Права та обов’язки дитини в Україні

Правовий статус дитини в Україні має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Україна є однією з країн, що ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини у 1991 році. Конвенція визначає, які права мають діти в нашій країні. Крім того, вона вказує на обов'язки батьків, які несуть відповідальність за своїх дітей, і поважає їхнє право керувати дитиною в межах даної Конвенції.

Норми Конвенції покладені в основу Сімейного кодексу України, який регламентує права та обов’язки дітей в Україні.

Так, кожна дитина має право на життя, на ім'я, на громадянство, право знати своїх батьків. До особистих прав дитини належить право на повагу до її гідності.

Діти мають право вільно висловлювати свої погляди, до яких потрібно уважно прислухатися. Необхідно поважати право дитини на свободу думки, совісті і релігії, свободу асоціацій і мирних зборів. Вона має право на інформацію. Закон повинен захищати її від втручання у особисте життя.

Конвенція декларує захист дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи або зловживання. Вона має право на медичне обслуговування, соціальне забезпечення.

Право дитини на сім’ю

Сім'я завжди була і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Сім’я має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту дитини. У першу чергу, сім’я повинна залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати загальнолюдські норми суспільного життя. Діти мають право на любляче, турботливе ставлення з боку сім’ї. В окремих сім’ях батьки неналежно ставляться до виконання своїх батьківських обов’язків, не дбають про виховання дітей, не піклуються про задоволення їхніх потреб у їжі, одязі тощо. До таких батьків держава вправі застосовувати певні заходи. Зокрема, позбавлення батьківських прав.

Освіта відіграє в житті дитини дуже важливу роль. Завдяки їй формується характер, погляди на життя, суспільні інтереси й власні принципи. Це, так би мовити, своєрідне моральне підґрунтя кожної людини. Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

До особистих немайнових прав і обов'язків батьків та дітей належать:

1) обов'язки батьків:

• забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я;
• зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів громадянського стану;
• виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
• піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
• поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;
• утримувати дитину до досягнення нею повноліття;

2) права батьків:

• переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини;
• на безперешкодне спілкування з дитиною;
• на самозахист дитини, зокрема, вони мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини;
• на визначення місця проживання дитини;
• на відібрання малолітньої дитини від інших осіб. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними, а також вправі вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;

3) обов’язки дитини:

• поважати і любити своє оточення. Дотримуватись правил моральної поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуацій, які призводять до порушення закону. Цінувати і дбати про своє здоров’я. З повагою ставитися до людей, які піклуються про них;
• дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу;

4) права дитини:

• на безперешкодне спілкування з батьками;
• на належне батьківське виховання. Це право забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї, а також звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій а також безпосередньо до суду (якщо дитина досягла 14 років);
• на утримання до досягнення повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини;
• дитина має право власності на майно, призначене для її розвитку, навчання і виховання.

Для отримання більш детальної інформації, консультацій та роз’яснень можна звернутися до Добровеличківського бюро правової допомоги за адресою: вул. Центральна, 103/7, смт. Добровеличківка, тел. 5-15-40, а також надіслати своє звернення на електронну адресу бюро: dobrovelychkivske@legalaid.kr.ua.