Сарана – реальна небезпека

 Аномально висока температура і посушлива погода цього року спричинила масове розмноження та збільшення чисельності небезпечного шкідника – сарани в східній та південній частині України, зокрема поширення сарани з Молдови територією Одеської області і запровадження особливого режиму із   захисту рослин для локалізації та знищення шкідника на території  Чугуївського району Харківської області. Варто зазначити, що розповсюдження шкідливих комах внесено до переліку надзвичайних ситуацій 48, 49 (Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій Наказ МНС України від 06.08.2018 №658, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за №969/32421).

Саранові, як шкідники сільськогосподарських культур, відомі з давніх давен і за Біблією їх нашестя вважається карою. До речі, в росії регулярно повідомляється про нашестя сарани. В країнах Африки та Азії сарана і зараз спричиняє голод. На теренах нашої держави спалах чисельності саранових вперше було зафіксовано в 1923-1925 роках в Харківській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. В подальші роки періодично спалахи фіксувались в степовій та лісостеповій зонах.

Сарана – спільна назва шкідливих видів комах ряду прямокрилих родини справжніх саранових, які поширені на всіх континентах. В Україні налічується до 20 різновидів сарани, серед яких найпоширенішими є сарана італійська, або прус, перелітна, або азіатська та різні види кобилок.

Усі саранові належать до комах з неповним перетворенням, тобто їхній розвиток відбувається без стадії лялечки, а личинки за зовнішніми ознаками та способом життя схожі з дорослими особинами.

Сарана - унікальна істота з двома альтернативними генетичними програмами розвитку – стадною та поодинокою. За невеликої щільності популяції личинки і дорослі особини (імаго) ведуть поодинокий спосіб життя.

Та в роки зі сприятливими умовами (спека та посуха) поведінка комах різко змінюється, і вся їх маса переходить в стадну форму. Скупчившись в зграї з більше 10 тис.особин, сарана кочує на великі відстані, знищують на своєму шляху все, що росте на землі. При тому, у спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а через спрагу). Сарана - типовий поліфаг, тобто харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Сарана поодинокого способу життя малоактивна, особини відрізняються яскраво вираженими статевим ознаками і захисним забарвленням. Комахи стадного способу існування мають більш яскраве забарвлення, добре пристосовані до польотів та не мають статевих відмінностей. Усі саранові, що поширені в Україні, мають одне покоління на рік.

Личинка розвивається до 40 днів і проходить 5 віків. Зимує в стадії яйця. В наших кліматичних умовах зима і є основним стримуючим фактором поширення шкідника. Одна доросла особина сарани може відкласти яйця лише раз – у вересні. Низькі зимові температури та відповідний комплекс агротехнічних заходів сприяють зменшенню чисельності шкідника. За результатами обстежень, в тому числі грунтових розкопок, які систематично проводять працівники управління фітосанітарної безпеки Головного  правління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, за останні 5 років розвиток саранових на території Кіровоградської області проходив на досить низькому рівні, шкодочинність шкідника на посівах сільськогосподарських культур здебільшого не проявлялась.

Проте, враховуючи зміни клімату за останні роки в сторону потепління та підтверджену циклічність масового розмноження саранових, яка відповідає 11-річному циклу сонячної активності, від нашестя сарани ніхто не застрахований.

З метою недопущення масового розвитку і поширення шкідника управлінням фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області розроблено алгоритм дій для швидкого реагування на випадок надзвичайної ситуації у сфері захисту рослин - нашестя сарани.

Найважливішим заходом запобігання спалахів чисельності є регулярні обстеження місць можливої резервації (необроблені землі) та всіх угідь, на яких торік у невеликій кількості спостерігалось заселення сараною. Обстеження необхідно проводити з початку травня рано вранці або пізно ввечері, коли саранові перебувають на рослинах в стані відносного спокою.

Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку. Рекомендовано проводити захист посівів за чисельності 10-15 екз. на кв.м нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків, до окрилення сарани завершити хімічні заходи. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах, дозволеними до використання в Україні інсектицидами.

Тетяна ЛАПИЦЬКА, Головний державний фітосанітарний

інспектор Кіровоградської області