Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби - особливо небезпечна пріонна хвороба, що має тривалий інкубаційний період, супроводжується дистрофічними (губчастоподібними) ураженнями центральної нервової системи, поступовим порушенням координації рухів, поведінки і чутливості. Захворювання має 100% летальність. 

Хвороба передається іншим видам тварин (вівці, кози, котячі, норки) і людям (варіант хвороби Крейцтфельдта-Якоба).

Шляхи передачі хвороби

Відома лише оральна передача інфекції. Збудником є патологічний пріон, що не містить молекул дезоксинуклеїнових кислот та характеризується надзвичайно високою стійкістю до дії фізичних та хімічних факторів.

Інфікування відбувається після згодовування худобі кормів, що містять м’ясо-кісткове або кісткове борошно, уражене патологічним пріоном.

Інкубаційний період становить від 20 місяців до 10 років і більше. Клінічні ознаки розвиваються поступово. Тривалість перебігу — від 3 тижнів до 6 місяців, після чого хвороба завжди закінчується загибеллю тварини.

Що потрібно знати населенню:

• у заражених тварин клінічні ознаки не проявляються роками. Захворювання має неочікуваний початок, повільно прогресує та завжди призводить до загибелі худоби;
• основні симптоми: підвищена збудливість тварини, що змінюється пригніченістю; порушення реакції на звукові, світлові й тактильні подразники; агресивність (синдром «скаженої корови»); скрегіт зубами, тремор м’язів губ і носового дзеркальця; порушення координації рухів, хитка хода, спотикання; манежні рухи, раптове падіння; іноді тремтіння м’язів у нижній ділянці шиї; судоми; тварини не реагують на перешкоди, наштовхуються на різні об’єкти;
• людина може інфікуватися при споживанні яловичини, зараженої збудником. У таких випадках можливий розвиток варіанту хвороби Крейцтфельдта-Якоба, що супроводжується м’язовими спазмами, порушенням координації та погіршенням пам’яті;
• засобів специфічної профілактики й лікування не розроблено.

В Україні губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби не реєструється. Водночас здійснюються моніторингові дослідження худоби, щоб запобігти занесенню захворювання.

У разі підозри на губчастоподібну енцефалопатію необхідно повідомити ветеринарну установу.

Профілактика та контроль

Головними методами боротьби є заборона використання для годівлі худоби м’ясо-кісткового чи кісткового борошна, виготовленого з туш овець хворих на скрепі, а також вимушений забій заражених пріонами жуйних тварин.

Для профілактики захворювань у людей забороняється використання в їжу непроварених субпродуктів, отриманих від жуйних тварин (головного й спинного мозку, селезінки, лімфовузлів, тимуса, кишківника).

Заходи профілактики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби здійснюються відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2024  № 699, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
26 березня 2024 року за № 450/41795.

Нагадуємо, що Україна має офіційний статус благополучної країни щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Наразі заходи спрямовані на недопущення занесення збудника з-за кордону з імпортованими тваринами, спермою, ембріонами, а також кормами та сировиною тваринного походження.

У зв’язку з цим забороняється ввезення в Україну тварин, сировини та продуктів тваринного походження з країн, неблагополучних щодо губчастоподібної енцефалопатії.

Новоукраїнське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

 Ящур — одне з найнебезпечніших вірусних захворювань тварин, яке стрімко поширюється та уражає парнокопитних (велику рогату худобу, свиней, овець, кіз тощо), створюючи серйозні економічні загрози для всього сектору тваринництва. Спалахи хвороби фіксувалися в деяких країнах ЄС. Також наявні факти, що можуть свідчити про підвищений ризик можливого спалаху ящуру в росії, зокрема в районі Сибіру.

У зв’язку з епізоотичною ситуацією в окремих країнах та збільшенням обсягів міжнародної торгівлі, зростає ризик занесення цього вірусу на територію України. Для нашої держави існує ризик занесення збудника, як через нелегальне переміщення тварин, так і через заражені продукти тваринного походження.

Основними ризиками є:

• контрабандне ввезення тварин або продукції без ветеринарного контролю;
• міграція диких тварин, які можуть бути носіями вірусу;
• низька обізнаність населення про небезпеку захворювання та способи його поширення;
• міжнародна торгівля, в тому числі онлайн, продукцією тваринного походження.

Що потрібно знати населенню:

• основні ознаки ящуру в тварин: підвищена температура, утворення виразок у ротовій порожнині, слинотеча, кульгавість;
• захворювання призводить до значних економічних збитків;
• на ящур можуть хворіти люди. Інфікування відбувається через вживання сирого молока хворих тварин, а також через продукти його переробки, рідше через м'ясо. Можлива пряма передача інфекції людині повітряно-краплинним шляхом при контакті з хворою твариною;
• необхідно повідомляти державні ветеринарні установи про підозрілі випадки захворювань серед тварин.

Шляхи передачі вірусу:

• прямий контакт - між зараженими та сприйнятливими тваринами;
• непрямий контакт - через заражені предмети (корми, підстилка, обладнання, транспортні засоби);
• повітряно-крапельний шлях - на короткі відстані;
• аліментарний шлях - при вживанні зараженого молока або м’яса.

Профілактика та контроль

З метою недопущення занесення вірусу ящуру власникам господарств необхідно:

• суворо дотримуватися закритого режиму роботи (обмежити доступ сторонніх осіб і транспорту, виключити контакт із дикими та безпритульними тваринами);
• запроваджувати 30-денний карантин для нових тварин;
• дезінфікувати транспорт, який заїжджає на територію господарства;
• використовувати окремий одяг та взуття для догляду за тваринами;
• використовувати лише безпечні корми;
• забезпечити належну утилізацію гною та сміття;
• здійснювати утилізацію трупів тварин у спеціально відведених місцях (худобомогильниках та біотермічних ямах);
• негайно повідомляти ветеринарних лікарів про підозрілі симптоми, забезпечуючи дезінфекцію.

Користувачам мисливських угідь у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин слід негайно повідомляти ветеринарні установи.

Згідно з Інструкцією щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур в Україні встановлено чіткі правила для боротьби з хворобою. Інструкція передбачає заходи щодо виявлення захворювання, введення карантину, проведення вакцинації та контролю за переміщенням інфікованих тварин. Дотримання цих заходів є критично важливим для запобігання поширенню інфекції та збереження епізоотичного благополуччя.

Новоукраїнське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

  Як відбувається напад кліща?

Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишаючись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є люди, які повертаються з лісу. Крім того, кліща можна занести до помешкання з букетами квітів, собаками, іншими тваринами. Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини, кліщ відпадає для відкладання яєць в грунт.

Куди найчастіше присмоктується кліщ? 

Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, під пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів. Чи можна не помітити напад кліща? Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, можна помітити через 2-3 дні: в місці укусу кліща з’являється припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується в розмірі. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.

Чому напад та укус кліща є небезпечним?

Кліщі на території області є носіями хвороби Лайма (іксодовий кліщовий бореліоз) для людей, піроплазмозу для собак, а в Україні - ще й кліщового енцефаліту, туляремії тощо. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.

Як захистити себе від нападу кліщів?

При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

- одягатися в світлий однотонний одяг з довгими рукавами, що щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;

- проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

 - звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;

 - вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;

 - якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання. - використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів).

Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.

Що робити, якщо на людину напав кліщ?

Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, слід зняти його, як можна швидше. Найкраще це зробити в трампункті медичного закладу, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації.

Чи можна видалити кліща самостійно?

При відсутності можливості звернутися до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Кліща слід видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування обробити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.    

Що робити з видаленим кліщем?

Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку. В такому вигляді кліщі можуть залишитися живими при температурі від +4 до +8°С (в умовах звичайного побутового холодильника) декілька днів та навіть тижнів. Лабораторні дослідження кліщів, знятих з людей, на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу проводять в лабораторії особливо-небезпечних інфекцій ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ» за адресою: м. Кропивницький, вул. Пушкіна, 40/9). За затвердженими методиками лабораторному дослідженню підлягають лише статевозрілі, живі та непошкоджені кліщі. Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові в тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини.

Чи потрібно спостереження за станом здоров’я після видалення кліща? Всім особам, що постраждали від укусу кліща, рекомендується щоденно протягом двох тижнів вимірювати температуру тіла і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будьяких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу, звертатися до лікаря-інфекціоніста.

Що таке Хвороба Лайма?

Хвороба Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – це інфекційне захворювання, носіями якого є іксодові кліщі. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду від однієї до 60 діб, найчастіше - 14 діб. Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5-6 cм в діаметрі. Найчастіше еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово блідне в центрі, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається. Якщо на ранній стадії лікування не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, що може призвести до тривалої непрацездатності та інвалідності.

Дотримуйтесь простих, доступних методів захисту від кліщів і вони Вас не потривожать!

Новоукраїнське районне управління

 Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Найпоширенішим способом застосування пестицидів та агрохімікатів у побуті є обприскування рослин. Деякі господарі поспішають застосувати хімічні препарати для захисту свого урожаю, не зважаючи на погодні умови – особливо зараз, коли вітер поривчастий та сухий, підіймає багато пилу і крапель хімічних засобів та переносить їх на великі відстані, завдаючи шкоди як самим працюючим, так і багатьом сусідам. Також проблемою є використання механізованих засобів обприскування на присадибних ділянках, власних городах, що збільшує площу обробки, скорочує час робіт, але при цьому не контролюється дистанція обприскування та ураження сусідніх ділянок.

Щоб уникнути  ризиків нанесення шкоди здоров'ю населення при застосуванні агрохімікатів в сільському господарстві треба дотримуватись вимог державного санітарного та екологічного законодавства. Щоб уникнути прикрих випадків отруєння необхідно суворо дотримуватись правил поводження з пестицидами.

Поводження з пестицидами та агрохімікатами регламентовано законами України «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рослин», «Про бджільництво», Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і доповненнями до нього, ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та ДСП 382-96 «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України».

Відповідно до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» забороняється:

1) Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень на територіях  лікувально-профілактичних і дитячих установ, спортивних майданчиків, підприємств харчової промисловості, а також усередині густонаселених житлових кварталів.

2) Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень в межах населеного пункту дозволяється тільки з 22:00 до 07:00 ранку, а за межами населеного пункту всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Роботи необхідно проводити в безвітряну погоду. При швидкості вітру більше 4 м/с обприскування не допускається.

3) Перед проведенням обробок об'єктів, розташованих в межі або поблизу населених пунктів, необхідно встановити попереджувальні знаки та оповістити людей про майбутні роботи і терміни, протягом яких забороняється перебування людей в обробленій зоні (за два дні до початку захисних хімічних заходів повідомляти сільські ради, пасічників та інших зацікавлених осіб). У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Місцеве населення повинно бути проінформоване про час і місце запланованих обробок шляхом оголошення по радіо, встановлення попереджувальних написів. Відповідно до судової практики можна стверджувати, що належним повідомленням у випадках використання пестицидів господарствами буде публікація відповідного оголошення у місцевих газетах або на сайті громади. У разі, якщо пестициди було застосовано, але населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь попереджено не було та у зв’язку з цим останнім було завдано збитків, потерпілі мають повне право звертатися до суду.

4) У масштабі населеного пункту забороняється повсюдна, одночасна обробка рослин однотипним препаратом, яка може обумовити масове надходження в атмосферне повітря населених пунктів аерозолю та парів токсиканта. Такі ситуації регулюються календарним графіком робіт, чергуванням асортименту препаратів в період інтенсивних обробок.

5) Для обробки індивідуальних садів та городів у межах населеного пункту дозволяється застосування тих пестицидів, які дозволені до роздрібного продажу «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» і доповненнями до нього. Рекомендується в межах населеного пункту застосовувати біологічні методи боротьби зі шкідниками.

6) Забороняється залишати пестициди та отруєні принади без охорони в місцях застосування, на польових станах, індивідуальних господарствах і інших місцях.

7) До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до "Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами" (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України N 746 від 18.09.95). Усі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково реєструються у спеціальних журналах.

8) В межах населеного пункту дозволяється обприскування ранцевими обприскувачами при швидкості вітру до 4 м/с , а за межами обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).

9) У зоні роботи з пестицидами мають бути обладнані місця для відпочинку і споживання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 м від межі застосування пестицидів.

10) До виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні жінки, жінки, що годують дітей, особи, що мають медичні протипоказання за станом здоров’я, а також особи, зазначені у переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, визначених МОЗ. Діти шкільного та дошкільного віку не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених ними площах.

11) Керівники фермерських господарств, приватні підприємці зобов'язані надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання правилам техніки безпеки відповідно до вимог. Тривалість роботи з пестицидами першого і другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими — 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицидів).

Ключ до безпечного  використання пестицидів та агрохімікатів в сільському господарстві - суворе дотримання  правил  їх внесення.

Новоукраїнське районне управління

 Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Для чого потрібна ідентифікація тварин?

• Безпека харчових продуктів. Завдяки ідентифікації і реєстрації можна відстежити шлях тварини – від ферми до забійного підприємства. Це гарантує безпечність та якість харчових продуктів для споживачів.
• Епізоотичний контроль. У разі спалаху хвороби дозволяє оперативно локалізувати проблему у господарстві та запобігти поширенню захворювання.
• Доступ до міжнародних ринків. Країни, які імпортують українську продукцію, вимагають підтвердження, що тварини ідентифіковані та зареєстровані відповідно до міжнародних стандартів.
• Підтримка фермерів. Є важливою умовою для отримання державних дотацій чи виплат.

Ідентифікацію та реєстрацію тварин здійснюють шляхом:

• Маркування тварин. Тварина отримує унікальний ідентифікаційний номер, який фіксується за допомогою вушної бирки або чипа.
• Внесення даних до ЄДРТ. Усі дані про тварину (вік, стать, порода, власник, місце утримання) вносяться до державного реєстру.
• Оформлення документів. Після ідентифікації власник отримує паспорт тварини, а також інші документи, що підтверджують її реєстрацію.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про ветеринарну медицину» юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з утриманням та обігом тварин, зобов’язані виконувати вимоги щодо ідентифікації тварин, що їм належать. Статтею 15 цього ж Закону визначено, що переміщення неідентифікованих тварин або тварин без відповідних ідентифікаційних, ветеринарних та інших супровідних документів заборонено.

Відповідно до нормативно-правових актів з ідентифікації та реєстрації тварин кожна тварина (ВРХ, ДРХ), що народилася в господарстві, повинна бути ідентифікована двома бирками не пізніше семи днів від моменту її народження, але у будь-якому разі до вибуття з господарства. Ідентифікація племінних свиней відбувається не пізніше 60 днів від моменту народження тварини, але раніше, ніж вона залишить господарство. Товарні свині ідентифікуються при вибутті з господарства. Коні – протягом року після народження, але раніше, ніж тварина залишить господарство.

Куди звертатись для проведення ідентифікації та реєстрації тварин?

• юридичним особам – до Кіровоградської філії державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»;
• фізичним особам – до Новоукраїнської районної державної лікарні ветеринарної медицини та її відділів.

Відповідальність

Відмова від ідентифікації та реєстрації тварин є порушенням статті 107² Кодексу України про адміністративні правопорушення, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на фізичних осіб-підприємців та уповноважених осіб.

Новоукраїнське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Серед надзвичайних ситуацій природного походження найчастіше трапляються небезпечні явища метеорологічні (зливи, урагани, сильні снігопади, град, ожеледь); гідрологічні (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.); пожежі; масові захворювання, у тому числі інфекційні, людей, тварин і рослин.

Повені виникають під час тривалих злив, забруднення та захаращення русел та водних басейнів, безсистемної забудови берегової смуги, безконтрольного видобування піску з русла рік та вирубування лісів, нераціональних меліоративних заходів, інших шкідливих наслідків господарської діяльності людей біля водних об’єктів. Крім матеріальних збитків, небезпека повеней ще й у тому, що розмиваються гноєзбірники та дворові туалети, забруднюється нечистотами та різноманітним сміттям довкілля; затоплюються та забруднюються харчові продукти, джерела питного водопостачання: колодязі, каптажі, джерела централізованого водопостачання, підвальні і житлові приміщення; гинуть тварини. Наслідком сказаного часто буває зростання кількості, а інколи і спалахи, різноманітних небезпечних для людини інфекційних захворювань : кишкові інфекції (сальмонельоз, дизентерія, холера і другі), гепатит А, лептоспіроз, паразитарної хвороби та ряд інших. Збудники усіх цих хвороб постійно знаходяться у навколишньому середовищі, особливо їх багато у нечистотах, брудній воді, зіпсутих харчових продуктах.

Щоб уберегти себе та близьких Вам людей слід пам’ятати і виконувати наступне:

1) Використовуйте для харчування лише продукти та консервацію, що зберігалися у захищених від підтоплень приміщеннях. Заборонено вживати продукти, які були замочені водою під час повені. Позбавтеся від них та відконсервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.

2) Не вживайте продукти невідомого походження.

3) Приготовані страви споживайте відразу, а у випадку повторного споживання, піддавайте їх темічній обробці.

4) При споживанні овочів, фруктів та ягід добре промийте їх водою та обдайте окропом.

5) Не пийте воду з відкритих джерел та з джерел водопостачання, якщо вони були затоплені і забруднені. Колодязі необхідно почистити та продезінфікувати, при цьому це слід робити раз на рік у будь-якому випадку. Доцільно також зробити лабораторний аналіз води щоб упевниться у її безпеці для здоров’я. На час підтоплення та очищення джерел водопостачання використовуйте бутильовану воду.

6) Обов’язково кип’ятіть питну воду 15-20 хвилин, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені, це звільняє її від більшості хвороботворних мікроорганізмів.

7) Просушіть будинок та регулярно його провітрюйте, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забруднених приміщень, посуду і домашніх речей, прилеглої до будинку території, дворових туалетів.

8) Дотримуйтесь правил особистої та гігієни житла : часто мийте руки та тіло з використанням миючих засобів; регулярно прибирайте вологим методом приміщення, у першу чергу житлові; мийте посуд з використанням обезжирюючих засобів та гарячої води, систематично виносіть сміття та харчові відходи у відведені для них місця. Виконуйте вимоги гігієни самі та навчайте цьому своїх дітей і знайомих.

9) Не допускайте розмноження у садибах та допоміжних приміщеннях гризунів, тарганів, мух; переповнення нечистотами гноєзбірників, дворових туалетів.

Перелічених заходів необхідно дотримуватись щоденно, а не тільки під час та після підтоплень. Попередити хворобу завжди простіше і дешевше, ніж потім її лікувати. Коли ж виникли ознаки кишкової інфекції (болі у животі, нудота, пронос, температура, інше) негайно зверніться за медичною допомогою, не займайтеся самолікуванням.

Новоукраїнське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

 Шановні мешканці громади!

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області та у зв’язку з можливими паводками та підтопленнями на території громади, з метою недопущення виникнення інфекційних захворювань та збереження здоров’я населення, Добровеличківська селищна рада інформує про необхідність дотримання санітарно-гігієнічних вимог. 

Під час підтоплень існує ризик забруднення джерел питної води, колодязів, відкритих водойм та ґрунтів небезпечними мікроорганізмами і хімічними речовинами.

Населенню рекомендується:

• не використовувати для питних потреб воду з відкритих водойм, а також підтоплених криниць, каптажів, інших джерел, які можуть бути забруднені хвороботворними мікроорганізмами, зокрема збудниками туберкульозу, лептоспірозу, червоного тифу, сибірки, вірусних гепатитів, яйцями та личинками гельмінтів, цистами лямблій, дизентерійних амеб та іншими хімічними речовинами;
• вживати лише гарантовано безпечну питну воду;
• не споживати продукти харчування та консервацію, які були підтоплені водою;
• обов’язково дотримуватися технології обробки та температурних режимів приготування страв;
• ретельно мити продукти питною водою, а якщо їх споживатимуть діти – обдати окропом, при цьому використовувати тільки кип’ячену воду;
• обов’язково дотримуватися температурного режиму приготування їжі;
• дотримуватися правил особистої гігієни та слідкувати, щоб їх дотримувалися діти, домашній посуд продезінфікувати;
• використовувати воду з підтоплених джерел лише після очищення, дезінфекції та лабораторного підтвердження її безпечності;

Після завершення паводкового періоду необхідно провести очищення, відкачування води та дезінфекцію колодязів.

Просимо мешканців громади відповідально ставитися до власного здоров’я та дотримуватися зазначених рекомендацій.

Вода – незамінне джерело у життєвих процессах організму людей, тварин та рослин. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує всі організми, які населяють нашу планету. Крім цього, вода питна – це харчовий продукт, який повинен відповідати гігієнічним вимогам. Питна вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні показники та нешкідливий хімічний склад.

Забруднена питна вода згубно впливає на здоров’я людини. Тож вода, яка призначена для задоволення питних і господарсько-побутових потреб, підлягає контролю на всіх стадіях її виробництва та доведення до споживачів.

Під наглядом Новоукраїнського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області знаходиться 52 водогони, які забезпечують населення централізованим водопостачанням та 173 джерела нецентралізованого водопостачання (громадські колодязі).

Протягом 2025 року здійснено 6 позапланових заходів державного нагляду (контролю) об’єктів  централізованого водопостачання, із них під час 6 перевірок виявлені порушення у сфері санітарного законодавства та санітарно-епідемічного благополуччя населення (100 %), нецентралізованого - 7, з них 6 з порушеннями (85,7%), спільно з представниками органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та балансоутримувачами проводились 61 комісійні обстеження об’єктів питного водопостачання на територіях громад, із них з порушеннями 84,7 %, 189  нецентралізованого водопостачання, із них з порушеннями 88,1 %.

З метою усунення порушень на балансоутримувачів та органам місцевогосамоврядування направлено 7 приписів та 46 рекомендаційних листів, виконання яких знаходиться на контролі управління.

Із всіх досліджених зразків води за санітарно-хімічними та органолептичними показниками відхилення виявлено у 34 % проб. Основні санітарно-хімічні та органолептичні показники, що не відповідали вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року №400: жорсткість загальна, сухий залишок, сульфати, залізо загальне.

Важливу роль при виробництві питної води відіграє виробничий лабораторний контроль якості та безпечності води. Тож власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль води від місця водозабору до місця її споживання відповідно до затвердженого та погодженого з органами місцевого самоврядування, Держпродспоживслужби технологічного регламенту та вимог чинного законодавства.

На превеликий жаль не всі субʼєкти та обʼєкти питного водопостачання Новоукраїнського району в 2025 році сумлінно виконували робочі програми виробничого лабораторного контролю. Основні порушення – відсутні або не погоджені технологічні регламенти, невиконання робочих програм за видом лабораторного контролю, за переліком показників та за місцем відбору, порушення періодичності проведення лабораторного контролю. Ці всі факти можуть привести до вживання питної води населенням невідомої якості та спричинити ризики виникнення інфекційних, неінфекційних хвороб та отруєнь. До таких хвороб належать інфекційні захворювання (вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо) та хвороби, що пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, патології печінки, нирок, серцево-судинні, онкологічні, ендокринні, дерматологічні захворювання, флюорози, отруєння токсинами синьо-зелених водоростей тощо).

Підводячи підсумок, слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей  води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини.

Бережіть себе і своє здоров’я! Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте. Вимагайте від підприємств, що здійснюють постачання питної води інформації щодо її якості та безпечності.

Новоукраїнське районне  управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області