Приватизація земельної ділянки під житловим будинком

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у таких розмірах: у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара, для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

При цьому, передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) провадиться безоплатно один раз.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.    

Якщо на неприватизованій земельній ділянці стоїть житловий будинок, на який зареєстровано право власності, можна пройти «спрощену» процедуру приватизації земельної ділянки.

Для цього необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою.

До клопотання додаються:

• копії паспорта громадянина України (іншого документа, що посвідчує особу) та реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
• графічні матеріали, на яких зазначається бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
• документи, що підтверджують право власності на житловий будинок.

У разі, якщо розмір присадибної земельної ділянки, більший, ніж 0,15 га, у клопотанні необхідно також просити надати земельну ділянку площею понад 0,15 га у власність для ведення особистого селянського господарства.

Орган місцевого самоврядування зобов’язаний у місячний строк розглянути клопотання і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання сільська (селищна, міська) рада не надасть дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, громадяни вправі у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що необхідно письмово повідомити селищну раду з наданням договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З метою виготовлення землевпорядної документації необхідно звернутись у відповідну землевпорядну організацію та укласти з нею договір про розроблення документації із землеустрою.

За статистикою, помилки землевпорядних організацій – це найбільш поширена причина, по якій громадянам відмовляють у реєстрації земельної ділянки.

Тому громадяни мають відповідально поставитися до вибору тих, кого вони винаймають для проведення землевпорядних робіт. Слід дізнатися, чи мають її фахівці відповідні сертифікати на проведення робіт із землеустрою, та яку репутацію має організація, поспілкувавшись з їх попередніми замовниками щодо якості та своєчасності робіт. 

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом. Спори, що виникають при здійсненні землеустрою, вирішуються судом.

Розроблена документація із землеустрою підписується і посвідчується печаттю сертифікованого інженера-землевпорядника. На основі цієї документації відомості про ділянку будуть вноситись до Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.

Тому після розробки документації із землеустрою її необхідно погодити у встановленому законодавством порядку.

Після розробки та погодження документації із землеустрою, слід звернутися до територіального органу Держгеокадастру для державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння кадастрового номеру.

За результатами державної реєстрації земельної ділянки громадянину буде надано витяг з Державного земельного кадастру із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки.

Документи для державної реєстрації земельної ділянки можна подати через центри надання адміністративних послуг.

Після реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння їх кадастрового номеру, потрібно звернутися до органу місцевого самоврядування з клопотанням про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

Сільська (селищна, міська) рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов’язана прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність. Таке рішення є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав, що здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, завершальним етапом приватизації земельної ділянки є реєстрація права власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Державним реєстратором є:

• громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
• нотаріус.      

За результатами державної реєстрації права власності на земельну ділянку громадянин отримує Витяг з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності.

Для отримання більш детальної інформації, консультацій та роз’яснень можна звернутися до Добровеличківського бюро правової допомоги за адресою: вул. Центральна, 103/7, смт. Добровеличківка, тел. 5-15-40, а також надіслати своє звернення на електронну адресу бюро: dobrovelychkivske@legalaid.kr.ua.