та архітектури, узагальнюють її, оприлюднюють на своєму офіційному сайті та подають її Мінрегіону за формою згідно з Додатком 3 до Порядку.

Мінрегіон за результатами розгляду інформації від регіональних органів з питань містобудування і архітектури формує рейтинг обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за ступенем безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг за формою згідно з Додатком 4 до Порядку, який оприлюднюється на офіційному сайті Мінрегіону у розділі «Безбар’єрність».

Обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями протягом трьох місяців після оприлюднення рейтингу Мінрегіоном надаються пропозиції місцевим органам з питань містобудування та архітектури щодо покращення стану безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг.

ІІІ. ЯК ПРОВОДИТЬСЯ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ОЦІНКА І ЯК ПОДАЄТЬСЯ ІНФОРМАЦІЯ.

Обстеження та оцінка ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю та інших МГН забезпечується управителями об’єктів за типами об’єктів, визначеними Мінрегіоном на поточний рік, та які були включені до відповідних переліків місцевими органами з питань містобудування і архітектури.

Для проведення обстеження та оцінки управителем об’єкта визначається відповідальна особа. До участі в оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг управителі об’єктів можуть залучати представників громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

Проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єкта доцільно здійснювати шляхом встановлення відповідності Критеріям, наведеним у Додатку 1 до Порядку, стану шляхів руху до будівлі, прилеглої до неї території, вхідної групи, архітектурно-планувальних характеристик приміщень, шляхів руху та вертикальних комунікацій всередині будівлі, приміщень, до яких дозволено доступ відвідувачів, туалетів загального користування, шляхів евакуації, у тому числі геометричних параметрів відповідного обладнання.

Обстеження та оцінка окремих елементів об’єкта визначається шляхом ретельного огляду, проведення необхідних обмірів з використанням звичайного вимірювального засобу – рулетки, та занесення інформації про елементи у таблицю Додатку 1 до Порядку у форматі «так» або «ні».

При проведенні обстеження доцільно звертати увагу на всі виступаючі елементи або предмети, існуючі пошкодження або дефекти, що можуть спричинити небезпеку або певні незручності для відвідувачів, з метою їх подальшого усунення.

Для забезпечення зручності при проведенні обстеження пропонується роздрукувати поверхові плани будівлі і приміщень або схематичне їх відображення та таблицю Додатку 1 до Порядку для подальшого його заповнення.

Обстеження та обміри рекомендується проводити у послідовності, встановленій у Додатку 1 до Порядку. Всі необхідні значення позначаються на плані або схемі, що у подальшому забезпечить можливість зручного внесення інформації про проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

З метою визначення відповідності параметрів пандусів вимогам зручності та безпеки при користуванні МГН, пропонуємо здійснювати нескладний розрахунок.

Як розрахувати параметри пандуса.

Згідно з вимогами ДБН та Критеріями, наведеними у Додатку 1 до Порядку, на 1 метр довжини пандуса має бути не більше 8 сантиметрів підйому. Тобто – нахил пандуса має становити не більше як 8 відсотків або 1:12.

Наприклад, різниця між рівнем землі та рівнем підлоги першого поверху будівлі складає 0,5 м.

Застосовуючи співвідношення 1:12, 0,5 м помножуємо на 12 та отримуємо довжину горизонтальної проєкції пандуса, яка дорівнює 6,0 м.

0,5 х 12 = 6,0

Таким чином, при висоті підйому пандуса 0,5 м довжина горизонтальної проєкції пандуса має становити не менше 6,0 м.

Для визначення оцінки безбар’єрності об’єкта заповнюється відповідна таблиця, що містить Критерії безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

У графі «Відповідність критеріям» зазначається «так» (якщо елемент відповідає критерію) або «ні» (якщо елемент не відповідає критерію).

За результатами обстеження заповнюється позиція «Підсумки» шляхом обрання одного варіанта серед трьох:

об’єкт є безбар’єрним – об’єкти, на яких людина, яка користується кріслом колісним або є незрячою, може самостійно зайти на об’єкт та вільно в ньому пересуватися та скористатися евакуаційним виходом. Такий об’єкт має вхідну групу в рівень з підлогою (або нормативний пандус чи підйомник), ширину всіх дверей не менше 90 сантиметрів, ліфт або підйомник (або бути одноповерховим), щонайменше одну доступну для осіб, які пересуваються на кріслах колісних, санітарно-гігієнічну кімнату із допоміжними поручнями біля унітазу, призначену для відвідувачів обох статей, тактильні направляючі та одну мнемосхему при вході;

об’єкт має часткову безбар’єрність – об’єкти, на яких людина, яка користується кріслом колісним або є незрячою, може самостійно зайти на об’єкт та вільно в ньому пересуватися. Такий об’єкт має вхідну групу в рівень з підлогою (чи нормативний пандус (або його кут має відхилення від нормативного не більш як на 10 відсотків), ширину всіх дверей або більшості 80—89 сантиметрів, ліфт (або бути одноповерховим), щонайменше одну доступну для осіб, які пересуваються на кріслах колісних, санітарно-гігієнічну кімнату із допоміжними поручнями біля унітазу, що призначена для відвідувачів;

об’єкт є бар’єрним – всі інші об’єкти, крім тих, що належать до першого та другого рівня (безбар’єрні або частково безбар’єрні).

Форма, заповнена управителем об’єкта в повному обсязі згідно з Додатком 1 до Порядку, надається відповідному місцевому органу з питань містобудування та архітектури.

Місцевий орган з питань містобудування та архітектури збирає інформацію від управителів об’єктів про проведення обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, подану за формою згідно з Додатком 1, систематизують її за типами об’єктів та вносять дані за формою згідно із Додатком 2 до Порядку.

Окремо за типами об’єктів заповнюють у Додатку 2 до Порядку колонки «Загальна кількість об’єктів» та «Кількість об’єктів, що обстежено».

У колонку «Оцінка безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю» вносять дані про відсоток об’єктів: безбар’єрних, частково безбар’єрних та бар’єрних – окремо по кожному типу об’єктів.

Місцевий орган з питань містобудування та архітектури передає інформацію, оформлену за формою згідно із Додатком 2 до Порядку, відповідному регіональному органу з питань містобудування та архітектури.

Регіональний орган з питань містобудування та архітектури збирає інформацію від місцевих органів з питань містобудування та архітектури, подану за формою згідно з Додатком 2 до Порядку, систематизує її за типами об’єктів, та вносить дані за формою згідно із Додатком 3 до Порядку і подає Мінрегіону для подальшого опрацювання і формування рейтингу обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за ступенем безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.