Робота уповноваженої особи здійснюється відповідно до Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні.

Хто є уповноваженою особою?

Кирилюк Світлана Вікторівна – Керуюча справами виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради.

Контактна інформація

📍 Адреса прийому громадян:
селище Добровеличківка, вул. Незалежності, 112, кабінет 20 (приміщення Добровеличківської селищної ради).

Прийом громадян здійснює голова Добровеличківської селищної ради та голова ради Безбар’єрності при виконавчому комітеті Добровеличківської селищної ради Осієвський Володимир Валерійович відповідно до графіку особистого прийому громадян затвердженого розпорядженням голови від 25 березня 2026 року № 115-р

📅 Графік особистого прийому:

• Щосереди та щоп’ятниці – з 08:00 до 12:00;

📞 Телефон: (05253) 5-12-68

📧 Електронна пошта: public@dobra-rada.gov.ua

З якими питаннями можна звернутися?

До уповноваженої особи можна звернутися з питань:

• забезпечення доступності будівель, споруд, громадських просторів та елементів благоустрою;
• дотримання принципів універсального дизайну й безбар'єрності під час будівництва та реконструкції об'єктів;
• доступності офіційних електронних ресурсів та цифрових сервісів громади;
• усунення перешкод у доступі до адміністративних, соціальних, освітніх та інших послуг;
• виявлення та усунення просторових або інформаційних бар'єрів;
• координації заходів, спрямованих на створення безбар'єрного середовища в громаді.

Уповноважену особу з питань безбар'єрності визначено відповідно до розпорядження Добровеличківського селищного голови від 02 липня 2025 року № 160.

Робота уповноваженої особи здійснюється відповідно до Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні.

Хто є уповноваженою особою?

Кирилюк Світлана Вікторівна – Керуюча справами виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради.

Контактна інформація

📍 Адреса прийому громадян:
селище Добровеличківка, вул. Незалежності, 112, кабінет 20 (приміщення Добровеличківської селищної ради).

Прийом громадян здійснює голова Добровеличківської селищної ради та голова ради Безбар’єрності при виконавчому комітеті Добровеличківської селищної ради Осієвський Володимир Валерійович відповідно до графіку особистого прийому громадян затвердженого розпорядженням голови від 25 березня 2026 року № 115-р

📅 Графік особистого прийому:

• Щосереди та щоп’ятниці – з 08:00 до 12:00;

📞 Телефон: (05253) 5-12-68

📧 Електронна пошта: public@dobra-rada.gov.ua

З якими питаннями можна звернутися?

До уповноваженої особи можна звернутися з питань:

• забезпечення доступності будівель, споруд, громадських просторів та елементів благоустрою;
• дотримання принципів універсального дизайну й безбар'єрності під час будівництва та реконструкції об'єктів;
• доступності офіційних електронних ресурсів та цифрових сервісів громади;
• усунення перешкод у доступі до адміністративних, соціальних, освітніх та інших послуг;
• виявлення та усунення просторових або інформаційних бар'єрів;
• координації заходів, спрямованих на створення безбар'єрного середовища в громаді.

Уповноважену особу з питань безбар'єрності визначено відповідно до розпорядження Добровеличківського селищного голови від 02 липня 2025 року № 160.

Посібник розроблено в межах інформаційно-просвітницької кампанії «Держава без бар’єрів» та презентовано під час засідання Національної ради безбар’єрності 25 травня.

Його мета — надати громадам, бізнесу і всім, хто працює над формуванням доступного середовища, простий і практичний інструмент для впровадження базових принципів фізичної доступності будівель і споруд.

Посилання на посібник:

https://mindev.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/buklet-mdct-fizicna-bezbarjernist-a5-v6.pdf

Матеріал створено на основі чинних державних будівельних норм із урахуванням сучасних вимог до інклюзивності. Основний акцент зроблено на простих, зрозумілих та практичних рішеннях, які можуть бути застосовані під час проєктування, реконструкції або адаптації просторів.

Під час презентації віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба наголосив, що безбар’єрність має починатися з практичних змін, та водночас важливо не лише ухвалювати стандарти, а й пояснювати їх просто і зрозуміло.

«Доступність не обмежується окремими елементами інфраструктури. Це про гідність, безпеку та рівний доступ до простору для кожної людини. Важливо, щоб людина могла без перешкод пройти весь маршрут — від вулиці й входу до самої послуги чи простору — та повноцінно ним користуватися. Наше завдання — зробити ці рішення зрозумілими, практичними та такими, що можуть бути впроваджені в кожній громаді», — зазначив Олексій Кулеба.

Посібник охоплює ключові елементи фізичної доступності — від шляхів руху до будівлі та безбар’єрного входу до внутрішнього простору, навігації, безпечного пересування та облаштування приміщень.

Його головна цінність — у практичному підході: складні нормативні вимоги подані простою та зрозумілою мовою, що дозволяє використовувати матеріал як базовий орієнтир для власників і управителів об’єктів.

Посібник містить 10 практичних кроків:

1) забезпечення доступності шляхів руху до будівлі;

2) облаштування доступних пішохідних доріжок;

3) створення паркувальних місць для людей з інвалідністю;

4) облаштування безбар’єрного входу до будівлі;

5) адаптація сходів;

6) встановлення доступних дверей;

7) організація безпечних шляхів руху всередині будівлі;

8) впровадження тактильної та візуальної навігації;

9) облаштування доступних приміщень для надання послуг;

10) створення санітарно-гігієнічних приміщень для МГН.

Окремо під час презентації наголосили на важливості Мапи безбар’єрності — цифрового інструменту, створеного Мінрозвитку у партнерстві з ГО «ЛУН Місто». Вона стала результатом всеукраїнського моніторингу рівня доступності об’єктів у громадах та забезпечує відкритий доступ до інформації про безбар’єрність міського середовища.

Мапа дозволяє мешканцям перевіряти доступність об’єктів і маршрутів, а громадам — планувати зміни на основі реальних даних та формувати більш доступний простір для людей.

Розвиток безбар’єрності залишається одним із ключових напрямів сучасної відбудови України та формування громад, комфортних і доступних для кожного.

Посібник розроблено в межах інформаційно-просвітницької кампанії «Держава без бар’єрів» та презентовано під час засідання Національної ради безбар’єрності 25 травня.

Його мета — надати громадам, бізнесу і всім, хто працює над формуванням доступного середовища, простий і практичний інструмент для впровадження базових принципів фізичної доступності будівель і споруд.

Посилання на посібник:

https://mindev.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/buklet-mdct-fizicna-bezbarjernist-a5-v6.pdf

Матеріал створено на основі чинних державних будівельних норм із урахуванням сучасних вимог до інклюзивності. Основний акцент зроблено на простих, зрозумілих та практичних рішеннях, які можуть бути застосовані під час проєктування, реконструкції або адаптації просторів.

Під час презентації віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба наголосив, що безбар’єрність має починатися з практичних змін, та водночас важливо не лише ухвалювати стандарти, а й пояснювати їх просто і зрозуміло.

«Доступність не обмежується окремими елементами інфраструктури. Це про гідність, безпеку та рівний доступ до простору для кожної людини. Важливо, щоб людина могла без перешкод пройти весь маршрут — від вулиці й входу до самої послуги чи простору — та повноцінно ним користуватися. Наше завдання — зробити ці рішення зрозумілими, практичними та такими, що можуть бути впроваджені в кожній громаді», — зазначив Олексій Кулеба.

Посібник охоплює ключові елементи фізичної доступності — від шляхів руху до будівлі та безбар’єрного входу до внутрішнього простору, навігації, безпечного пересування та облаштування приміщень.

Його головна цінність — у практичному підході: складні нормативні вимоги подані простою та зрозумілою мовою, що дозволяє використовувати матеріал як базовий орієнтир для власників і управителів об’єктів.

Посібник містить 10 практичних кроків:

1) забезпечення доступності шляхів руху до будівлі;

2) облаштування доступних пішохідних доріжок;

3) створення паркувальних місць для людей з інвалідністю;

4) облаштування безбар’єрного входу до будівлі;

5) адаптація сходів;

6) встановлення доступних дверей;

7) організація безпечних шляхів руху всередині будівлі;

8) впровадження тактильної та візуальної навігації;

9) облаштування доступних приміщень для надання послуг;

10) створення санітарно-гігієнічних приміщень для МГН.

Окремо під час презентації наголосили на важливості Мапи безбар’єрності — цифрового інструменту, створеного Мінрозвитку у партнерстві з ГО «ЛУН Місто». Вона стала результатом всеукраїнського моніторингу рівня доступності об’єктів у громадах та забезпечує відкритий доступ до інформації про безбар’єрність міського середовища.

Мапа дозволяє мешканцям перевіряти доступність об’єктів і маршрутів, а громадам — планувати зміни на основі реальних даних та формувати більш доступний простір для людей.

Розвиток безбар’єрності залишається одним із ключових напрямів сучасної відбудови України та формування громад, комфортних і доступних для кожного.

16 квітня 2026 року під головуванням селищного голови Володимира Осієвського відбулося засідання Ради безбар’єрності.

Порядок денний Ради безбар’єрності складався з важливих питань, які були рекомендовані для розгляду місцевими радами безбар’єрності на засіданні обласного комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури від 19 березня 2026 року № 1:

• Про продовження безбар’єрного маршрут охопивши ПМСД та Добровиличківську лікарню від перехрестя вулиці Петра Сагайдачного до вулиці Українська по вулицям Незалежності і Аркадія Артюха
• Утворення та функціонування ветеранських просторів, на території Добровеличківської селищної ради.

• Про стан безбар’єрного доступу до укриттів на територіях освітніх закладів на території громади.

• Про забезпечення створення та належного функціонування реабілітаційних відділень на території Добровеличківської селищної ради загального профілю з урахуванням вимог чинного законодавства та стандартів доступності й безбар’єрності

• Забезпечення приміщень центрів надання адміністративних послуг відповідними умовами доступу особам з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
• Про забезпечення реалізації та виконання у 2026 році флагманського проєкту «Досвід має значення» на території селищної ради.
• За підсумками засідання розроблено відповідні рекомендації.
• Про проведення заходів за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської в межах Національного тижня безбар’єрності, із залученням зацікавлених сторін, який проводиться в останній тиждень травня. Відповідні результати висвітлити на офіційному веб-сайті селищної ради.

По кожному із зазначених питань були прийняті рішення щодо реалізації даних питань на території Добровеличківської селищної ради.

16 квітня 2026 року під головуванням селищного голови Володимира Осієвського відбулося засідання Ради безбар’єрності.

Порядок денний Ради безбар’єрності складався з важливих питань, які були рекомендовані для розгляду місцевими радами безбар’єрності на засіданні обласного комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури від 19 березня 2026 року № 1:

• Про продовження безбар’єрного маршрут охопивши ПМСД та Добровиличківську лікарню від перехрестя вулиці Петра Сагайдачного до вулиці Українська по вулицям Незалежності і Аркадія Артюха
• Утворення та функціонування ветеранських просторів, на території Добровеличківської селищної ради.

• Про стан безбар’єрного доступу до укриттів на територіях освітніх закладів на території громади.

• Про забезпечення створення та належного функціонування реабілітаційних відділень на території Добровеличківської селищної ради загального профілю з урахуванням вимог чинного законодавства та стандартів доступності й безбар’єрності

• Забезпечення приміщень центрів надання адміністративних послуг відповідними умовами доступу особам з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
• Про забезпечення реалізації та виконання у 2026 році флагманського проєкту «Досвід має значення» на території селищної ради.
• За підсумками засідання розроблено відповідні рекомендації.
• Про проведення заходів за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської в межах Національного тижня безбар’єрності, із залученням зацікавлених сторін, який проводиться в останній тиждень травня. Відповідні результати висвітлити на офіційному веб-сайті селищної ради.

По кожному із зазначених питань були прийняті рішення щодо реалізації даних питань на території Добровеличківської селищної ради.

при виконачому комітеті Добровеличківської селищної ради

-

при виконачому комітеті Добровеличківської селищної ради

-

при виконачому комітеті Добровеличківської селищної ради

-

В Україні діють державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд», які встановлюють обов’язкові вимоги до створення безперешкодного доступу для всіх маломобільних груп населення.

Визначені чіткі параметри для облаштування безпечних і зручних пандусів, підйомників та інших засобів доступності під час будівництва або реконструкції житлових і громадських об’єктів.

У межах флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій «Рух без бар’єрів» у 15 пілотних громадах до безбар’єрних маршрутів першої черги вже включено понад 400 об’єктів бізнесу.

Майже 80% місцевих підприємців підписали меморандуми з органами влади, засвідчивши готовність модернізувати власні об’єкти та зробити їх доступними для всіх відвідувачів.

Законодавство передбачає спрощену процедуру для облаштування елементів безбар’єрності.

Влаштування засобів безперешкодного доступу до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, не потребує дозвільних документів на їх виконання, та здачі в експлуатацію. Це передбачено Постановою № 406

Згідно з Переліком будівельних робіт, зокрема, для облаштування пандуса або електричного підйомника, тактильної та візуальної навігації тощо підприємцям не потрібно:

• оформлювати право власності на землю;
• отримувати дозволи на будівельні роботи (окрім реставрації об'єктів культурної спадщини);
• збирати підписи мешканців (якщо об’єкт розташований у житловому будинку).

До цього переліку включено й влаштування засобів безперешкодного доступу — пандусів, поручнів, підйомних механізмів, тактильної плитки тощо.

Тож кожен підприємець може зробити свій заклад зручним і доступним без зайвих бюрократичних процедур.

Довідково:

«Безбар’єрність – це коли можеш» – всеукраїнська кампанія соціальних змін, яка є частиною Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору та реалізується спільно з ЮНІСЕФ.

В Україні діють державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд», які встановлюють обов’язкові вимоги до створення безперешкодного доступу для всіх маломобільних груп населення.

Визначені чіткі параметри для облаштування безпечних і зручних пандусів, підйомників та інших засобів доступності під час будівництва або реконструкції житлових і громадських об’єктів.

У межах флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій «Рух без бар’єрів» у 15 пілотних громадах до безбар’єрних маршрутів першої черги вже включено понад 400 об’єктів бізнесу.

Майже 80% місцевих підприємців підписали меморандуми з органами влади, засвідчивши готовність модернізувати власні об’єкти та зробити їх доступними для всіх відвідувачів.

Законодавство передбачає спрощену процедуру для облаштування елементів безбар’єрності.

Влаштування засобів безперешкодного доступу до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, не потребує дозвільних документів на їх виконання, та здачі в експлуатацію. Це передбачено Постановою № 406

Згідно з Переліком будівельних робіт, зокрема, для облаштування пандуса або електричного підйомника, тактильної та візуальної навігації тощо підприємцям не потрібно:

• оформлювати право власності на землю;
• отримувати дозволи на будівельні роботи (окрім реставрації об'єктів культурної спадщини);
• збирати підписи мешканців (якщо об’єкт розташований у житловому будинку).

До цього переліку включено й влаштування засобів безперешкодного доступу — пандусів, поручнів, підйомних механізмів, тактильної плитки тощо.

Тож кожен підприємець може зробити свій заклад зручним і доступним без зайвих бюрократичних процедур.

Довідково:

«Безбар’єрність – це коли можеш» – всеукраїнська кампанія соціальних змін, яка є частиною Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору та реалізується спільно з ЮНІСЕФ.

Безбар’єрність – це не лише пандуси

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, започаткована за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

Поняття безбар’єрності охоплює не тільки архітектурні рішення, а й ставлення суспільства до людей, які потребують особливої підтримки. Це про доступність простору, інформації, послуг та комунікації.

У відділенні стаціонарного догляду постійно ведеться робота з удосконалення умов проживання з урахуванням принципів безбар’єрності,
серед важливих напрямів:

• облаштування зручних поручнів у місцях пересування мешканців;
• зниження порогів;
• покращення освітлення приміщень;
• створення зрозумілої навігації у приміщенні закладу;
• облаштування зон відпочинку та зручних меблів, які відповідають потребам людей похилого віку.

Важливою складовою безбар’єрності є повага та розуміння з боку персоналу. Працівники відділення проходять навчання та підвищують кваліфікацію, щоб краще враховувати потреби кожного мешканця, створюючи атмосферу турботи, підтримки та психологічного комфорту.

Забезпечення безбар’єрного середовища — це прояв людяності та поваги, це можливість для людей похилого віку жити у комфортних умовах, зберігати самостійність і почуватися захищеними.

Колектив продовжує працювати над тим, щоб кожен мешканець нашого відділення мав рівний доступ до простору, послуг і можливостей. Адже безбар’єрність — це не просто вимога часу, а показник зрілості та гуманності суспільства, яке цінує кожну людину.

Водночас безбар’єрність — це не одноразова акція, а постійний процес вдосконалення. Вона починається з усвідомлення, що кожен має право на гідне життя без перешкод.

Безбар’єрність – це не лише пандуси

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, започаткована за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

Поняття безбар’єрності охоплює не тільки архітектурні рішення, а й ставлення суспільства до людей, які потребують особливої підтримки. Це про доступність простору, інформації, послуг та комунікації.

У відділенні стаціонарного догляду постійно ведеться робота з удосконалення умов проживання з урахуванням принципів безбар’єрності,
серед важливих напрямів:

• облаштування зручних поручнів у місцях пересування мешканців;
• зниження порогів;
• покращення освітлення приміщень;
• створення зрозумілої навігації у приміщенні закладу;
• облаштування зон відпочинку та зручних меблів, які відповідають потребам людей похилого віку.

Важливою складовою безбар’єрності є повага та розуміння з боку персоналу. Працівники відділення проходять навчання та підвищують кваліфікацію, щоб краще враховувати потреби кожного мешканця, створюючи атмосферу турботи, підтримки та психологічного комфорту.

Забезпечення безбар’єрного середовища — це прояв людяності та поваги, це можливість для людей похилого віку жити у комфортних умовах, зберігати самостійність і почуватися захищеними.

Колектив продовжує працювати над тим, щоб кожен мешканець нашого відділення мав рівний доступ до простору, послуг і можливостей. Адже безбар’єрність — це не просто вимога часу, а показник зрілості та гуманності суспільства, яке цінує кожну людину.

Водночас безбар’єрність — це не одноразова акція, а постійний процес вдосконалення. Вона починається з усвідомлення, що кожен має право на гідне життя без перешкод.

Рекомендації допоможуть стандартизувати створення комфортного, безпечного та доступного середовища для маломобільних груп населення. Це комплексний документ, що дозволяє громадам правильно сформувати безбар’єрні маршрути та реалізувати їх за єдиними підходами. Йдеться не про окремі пандуси чи безпечні переходи, а про комплексний підхід, повну логіку простору, де в центрі уваги – людина.

Документ структурує підхід до формування безбар’єрних маршрутів у три логічні етапи:

• Теоретичне обґрунтування — визначення понять, підходів та типів маршрутів з чітким переліком об'єктів, які включаються до нього.
• Розробка проєктної пропозиції маршруту — включає вибір ділянки, аналіз об’єктів на ній та пріоритетів для облаштування.
• Реалізація маршруту — включно з інфраструктурними рішеннями та видами робіт.

Окремо зазначено, що безбар’єрним вважається маршрут, на якому безбар’єрними є усі пішохідні шляхи та не менше 75% об’єктів на таких шляхах.

Детальніше ознайомитися з Методичними рекомендаціями можна за посиланням.

Відповідно до рекомендацій, безбар’єрний маршрут:

• має визначений початок і кінець;
• з’єднує житлові будинки з ключовими об’єктами — лікарнями, ЦНАПами, центрами зайнятості та іншими місцями отримання послуг;
• складається з елементів дорожньо-транспортної мережі, зупинок та будівель;
• не містить бар’єрів для пересування маломобільних груп населення;
• забезпечений доступним громадським транспортом;
• має зрозумілу інформаційну, візуальну та тактильну навігацію.

Рекомендації передбачають, що формування маршруту має базуватися на моніторингу потреб маломобільних груп, частка яких у громадах становить від 20% до 40% населення.

Також врегульовано питання, щодо пріоритетних об’єктів на маршрутах. Це заклади охорони здоров’я, освіти та торгівлі, ЦНАПи, установи соціального захисту, споруди цивільного захисту.

Методичні рекомендації також спрямовані на уніфікацію підходів у громадах та забезпечення сталості проєкту “Рух без бар’єрів”, реалізація якого вже стартувала у 15 пілотних громадах. Вони також створюють основу для подальшого масштабування безбар’єрних рішень у країні.

Очікується, що впровадження методичних рекомендацій дозволить значно підвищити якість міського середовища. Громадянам буде забезпечено рівний доступ до інфраструктури, що сприятиме інтеграції маломобільних груп населення та створить комфортні умови для всіх без виключення мешканців.

Нагадаємо, що реалізація безбар’єрних маршрутів передбачена до 2030 року. Перша черга облаштування – 2025 рік.

Підписуйтеся на сторінки Міністерства розвитку громад та територій у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram та WhatsApp

Рекомендації допоможуть стандартизувати створення комфортного, безпечного та доступного середовища для маломобільних груп населення. Це комплексний документ, що дозволяє громадам правильно сформувати безбар’єрні маршрути та реалізувати їх за єдиними підходами. Йдеться не про окремі пандуси чи безпечні переходи, а про комплексний підхід, повну логіку простору, де в центрі уваги – людина.

Документ структурує підхід до формування безбар’єрних маршрутів у три логічні етапи:

• Теоретичне обґрунтування — визначення понять, підходів та типів маршрутів з чітким переліком об'єктів, які включаються до нього.
• Розробка проєктної пропозиції маршруту — включає вибір ділянки, аналіз об’єктів на ній та пріоритетів для облаштування.
• Реалізація маршруту — включно з інфраструктурними рішеннями та видами робіт.

Окремо зазначено, що безбар’єрним вважається маршрут, на якому безбар’єрними є усі пішохідні шляхи та не менше 75% об’єктів на таких шляхах.

Детальніше ознайомитися з Методичними рекомендаціями можна за посиланням.

Відповідно до рекомендацій, безбар’єрний маршрут:

• має визначений початок і кінець;
• з’єднує житлові будинки з ключовими об’єктами — лікарнями, ЦНАПами, центрами зайнятості та іншими місцями отримання послуг;
• складається з елементів дорожньо-транспортної мережі, зупинок та будівель;
• не містить бар’єрів для пересування маломобільних груп населення;
• забезпечений доступним громадським транспортом;
• має зрозумілу інформаційну, візуальну та тактильну навігацію.

Рекомендації передбачають, що формування маршруту має базуватися на моніторингу потреб маломобільних груп, частка яких у громадах становить від 20% до 40% населення.

Також врегульовано питання, щодо пріоритетних об’єктів на маршрутах. Це заклади охорони здоров’я, освіти та торгівлі, ЦНАПи, установи соціального захисту, споруди цивільного захисту.

Методичні рекомендації також спрямовані на уніфікацію підходів у громадах та забезпечення сталості проєкту “Рух без бар’єрів”, реалізація якого вже стартувала у 15 пілотних громадах. Вони також створюють основу для подальшого масштабування безбар’єрних рішень у країні.

Очікується, що впровадження методичних рекомендацій дозволить значно підвищити якість міського середовища. Громадянам буде забезпечено рівний доступ до інфраструктури, що сприятиме інтеграції маломобільних груп населення та створить комфортні умови для всіх без виключення мешканців.

Нагадаємо, що реалізація безбар’єрних маршрутів передбачена до 2030 року. Перша черга облаштування – 2025 рік.

Підписуйтеся на сторінки Міністерства розвитку громад та територій у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram та WhatsApp