Завершення навчального року традиційно супроводжується активним пошуком сезонної зайнятості серед школярів. У зв'язку з цим нагадуємо: неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.

Дитяча праця залишається серйозною глобальною проблемою, що негативно впливає на розвиток дітей, їхнє здоров’я та освіту. Вона може бути поруч: у майстернях, на приватних фермах, у домашніх господарствах, навіть на вулицях наших міст. Україна, проходячи через випробування війною та економічними труднощами, стає ще більш вразливою до проявів такої експлуатації. Діти внутрішньо переміщених осіб, сімей, які втратили джерела доходів, діти без належної опіки — у зоні особливого ризику.

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці у період з 11 травня по 12 червня 2026 року проводить масштабну інформаційно-роз’яснювальну кампанію до Всесвітнього дня боротьби з дитячою працею. Основна мета заходів запобігання використанню незадекларованої дитячої праці та підвищення обізнаності про трудові права неповнолітніх, особливо в умовах воєнного стану.

Основні вимоги законодавства щодо праці неповнолітніх:

1. Вік:Прийняття на роботу допускається з 16 років. Як виняток, з 15 років — за згодою одного з батьків. З 14 років — лише легка робота у вільний від навчання час за згодою батьків.
2. Медичний огляд:Обов’язковий попередній медогляд та щорічні огляди до 21 року.
3. Тривалість робочого часу:Скорочений робочий час (наприклад, 24 години на тиждень для підлітків 14–15 років).
4. Заборони:Неповнолітніх заборонено залучати до важких, шкідливих робіт, нічних змін та підіймання важких предметів.

Держпраці закликає: 12 червня — це не просто дата в календарі. Це день, що нагадує про нашу спільну відповідальність. Будьмо уважними до дітей, не залишаймо поза увагою факти їх залучення до нелегальної праці. Лише спільними зусиллями ми зможемо гарантувати дітям України право на безпечне дитинство, освіту, розвиток і щасливе майбутнє.

Інформаційні матеріали та медіаплан розміщені за посиланням: https://surl.li/mtxxgp

Завершення навчального року традиційно супроводжується активним пошуком сезонної зайнятості серед школярів. У зв'язку з цим нагадуємо: неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.

Дитяча праця залишається серйозною глобальною проблемою, що негативно впливає на розвиток дітей, їхнє здоров’я та освіту. Вона може бути поруч: у майстернях, на приватних фермах, у домашніх господарствах, навіть на вулицях наших міст. Україна, проходячи через випробування війною та економічними труднощами, стає ще більш вразливою до проявів такої експлуатації. Діти внутрішньо переміщених осіб, сімей, які втратили джерела доходів, діти без належної опіки — у зоні особливого ризику.

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці у період з 11 травня по 12 червня 2026 року проводить масштабну інформаційно-роз’яснювальну кампанію до Всесвітнього дня боротьби з дитячою працею. Основна мета заходів запобігання використанню незадекларованої дитячої праці та підвищення обізнаності про трудові права неповнолітніх, особливо в умовах воєнного стану.

Основні вимоги законодавства щодо праці неповнолітніх:

1. Вік:Прийняття на роботу допускається з 16 років. Як виняток, з 15 років — за згодою одного з батьків. З 14 років — лише легка робота у вільний від навчання час за згодою батьків.
2. Медичний огляд:Обов’язковий попередній медогляд та щорічні огляди до 21 року.
3. Тривалість робочого часу:Скорочений робочий час (наприклад, 24 години на тиждень для підлітків 14–15 років).
4. Заборони:Неповнолітніх заборонено залучати до важких, шкідливих робіт, нічних змін та підіймання важких предметів.

Держпраці закликає: 12 червня — це не просто дата в календарі. Це день, що нагадує про нашу спільну відповідальність. Будьмо уважними до дітей, не залишаймо поза увагою факти їх залучення до нелегальної праці. Лише спільними зусиллями ми зможемо гарантувати дітям України право на безпечне дитинство, освіту, розвиток і щасливе майбутнє.

Інформаційні матеріали та медіаплан розміщені за посиланням: https://surl.li/mtxxgp

1. Чи знаєте ви, що таке незадекларована праця?

Це коли ви працюєте без трудового договору, не платите податків і не отримуєте соціальних гарантій.

Це коли ви не маєте права на відпустку, лікарняні, пенсію, соціальне страхування.

Це коли ви не можете захистити себе від неправомірних дій роботодавця.

Це коли ви працюєте на себе і на нього, а не на себе і на країну.

Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, бо ви втрачаєте більше, ніж заробляєте.

Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!

2. Що ви втрачаєте працюючи без укладення трудового договору?

Незадекларована праця – це не тільки порушення закону, а й втрата прав і гарантій для працівників.

Якщо ви працюєте без трудового договору, ви не можете розраховувати на гарантовані оплачувані відпустки, лікарняні, компенсацію в разі нещасного випадку. Ви також не маєте захисту від свавільного звільнення, зниження зарплати, перевантаження роботою. Не дайте себе обдурити роботодавцям, які пропонують вам працювати без трудового договору, із зарплатою «в конверті» або за цивільно-правовими договорами.

Вимагайте оформлення трудових відносин відповідно до закону!

Задекларована праця – це ваше право і ваша вигода!

3. Ви власник бізнесу і використовуєте незадекларовану працю?

Пам’ятайте, що незадекларована праця – це ризик для вас і вашого бізнесу.

Ви можете втратити досвідчених і кваліфікованих працівників, які знайдуть краще місце роботи.

Ви можете отримати штраф за порушення трудового законодавства.

Ви можете мати проблеми з отриманням кредитів, інвестицій, державних замовлень.

Ви погіршуєте економічну ситуацію в країні, особливо під час війни, зменшуючи надходження до бюджету і соціальних фондів.

Платіть своїм працівникам білу зарплату і оформляйте їх за трудовим договором.

Задекларована праця – це ваша репутація і ваш успіх!

4. Як відбувається укладення трудового договору?

Працівник має написати заяву про прийняття на роботу, надати паспорт, ІНН, за потреби – документи про освіту або інші документи.

Роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу, ознайомлює з ним працівника, направляє повідомлення до територіального органу податкової служби, навчає працівника безпечній роботі.

5. Якщо ваша робота незадекларована, ви можете зробити наступне:

Вимагати від роботодавця укласти з вами трудовий договір відповідно до законодавства. Якщо він відмовляється, ви можете подати позовну заяву до суду.

Пошукати іншу роботу, де ви будете мати задекларовані трудові відносини та соціальні гарантії. Ви можете скористатися послугами центрів зайнятості або інших ресурсів для пошуку роботи.

Звернутися до Державної служби України з питань праці за консультацією. Ви можете знайти контактну інформацію за посиланням: https://dsp.gov.ua/kontakty-dlia-konsultatsii-pratsivnykiv-ta-robotodavtsiv-z-naiaktualnishykh-pytan-pid-chas-voiennoho-chasu/.

Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, бо ви втрачаєте свої права і можливості. Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!

6. Що таке трудовий договір?

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

7. Що робити, якщо роботодавець не виконує умови укладеного трудового договору?

Якщо роботодавець не виконує умови трудового договору, ви можете зробити наступне:

• Звернутися до роботодавця з письмовою вимогою про усунення порушень і виконання умов трудового договору. Також ви можете звернутися до профспілкового органу, якщо ви є членом профспілкової організації, за допомогою і підтримкою.
• Звернутися з письмовою скаргою до Державної служби України з питань праці за консультацією та допомогою.
• Звернутися до суду з позовом про встановлення факту порушень роботодавцем умов трудового договору, відновлення порушених прав і вимоги компенсації моральної та матеріальної шкоди. Ви можете скористатися послугами адвоката або іншого представника за вашим вибором. Ви також можете звернутися до суду за допомогою і підтримки профспілкової організації, якщо ви є її членом.

Не погоджуйтеся на порушення ваших прав і умов трудового договору з боку роботодавця. Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!

Більше інформації на https://www.pratsia.in.ua/.

1. Чи знаєте ви, що таке незадекларована праця?

Це коли ви працюєте без трудового договору, не платите податків і не отримуєте соціальних гарантій.

Це коли ви не маєте права на відпустку, лікарняні, пенсію, соціальне страхування.

Це коли ви не можете захистити себе від неправомірних дій роботодавця.

Це коли ви працюєте на себе і на нього, а не на себе і на країну.

Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, бо ви втрачаєте більше, ніж заробляєте.

Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!

2. Що ви втрачаєте працюючи без укладення трудового договору?

Незадекларована праця – це не тільки порушення закону, а й втрата прав і гарантій для працівників.

Якщо ви працюєте без трудового договору, ви не можете розраховувати на гарантовані оплачувані відпустки, лікарняні, компенсацію в разі нещасного випадку. Ви також не маєте захисту від свавільного звільнення, зниження зарплати, перевантаження роботою. Не дайте себе обдурити роботодавцям, які пропонують вам працювати без трудового договору, із зарплатою «в конверті» або за цивільно-правовими договорами.

Вимагайте оформлення трудових відносин відповідно до закону!

Задекларована праця – це ваше право і ваша вигода!

3. Ви власник бізнесу і використовуєте незадекларовану працю?

Пам’ятайте, що незадекларована праця – це ризик для вас і вашого бізнесу.

Ви можете втратити досвідчених і кваліфікованих працівників, які знайдуть краще місце роботи.

Ви можете отримати штраф за порушення трудового законодавства.

Ви можете мати проблеми з отриманням кредитів, інвестицій, державних замовлень.

Ви погіршуєте економічну ситуацію в країні, особливо під час війни, зменшуючи надходження до бюджету і соціальних фондів.

Платіть своїм працівникам білу зарплату і оформляйте їх за трудовим договором.

Задекларована праця – це ваша репутація і ваш успіх!

4. Як відбувається укладення трудового договору?

Працівник має написати заяву про прийняття на роботу, надати паспорт, ІНН, за потреби – документи про освіту або інші документи.

Роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу, ознайомлює з ним працівника, направляє повідомлення до територіального органу податкової служби, навчає працівника безпечній роботі.

5. Якщо ваша робота незадекларована, ви можете зробити наступне:

Вимагати від роботодавця укласти з вами трудовий договір відповідно до законодавства. Якщо він відмовляється, ви можете подати позовну заяву до суду.

Пошукати іншу роботу, де ви будете мати задекларовані трудові відносини та соціальні гарантії. Ви можете скористатися послугами центрів зайнятості або інших ресурсів для пошуку роботи.

Звернутися до Державної служби України з питань праці за консультацією. Ви можете знайти контактну інформацію за посиланням: https://dsp.gov.ua/kontakty-dlia-konsultatsii-pratsivnykiv-ta-robotodavtsiv-z-naiaktualnishykh-pytan-pid-chas-voiennoho-chasu/.

Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, бо ви втрачаєте свої права і можливості. Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!

6. Що таке трудовий договір?

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

7. Що робити, якщо роботодавець не виконує умови укладеного трудового договору?

Якщо роботодавець не виконує умови трудового договору, ви можете зробити наступне:

• Звернутися до роботодавця з письмовою вимогою про усунення порушень і виконання умов трудового договору. Також ви можете звернутися до профспілкового органу, якщо ви є членом профспілкової організації, за допомогою і підтримкою.
• Звернутися з письмовою скаргою до Державної служби України з питань праці за консультацією та допомогою.
• Звернутися до суду з позовом про встановлення факту порушень роботодавцем умов трудового договору, відновлення порушених прав і вимоги компенсації моральної та матеріальної шкоди. Ви можете скористатися послугами адвоката або іншого представника за вашим вибором. Ви також можете звернутися до суду за допомогою і підтримки профспілкової організації, якщо ви є її членом.

Не погоджуйтеся на порушення ваших прав і умов трудового договору з боку роботодавця. Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!

Більше інформації на https://www.pratsia.in.ua/.

Оголошуємо XV Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2026

ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» спільно з Профспілкою працівників освіти і науки України за підтримки Федерації профспілок України (ФПУ) та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, органів місцевого самоврядування, інших підприємств, установ, організацій оголошує про старт XV Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2026.

Конкурс присвячений Всесвітньому дню охорони праці, який відзначають в Україні та у світі щороку 28 квітня.

Конкурс проводиться у два етапи:

І етап – відбіркові регіональні тури: 1 січня – 15 березня;

ІІ етап – фінальний тур та оголошення переможців: 15 березня – 28 квітня.

До участі в конкурсі запрошуємо учнів, вихованців закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти віком від 6 до 17 років (включно). Учасників буде поділено на три вікові групи:

• перша група – 6–10 років;
• друга група – 11–14 років;
• третя група – 15–17 років (включно).

Тематика малюнків

Конкурсні роботи мають висвітлювати тему створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях працівників, зображувати приклади безпечного (а також небезпечного) виконання роботи.

Вимоги до малюнків

Увага! Якщо малюнки не відповідають установленим вимогам, їх не допускають до оцінювання!

На конкурс подаються малюнки в довільній графічній, живописній формах, виконані олівцями, олійними, акварельними фарбами, гуашшю тощо.

Розмір роботи: формат А-3.

Роботи не оформлювати рамкою, наклейками тощо.

На зворотному боці кожної конкурсної роботи потрібно зазначити розбірливо (або наклеїти етикетку з надрукованим текстом) українською мовою:

• від якої області бере участь виконавець роботи;
• назву роботи (українською та англійською мовами);
• прізвище, ім’я, по батькові (українською та англійською мовами) та дату народження автора (скільки повних років!);
• місце проживання (повна адреса) автора, контактний телефон у форматі (ххх) ххх-хх-хх, електронну адресу;
• назву закладу освіти;
• прізвище, ім’я, по батькові, контактний телефон керівника;
• сферу діяльності батьків (за бажанням);
• указати, що робота надсилається на XV Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2026.

Увага! На вказану учасником конкурсу електронну адресу в разі отримання призового місця у регіональному та фінальному турах буде надіслано відповідний диплом (І, ІІ, ІІІ місця)!

Для отримання сертифікату учасника конкурсу на сайті журналу «Охорона праці» (рубрика «Конкурс дитячого малюнка») після оголошення переможців фіналу конкурсу буде розміщене відповідне посилання із шаблоном, заповнивши який учасники отримають на свою електронну пошту сертифікат учасника.

Організація конкурсу

I ЕТАП

Організовують обласні організації Профспілки працівників освіти і науки України у Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Черкаській, Хмельницькій областях. В інших областях України, зокрема у Волинській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Чернігівській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Харківській, Луганській, Донецькій та у м. Києві – редакція журналу «Охорона праці».

Відбіркові тури конкурсу проводяться з 1 січня до 15 березня.

У межах проведення конкурсу на регіональному рівні творчі роботи надсилаються за рахунок відправника до обласних організацій Профспілки працівників освіти і науки України та до редакції журналу «Охорона праці» до 15 березня.

Адреси для надсилання конкурсних робіт:

Увага! Послуги пошти оплачує відправник! В іншому разі відділення пошти надсилатиме їх назад відправнику!

1. Дніпропетровська область. Адреса: 49000, м. Дніпро, пр-т Д. Яворницького, 93, Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України, офіс 214. Отримувач Лачугіна Надія, (097) 458-44-99. Нова пошта, поштомат № 37627.
2. Житомирська область. Адреса: 10014, м. Житомир, вул. Кафедральна, 5-a, Житомирська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України, каб. 407, 410. Отримувач Любимова Любов, (067) 754-84-66. Нова пошта, від. № 23.
3. Запорізька область. Адреса: 69005, м. Запоріжжя, Майдан Профспілок, 5, Запорізька обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України, каб. 455. Отримувач Вікторія Наумовцева, (097) 334-74-06 або залишити на вахті «для освіти».
4. 4. Закарпатська область. Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 16, приміщення 1, Закарпатська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Смірнов Федір, (063) 414-36-14. Нова пошта, від. № 12.
5. 5. Івано-Франківська область. Адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. С. Бандери, 46/2, Івано-Франківська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Гураль Уляна, (066) 422-56-51. Нова пошта, від. № 10.
6. Київська область. Адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Анатолій Савенко, (050) 411-88-34. Нова пошта, від. № 75.
7. Львівська область. Адреса: 79005, м. Львів, пр-т Т. Шевченка, 7, кімн. 43, Львівська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Корчинська Ірина, (097) 132-81-22. Нова пошта, від. № 55.
8. Одеська область. Адреса: 65079, м. Одеса, Куликове поле, 1, Одеська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Березовська Людмила, (097) 787-80-74. Нова пошта, від. № 44.
9. Рівненська область. Адреса: 33028, м. Рівне, пр-т Миру, 7-А, каб. 31, Рівненська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Антипчук Георгій, (067) 726-01-30. Нова пошта, від. № 5.
10. Сумська область. Адреса: 40000, м. Суми, площа Незалежності, 3, Сумська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України, каб. 329, 330 або поштова скринька обласної організації профспілки працівників освіти. Отримувач Островський Геннадій, (096) 240-25-14.
11. Черкаська область. Адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 257, Черкаська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Чернобельська Світлана, (093) 369-87-85. Нова пошта, від. № 11.
12. Волинська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
13. Тернопільська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
14. Чернівецька область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці» Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
15. Вінницька область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
16. Чернігівська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
17. Миколаївська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці» Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
18. Херсонська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
19. Харківська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
20. Луганська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
21. Донецька область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці» Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
22. Кіровоградська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці» Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
23. Місто Київ. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
24. Полтавська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
25. Хмельницька область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.

Для оцінювання малюнків та визначення переможців відбіркових регіональних турів конкурсу створюються регіональні журі.

До складу журі входять представники організаторів і долучаються представники підприємств та організацій культурно-мистецької сфери, громадських об’єднань, підприємств, установ і організацій, що сприяють соціальному становленню та розвитку дітей і молоді (за згодою).

Регіональне журі визначає роботи, що посіли І, ІІ і ІІІ місця в кожній віковій групі, не пізніше ніж 28 березня цього року.

Автори робіт у трьох вікових групах, які посіли призові місця в І етапі, виходять у фінал конкурсу.

Переможців, призерів та окремих учасників відбіркових регіональних турів нагороджують дипломами від ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці». До нагородження можуть долучатися (за їхньою згодою) організації та підприємства регіону.

Списки переможців та призерів оприлюднюють у ЗМІ, на офіційних сайтах організаторів.

Для участі у фінальному турі конкурсу до 31 березня цього року роботи переможців і призерів відбіркових регіональних турів конкурсу, що посіли І, ІІ і ІІІ місця у трьох вікових групах, разом із відповідними копіями протоколів журі організатори надсилають на адресу ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці».

ІІ ЕТАП

Проведення фінального туру конкурсу організовує ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» у період з 1 по 15 квітня.

Для визначення переможців фінального туру конкурсу не пізніше ніж 15 квітня проводиться засідання журі, склад якого формує та затверджує головний редактор ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці».

До складу журі фінального туру конкурсу входять представники організаторів, Міністерства освіти і науки України, фахівці з охорони праці, художники, представники організацій роботодавців і профспілок, дитячих і молодіжних громадських організацій, медіа, спонсори та переможці конкурсу минулих років (за згодою) тощо.

Журі визначає роботи, що посіли І, ІІ і ІІІ місця у трьох вікових групах. Урочисте нагородження переможців і призерів фінального туру конкурсу дипломами та цінними подарунками відбувається під час заходів з відзначення Всесвітнього дня охорони праці.

Призовий фонд фінального туру формується за рахунок коштів спонсорів, благодійників, прибутку підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством.

Міжнародна номінація

Участь у конкурсі в окремій номінації беруть малюнки дітей із країн – членів ЄС, які надходять на адресу редакції безпосередньо від авторів. Найкращі роботи обирають на засіданні журі фінального туру конкурсу в окремій міжнародній номінації.

Малюнки надсилають поштою на адресу: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Або, якщо пересилання поштою з поважних причин неможливе, – надсилати відсканований з обох боків малюнок із зазначенням повної інформації про роботу та автора на е-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

Нагородження

Про дату, час і місце нагородження переможців конкурсу ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» повідомляє в соцмережах, на офіційному сайті редакції (https://ohoronapraci.kiev.ua) і на сайтах співорганізаторів конкурсу з 20 по 25 квітня.

Списки переможців і призерів оприлюднюють у медіа та на офіційних сайтах організаторів конкурсу.

Переможців фіналу конкурсу нагороджують дипломами та цінними подарунками до Всесвітнього дня охорони праці, який відзначають 28 квітня.

Увага! Як отримати сертифікат учасника конкурсу! На сайті журналу «Охорона праці» (рубрика «Конкурс дитячого малюнка») після оголошення переможців фіналу конкурсу буде розміщене відповідне посилання із шаблоном, заповнивши який учасники отримають на свою електронну пошту сертифікат учасника.

Контактні телефони редакції журналу «Охорона праці»:

+38 (044) 333 73 93, (050) 441-51-37

Е-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

Відповідальна особа – перший заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Солодчук Людмила Миколаївна, тел. (050) 355-45-64, mail@ohoronapraci.kiev.ua.

Сторінка конкурсу на вебсайті журналу «Охорона праці»:

https://ohoronapraci.kiev.ua/article/ditacij-malunok

Оголошуємо XV Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2026

ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» спільно з Профспілкою працівників освіти і науки України за підтримки Федерації профспілок України (ФПУ) та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, органів місцевого самоврядування, інших підприємств, установ, організацій оголошує про старт XV Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2026.

Конкурс присвячений Всесвітньому дню охорони праці, який відзначають в Україні та у світі щороку 28 квітня.

Конкурс проводиться у два етапи:

І етап – відбіркові регіональні тури: 1 січня – 15 березня;

ІІ етап – фінальний тур та оголошення переможців: 15 березня – 28 квітня.

До участі в конкурсі запрошуємо учнів, вихованців закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти віком від 6 до 17 років (включно). Учасників буде поділено на три вікові групи:

• перша група – 6–10 років;
• друга група – 11–14 років;
• третя група – 15–17 років (включно).

Тематика малюнків

Конкурсні роботи мають висвітлювати тему створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях працівників, зображувати приклади безпечного (а також небезпечного) виконання роботи.

Вимоги до малюнків

Увага! Якщо малюнки не відповідають установленим вимогам, їх не допускають до оцінювання!

На конкурс подаються малюнки в довільній графічній, живописній формах, виконані олівцями, олійними, акварельними фарбами, гуашшю тощо.

Розмір роботи: формат А-3.

Роботи не оформлювати рамкою, наклейками тощо.

На зворотному боці кожної конкурсної роботи потрібно зазначити розбірливо (або наклеїти етикетку з надрукованим текстом) українською мовою:

• від якої області бере участь виконавець роботи;
• назву роботи (українською та англійською мовами);
• прізвище, ім’я, по батькові (українською та англійською мовами) та дату народження автора (скільки повних років!);
• місце проживання (повна адреса) автора, контактний телефон у форматі (ххх) ххх-хх-хх, електронну адресу;
• назву закладу освіти;
• прізвище, ім’я, по батькові, контактний телефон керівника;
• сферу діяльності батьків (за бажанням);
• указати, що робота надсилається на XV Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2026.

Увага! На вказану учасником конкурсу електронну адресу в разі отримання призового місця у регіональному та фінальному турах буде надіслано відповідний диплом (І, ІІ, ІІІ місця)!

Для отримання сертифікату учасника конкурсу на сайті журналу «Охорона праці» (рубрика «Конкурс дитячого малюнка») після оголошення переможців фіналу конкурсу буде розміщене відповідне посилання із шаблоном, заповнивши який учасники отримають на свою електронну пошту сертифікат учасника.

Організація конкурсу

I ЕТАП

Організовують обласні організації Профспілки працівників освіти і науки України у Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Черкаській, Хмельницькій областях. В інших областях України, зокрема у Волинській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Чернігівській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Харківській, Луганській, Донецькій та у м. Києві – редакція журналу «Охорона праці».

Відбіркові тури конкурсу проводяться з 1 січня до 15 березня.

У межах проведення конкурсу на регіональному рівні творчі роботи надсилаються за рахунок відправника до обласних організацій Профспілки працівників освіти і науки України та до редакції журналу «Охорона праці» до 15 березня.

Адреси для надсилання конкурсних робіт:

Увага! Послуги пошти оплачує відправник! В іншому разі відділення пошти надсилатиме їх назад відправнику!

1. Дніпропетровська область. Адреса: 49000, м. Дніпро, пр-т Д. Яворницького, 93, Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України, офіс 214. Отримувач Лачугіна Надія, (097) 458-44-99. Нова пошта, поштомат № 37627.
2. Житомирська область. Адреса: 10014, м. Житомир, вул. Кафедральна, 5-a, Житомирська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України, каб. 407, 410. Отримувач Любимова Любов, (067) 754-84-66. Нова пошта, від. № 23.
3. Запорізька область. Адреса: 69005, м. Запоріжжя, Майдан Профспілок, 5, Запорізька обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України, каб. 455. Отримувач Вікторія Наумовцева, (097) 334-74-06 або залишити на вахті «для освіти».
4. 4. Закарпатська область. Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 16, приміщення 1, Закарпатська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Смірнов Федір, (063) 414-36-14. Нова пошта, від. № 12.
5. 5. Івано-Франківська область. Адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. С. Бандери, 46/2, Івано-Франківська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Гураль Уляна, (066) 422-56-51. Нова пошта, від. № 10.
6. Київська область. Адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Анатолій Савенко, (050) 411-88-34. Нова пошта, від. № 75.
7. Львівська область. Адреса: 79005, м. Львів, пр-т Т. Шевченка, 7, кімн. 43, Львівська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Корчинська Ірина, (097) 132-81-22. Нова пошта, від. № 55.
8. Одеська область. Адреса: 65079, м. Одеса, Куликове поле, 1, Одеська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Березовська Людмила, (097) 787-80-74. Нова пошта, від. № 44.
9. Рівненська область. Адреса: 33028, м. Рівне, пр-т Миру, 7-А, каб. 31, Рівненська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Антипчук Георгій, (067) 726-01-30. Нова пошта, від. № 5.
10. Сумська область. Адреса: 40000, м. Суми, площа Незалежності, 3, Сумська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України, каб. 329, 330 або поштова скринька обласної організації профспілки працівників освіти. Отримувач Островський Геннадій, (096) 240-25-14.
11. Черкаська область. Адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 257, Черкаська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України. Отримувач Чернобельська Світлана, (093) 369-87-85. Нова пошта, від. № 11.
12. Волинська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
13. Тернопільська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
14. Чернівецька область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці» Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
15. Вінницька область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
16. Чернігівська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
17. Миколаївська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці» Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
18. Херсонська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
19. Харківська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
20. Луганська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
21. Донецька область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці» Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
22. Кіровоградська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці» Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
23. Місто Київ. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
24. Полтавська область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.
25. Хмельницька область. Адреса: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Отримувач Гуменюк Наталія, +38 (067) 288-03-73.

Для оцінювання малюнків та визначення переможців відбіркових регіональних турів конкурсу створюються регіональні журі.

До складу журі входять представники організаторів і долучаються представники підприємств та організацій культурно-мистецької сфери, громадських об’єднань, підприємств, установ і організацій, що сприяють соціальному становленню та розвитку дітей і молоді (за згодою).

Регіональне журі визначає роботи, що посіли І, ІІ і ІІІ місця в кожній віковій групі, не пізніше ніж 28 березня цього року.

Автори робіт у трьох вікових групах, які посіли призові місця в І етапі, виходять у фінал конкурсу.

Переможців, призерів та окремих учасників відбіркових регіональних турів нагороджують дипломами від ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці». До нагородження можуть долучатися (за їхньою згодою) організації та підприємства регіону.

Списки переможців та призерів оприлюднюють у ЗМІ, на офіційних сайтах організаторів.

Для участі у фінальному турі конкурсу до 31 березня цього року роботи переможців і призерів відбіркових регіональних турів конкурсу, що посіли І, ІІ і ІІІ місця у трьох вікових групах, разом із відповідними копіями протоколів журі організатори надсилають на адресу ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці».

ІІ ЕТАП

Проведення фінального туру конкурсу організовує ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» у період з 1 по 15 квітня.

Для визначення переможців фінального туру конкурсу не пізніше ніж 15 квітня проводиться засідання журі, склад якого формує та затверджує головний редактор ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці».

До складу журі фінального туру конкурсу входять представники організаторів, Міністерства освіти і науки України, фахівці з охорони праці, художники, представники організацій роботодавців і профспілок, дитячих і молодіжних громадських організацій, медіа, спонсори та переможці конкурсу минулих років (за згодою) тощо.

Журі визначає роботи, що посіли І, ІІ і ІІІ місця у трьох вікових групах. Урочисте нагородження переможців і призерів фінального туру конкурсу дипломами та цінними подарунками відбувається під час заходів з відзначення Всесвітнього дня охорони праці.

Призовий фонд фінального туру формується за рахунок коштів спонсорів, благодійників, прибутку підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством.

Міжнародна номінація

Участь у конкурсі в окремій номінації беруть малюнки дітей із країн – членів ЄС, які надходять на адресу редакції безпосередньо від авторів. Найкращі роботи обирають на засіданні журі фінального туру конкурсу в окремій міжнародній номінації.

Малюнки надсилають поштою на адресу: м. Київ, 02100, вул. Г. Тороповського, 2, редакція журналу «Охорона праці». Або, якщо пересилання поштою з поважних причин неможливе, – надсилати відсканований з обох боків малюнок із зазначенням повної інформації про роботу та автора на е-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

Нагородження

Про дату, час і місце нагородження переможців конкурсу ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці» повідомляє в соцмережах, на офіційному сайті редакції (https://ohoronapraci.kiev.ua) і на сайтах співорганізаторів конкурсу з 20 по 25 квітня.

Списки переможців і призерів оприлюднюють у медіа та на офіційних сайтах організаторів конкурсу.

Переможців фіналу конкурсу нагороджують дипломами та цінними подарунками до Всесвітнього дня охорони праці, який відзначають 28 квітня.

Увага! Як отримати сертифікат учасника конкурсу! На сайті журналу «Охорона праці» (рубрика «Конкурс дитячого малюнка») після оголошення переможців фіналу конкурсу буде розміщене відповідне посилання із шаблоном, заповнивши який учасники отримають на свою електронну пошту сертифікат учасника.

Контактні телефони редакції журналу «Охорона праці»:

+38 (044) 333 73 93, (050) 441-51-37

Е-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

Відповідальна особа – перший заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Солодчук Людмила Миколаївна, тел. (050) 355-45-64, mail@ohoronapraci.kiev.ua.

Сторінка конкурсу на вебсайті журналу «Охорона праці»:

https://ohoronapraci.kiev.ua/article/ditacij-malunok

Легалізація праці передбачає офіційне оформлення трудових відносин між роботодавцем і працівником шляхом укладення трудового договору та сплати всіх необхідних податків і внесків до державних фондів. Це гарантує працівнику соціальний захист, а державі — надходження до бюджету.

Чому це важливо?

1. Соціальний захист працівника: Офіційне працевлаштування забезпечує право на оплачувану відпустку, лікарняні, страхові виплати та пенсію.Без належного оформлення трудових відносин працівник позбавлений цих гарантій.
2. Економічна стабільність держави: Сплата податків і внесків до державних фондів сприяє фінансуванню соціальних програм, інфраструктури та інших важливих сфер.
3. Захист прав роботодавця: Офіційне оформлення трудових відносин дозволяє роботодавцю уникнути штрафів та юридичних проблем, пов’язаних з неофіційною зайнятістю.

Нормативно-правова база

Основними документами, що регулюють трудові відносини в Україні, є:

• Кодекс законів про працю України
• Закон України “Про оплату праці”
• Закон України “Про зайнятість населення”
• Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”

Відповідно до статті 265 КЗпП України, роботодавці, які використовують найману працю без належного оформлення, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Наслідки неофіційного працевлаштування

Неофіційна зайнятість позбавляє працівника соціального захисту, оскільки розмір майбутньої пенсії та інших соціальних виплат залежить від страхового стажу та заробітної плати.

Дії держави

Для боротьби з тіньовою зайнятістю в Україні проводяться інформаційні кампанії, такі як “Виходь на світло!”, які спрямовані на підвищення обізнаності громадян щодо важливості легалізації праці.

Легалізація праці — це не лише обов’язок перед державою, але й запорука соціальної захищеності кожного працівника. Офіційне працевлаштування гарантує стабільність, впевненість у завтрашньому дні та сприяє розвитку економіки України.

Легалізація праці передбачає офіційне оформлення трудових відносин між роботодавцем і працівником шляхом укладення трудового договору та сплати всіх необхідних податків і внесків до державних фондів. Це гарантує працівнику соціальний захист, а державі — надходження до бюджету.

Чому це важливо?

1. Соціальний захист працівника: Офіційне працевлаштування забезпечує право на оплачувану відпустку, лікарняні, страхові виплати та пенсію.Без належного оформлення трудових відносин працівник позбавлений цих гарантій.
2. Економічна стабільність держави: Сплата податків і внесків до державних фондів сприяє фінансуванню соціальних програм, інфраструктури та інших важливих сфер.
3. Захист прав роботодавця: Офіційне оформлення трудових відносин дозволяє роботодавцю уникнути штрафів та юридичних проблем, пов’язаних з неофіційною зайнятістю.

Нормативно-правова база

Основними документами, що регулюють трудові відносини в Україні, є:

• Кодекс законів про працю України
• Закон України “Про оплату праці”
• Закон України “Про зайнятість населення”
• Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”

Відповідно до статті 265 КЗпП України, роботодавці, які використовують найману працю без належного оформлення, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Наслідки неофіційного працевлаштування

Неофіційна зайнятість позбавляє працівника соціального захисту, оскільки розмір майбутньої пенсії та інших соціальних виплат залежить від страхового стажу та заробітної плати.

Дії держави

Для боротьби з тіньовою зайнятістю в Україні проводяться інформаційні кампанії, такі як “Виходь на світло!”, які спрямовані на підвищення обізнаності громадян щодо важливості легалізації праці.

Легалізація праці — це не лише обов’язок перед державою, але й запорука соціальної захищеності кожного працівника. Офіційне працевлаштування гарантує стабільність, впевненість у завтрашньому дні та сприяє розвитку економіки України.

У разі звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві, заклад охорони здоров’я зобов’язаний діяти відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.

Заклад охорони здоров’я зобов’язаний:

Невідкладно передати екстрене повідомлення (факс, телефонограма, електронна пошта, а також протягом доби на паперовому носії) про звернення потерпілого щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), за формою згідно з додатком 1 Порядку, до:

• підприємства, де працює потерпілий або де він виконував роботу;
• територіального органу Держпраці за місцем настання випадку;
• територіального органу Пенсійного фонду України.

(У разі можливості — із висновком про ступінь тяжкості травм.)

Провести необхідні дослідження для встановлення наявності алкоголю, наркотичних, токсичних чи отруйних речовин у організмі потерпілого та визначити ступінь його сп’яніння.

Безоплатно надати протягом однієї доби з моменту отримання запиту:

• відповідний висновок чи витяг з протоколу (з позначенням про відмову потерпілого від визначення ступеня сп’яніння, якщо така була);
• довідку з діагнозом та кодом згідно з МКХ-10;
• висновок про ступінь тяжкості травми згідно з класифікатором МОЗ.

Під час розслідування випадку заклад також повинен:

• На запит роботодавця, комісії або потерпілого безоплатно та невідкладно надати матеріали й висновки щодо нещасного випадку чи гострого професійного захворювання.
• Надати медичний висновок про встановлення (або відсутність) зв’язку між погіршенням стану здоров’я працівника та впливом шкідливих факторів виробничого середовища, а також про можливі протипоказання для виконання роботи потерпілим.

Дотримання встановлених вимог забезпечує своєчасне та об’єктивне розслідування нещасних випадків на виробництві і гарантує захист прав потерпілих працівників.

Актуальну інформацію щодо трудових відносин, організації безпечних та здорових умов праці в умовах воєнних (бойових) дій можна отримати:

• на сайті Держпраці - https://dsp.gov.ua ; Інформаційна платформа Держпраці http://pratsia.in.ua
• на сайті Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області - https://kr.dsp.gov.ua ;
• Телеграм-каналі Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області - https://t.me/dergpraci_kr ;
• на сторінці Фейсбук Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області - https://www.facebook.com/profile.php?id=100068895262951
• Також, детальні роз’яснення можна отримати, скориставшись сервісом Держпраці «інтерактивний інспектор» за посиланнями:

https://dsp.gov.ua/main-news/servis-interaktyvnyi-inspektor-prodovzhuierobotu/;

https://kr.dsp.gov.ua/index.php/6250-in21-03-22

У разі звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві, заклад охорони здоров’я зобов’язаний діяти відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.

Заклад охорони здоров’я зобов’язаний:

Невідкладно передати екстрене повідомлення (факс, телефонограма, електронна пошта, а також протягом доби на паперовому носії) про звернення потерпілого щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), за формою згідно з додатком 1 Порядку, до:

• підприємства, де працює потерпілий або де він виконував роботу;
• територіального органу Держпраці за місцем настання випадку;
• територіального органу Пенсійного фонду України.

(У разі можливості — із висновком про ступінь тяжкості травм.)

Провести необхідні дослідження для встановлення наявності алкоголю, наркотичних, токсичних чи отруйних речовин у організмі потерпілого та визначити ступінь його сп’яніння.

Безоплатно надати протягом однієї доби з моменту отримання запиту:

• відповідний висновок чи витяг з протоколу (з позначенням про відмову потерпілого від визначення ступеня сп’яніння, якщо така була);
• довідку з діагнозом та кодом згідно з МКХ-10;
• висновок про ступінь тяжкості травми згідно з класифікатором МОЗ.

Під час розслідування випадку заклад також повинен:

• На запит роботодавця, комісії або потерпілого безоплатно та невідкладно надати матеріали й висновки щодо нещасного випадку чи гострого професійного захворювання.
• Надати медичний висновок про встановлення (або відсутність) зв’язку між погіршенням стану здоров’я працівника та впливом шкідливих факторів виробничого середовища, а також про можливі протипоказання для виконання роботи потерпілим.

Дотримання встановлених вимог забезпечує своєчасне та об’єктивне розслідування нещасних випадків на виробництві і гарантує захист прав потерпілих працівників.

Актуальну інформацію щодо трудових відносин, організації безпечних та здорових умов праці в умовах воєнних (бойових) дій можна отримати:

• на сайті Держпраці - https://dsp.gov.ua ; Інформаційна платформа Держпраці http://pratsia.in.ua
• на сайті Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області - https://kr.dsp.gov.ua ;
• Телеграм-каналі Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області - https://t.me/dergpraci_kr ;
• на сторінці Фейсбук Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області - https://www.facebook.com/profile.php?id=100068895262951
• Також, детальні роз’яснення можна отримати, скориставшись сервісом Держпраці «інтерактивний інспектор» за посиланнями:

https://dsp.gov.ua/main-news/servis-interaktyvnyi-inspektor-prodovzhuierobotu/;

https://kr.dsp.gov.ua/index.php/6250-in21-03-22

У рамках ініціативи «Мистецтво безпеки праці», присвяченої Всесвітньому дню охорони праці, перший етап конкурсу «Мистецтво безпеки праці 2025» завершено! У 4 номінаціях Всеукраїнського конкурсу (психосоціальна підтримка; інновації та цифрові рішення; мистецтво, що рятує життя; кращий спеціаліст з охорони праці), прийняли участь представники з Кіровоградщини з унікальними роботами, які показали, що культура безпеки може бути яскравою, творчою та надихати до змін.

Цей конкурс доводить: турбота про фізичне та психічне здоров'я працівників — це спільна справа, в яку готові вкладати сили, знання та енергію, як професіонали, так і творчі особистості.

З 1 вересня поточного року почався найвідповідальніший етап конкурсу — онлайн-голосування на офіційному сайті конкурсу «Мистецтво безпеки праці» та триватиме по 31 жовтня включно. Переможцями стануть учасники, чиї роботи отримають найбільшу кількість лайків станом на 00:00 годин 1 листопада 2025 року.

Переглянути всі роботи та віддати свій голос можна за посиланням: https://theartofsafety.dsp.gov.ua/

У рамках ініціативи «Мистецтво безпеки праці», присвяченої Всесвітньому дню охорони праці, перший етап конкурсу «Мистецтво безпеки праці 2025» завершено! У 4 номінаціях Всеукраїнського конкурсу (психосоціальна підтримка; інновації та цифрові рішення; мистецтво, що рятує життя; кращий спеціаліст з охорони праці), прийняли участь представники з Кіровоградщини з унікальними роботами, які показали, що культура безпеки може бути яскравою, творчою та надихати до змін.

Цей конкурс доводить: турбота про фізичне та психічне здоров'я працівників — це спільна справа, в яку готові вкладати сили, знання та енергію, як професіонали, так і творчі особистості.

З 1 вересня поточного року почався найвідповідальніший етап конкурсу — онлайн-голосування на офіційному сайті конкурсу «Мистецтво безпеки праці» та триватиме по 31 жовтня включно. Переможцями стануть учасники, чиї роботи отримають найбільшу кількість лайків станом на 00:00 годин 1 листопада 2025 року.

Переглянути всі роботи та віддати свій голос можна за посиланням: https://theartofsafety.dsp.gov.ua/

Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість – це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Проте слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» – тут також багато цікавого.

Інколи підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.

Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.

Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян. Адже нарахування страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення потреби у придбанні, будівництві чи ремонту житла, навчання або лікування, громадянам, що отримують зарплату «в конверті», буде вкрай важко отримати кредити потрібного розміру.

У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, малої заробітної плати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що: вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці; не буде доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні, а також індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу інфляції; не буде вихідної допомоги при звільненні працівника через скорочення штатів; не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника; не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку; не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці); не буде права на охорону праці; працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу та багато інших негативних наслідків.

Після офіційного прийняття працівника на роботу він користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати, право на відпустку, у тому числі відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, право на оплату лікарняного, право на зарахування виробничого стажу.

Основними видами соціального забезпечення і захисту населення є:

- пенсійне забезпечення;

- соціальне страхування;

- допомога сім’ям з дітьми;

- пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, транспортних послуг;

- індексація грошових доходів населення;

- державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Укладення трудового договору та запис у трудовій книжці захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, відмовляється оплатити виконану роботу, не додержується інших свої зобов’язань. Відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не має всіх вище перелічених гарантій.

Однак окремі наймані працівники та роботодавці нехтують обов’язком належного оформлення трудових відносин. Першою і головною причиною використання «тіньової» зайнятості є наявність взаємної вигоди у роботодавця і найманого працівника в отриманні тіньових доходів.

При цьому, наймані працівники не розуміють, що погоджуючись на такі умови вони свідомо позбавляють себе права на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності; права вимагати від роботодавця належних умов праці, оплати праці на рівні не нижче ніж передбачено державою, тощо.

Крім того, стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Другою причиною є недостатньо активна громадянська позиція найманих працівників. Як відомо, трудовий договір є двосторонньою угодою, де праву однієї сторони відповідає обов'язок іншої. Якщо найманий працівник буде уважним, навчиться не тільки виконувати свої посадові обов'язки, але і користуватися своїм правом контролю роботодавця, не буде погоджуватися на роботу «в тіні» та виплату заробітної плати «в конверті», то ситуація на ринку праці зміниться в кращу сторону. Роботодавець буде змушений не допускати порушень прав найманих працівників, тим більше, статтею 50 Закону України «Про зайнятість населення» передбачена заборона застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Окремо слід звернути увагу найманих працівників на випадки обману, що допускаються несумлінними роботодавцями. Наприклад, буває так, що найманий працівник при вступі на роботу виконав усі свої обов'язки (надав необхідні документи, звернувся із заявою про прийом на роботу і т. д.) і приступив до роботи з повною упевненістю, що він працює легально і отримує заробітну плату з якої утримано відповідні відрахування. Але пізніше з'ясовується, що наказ про прийом не видавався, запис в трудову книжку не внесено, а заробітна плата виплачувалася фактично «в конверті».

Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість – це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Проте слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» – тут також багато цікавого.

Інколи підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.

Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.

Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян. Адже нарахування страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення потреби у придбанні, будівництві чи ремонту житла, навчання або лікування, громадянам, що отримують зарплату «в конверті», буде вкрай важко отримати кредити потрібного розміру.

У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, малої заробітної плати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що: вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці; не буде доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні, а також індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу інфляції; не буде вихідної допомоги при звільненні працівника через скорочення штатів; не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника; не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку; не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці); не буде права на охорону праці; працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу та багато інших негативних наслідків.

Після офіційного прийняття працівника на роботу він користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати, право на відпустку, у тому числі відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, право на оплату лікарняного, право на зарахування виробничого стажу.

Основними видами соціального забезпечення і захисту населення є:

- пенсійне забезпечення;

- соціальне страхування;

- допомога сім’ям з дітьми;

- пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, транспортних послуг;

- індексація грошових доходів населення;

- державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Укладення трудового договору та запис у трудовій книжці захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, відмовляється оплатити виконану роботу, не додержується інших свої зобов’язань. Відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не має всіх вище перелічених гарантій.

Однак окремі наймані працівники та роботодавці нехтують обов’язком належного оформлення трудових відносин. Першою і головною причиною використання «тіньової» зайнятості є наявність взаємної вигоди у роботодавця і найманого працівника в отриманні тіньових доходів.

При цьому, наймані працівники не розуміють, що погоджуючись на такі умови вони свідомо позбавляють себе права на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності; права вимагати від роботодавця належних умов праці, оплати праці на рівні не нижче ніж передбачено державою, тощо.

Крім того, стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Другою причиною є недостатньо активна громадянська позиція найманих працівників. Як відомо, трудовий договір є двосторонньою угодою, де праву однієї сторони відповідає обов'язок іншої. Якщо найманий працівник буде уважним, навчиться не тільки виконувати свої посадові обов'язки, але і користуватися своїм правом контролю роботодавця, не буде погоджуватися на роботу «в тіні» та виплату заробітної плати «в конверті», то ситуація на ринку праці зміниться в кращу сторону. Роботодавець буде змушений не допускати порушень прав найманих працівників, тим більше, статтею 50 Закону України «Про зайнятість населення» передбачена заборона застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Окремо слід звернути увагу найманих працівників на випадки обману, що допускаються несумлінними роботодавцями. Наприклад, буває так, що найманий працівник при вступі на роботу виконав усі свої обов'язки (надав необхідні документи, звернувся із заявою про прийом на роботу і т. д.) і приступив до роботи з повною упевненістю, що він працює легально і отримує заробітну плату з якої утримано відповідні відрахування. Але пізніше з'ясовується, що наказ про прийом не видавався, запис в трудову книжку не внесено, а заробітна плата виплачувалася фактично «в конверті».

Сьогодні в Україні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати. На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Часто працівники отримують офіційну зарплату меншу за мінімальну (або на рівні мінімальної), а решту зарплати – у «конверті». Таким чином роботодавці ухиляються від сплати податку. Не рідкість і випадки, коли працівники взагалі офіційно не оформлені на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність. Крім цього це породжує недобросовісну конкуренцію та негативно впливає на наповнюваність бюджету.

Отже, роботодавці мають пам’ятати, що використання незадекларованої праці є грубим порушенням трудового законодавства, за яке доведеться нести відповідальність. Адже неоформлені трудові відносини позбавляють працівника мінімальних державних гарантій і робить його незахищеним.

Небезпека зарплати «в конвертах» і «тіньової» зайнятості полягає в тому, що до бюджетів та державних фондів не надходять в достатньому обсязі кошти від сплати податків, зборів і внесків, а також в тому, що працівник втрачає страховий стаж для призначення пенсії та при досягненні пенсійного віку не зможе отримати пенсію, розмір якої буде відповідати рівню його реальної заробітної плати. Цікаве питання також Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» – тут також багато цікавого.

Тож вкотре закликаємо роботодавців та громадян зробити крок назустріч суспільству – легалізувати найману працю та відмовитись від «чорної» зарплати в «конвертах».

Сьогодні в Україні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати. На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Часто працівники отримують офіційну зарплату меншу за мінімальну (або на рівні мінімальної), а решту зарплати – у «конверті». Таким чином роботодавці ухиляються від сплати податку. Не рідкість і випадки, коли працівники взагалі офіційно не оформлені на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність. Крім цього це породжує недобросовісну конкуренцію та негативно впливає на наповнюваність бюджету.

Отже, роботодавці мають пам’ятати, що використання незадекларованої праці є грубим порушенням трудового законодавства, за яке доведеться нести відповідальність. Адже неоформлені трудові відносини позбавляють працівника мінімальних державних гарантій і робить його незахищеним.

Небезпека зарплати «в конвертах» і «тіньової» зайнятості полягає в тому, що до бюджетів та державних фондів не надходять в достатньому обсязі кошти від сплати податків, зборів і внесків, а також в тому, що працівник втрачає страховий стаж для призначення пенсії та при досягненні пенсійного віку не зможе отримати пенсію, розмір якої буде відповідати рівню його реальної заробітної плати. Цікаве питання також Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» – тут також багато цікавого.

Тож вкотре закликаємо роботодавців та громадян зробити крок назустріч суспільству – легалізувати найману працю та відмовитись від «чорної» зарплати в «конвертах».

АПК – один із найбільш травмонебезпечних секторів економіки
Агропромисловий комплекс України – ключова галузь економіки, яка займає друге місце після промислового виробництва та забезпечує значну частину експорту. Проте сільське господарство є також одним із найбільш травмонебезпечних секторів.

За даними Міжнародної організації праці, щороку у світі гине понад 170 тисяч сільськогосподарських працівників. В Україні за останні п’ять років у цій сфері травмовано 1902 особи, з них 301 – зі смертельним наслідком.

Ще однією критичною проблемою є висока частка неформальної зайнятості. За останніми доступними даними Держстату (2021 р.), 46,3% неформально зайнятого населення працює саме в сільському господарстві. Незадекларована праця не передбачає дотримання стандартів безпеки, а отже, реальна кількість нещасних випадків може бути значно більшою.

Основні небезпеки для працівників АПК
Робота в агропромисловому комплексі пов’язана з низкою загроз для здоров’я та життя працівників.
• Травматизм під час роботи з технікою та механізмами – використання тракторів, комбайнів, сівалок та іншого обладнання без належного навчання та засобів захисту призводить до важких травм.
• Вплив хімічних речовин – працівники часто контактують із пестицидами, мінеральними добривами та іншими агрохімікатами, що може спричинити серйозні отруєння та хронічні захворювання.
• Перевтома та стрес – тривалий робочий день, сезонні навантаження та недостатній відпочинок підвищують ризик нещасних випадків.
• Незадекларована праця – відсутність трудових гарантій означає відсутність страхування від нещасних випадків і соціального захисту.

Саме тому Держпраці розпочинає цільові інформаційні заходи, в рамках яких:
• надаються рекомендації щодо виявлення небезпек і професійних ризиків;
• роз’яснюються першочергові заходи з колективного та індивідуального захисту працівників;
• проводяться консультації щодо дотримання законодавства про працю та охорону праці.

Що може зробити кожен працівник вже сьогодні?
• Ознайомитися з рекомендаціями Держпраці – більше інформації про безпеку праці доступно на інформаційному порталі https://www.pratsia.in.ua/
• Переконатися, що на роботі дотримуються норм безпеки – звернути увагу на наявність засобів індивідуального захисту, справність техніки, правильне використання хімікатів.
• Повідомити про порушення – якщо ваші права порушуються або робота створює загрозу для здоров’я, звертайтеся до Держпраці.

Безпечна та задекларована праця – це ваше здорове та стабільне майбутнє!

АПК – один із найбільш травмонебезпечних секторів економіки
Агропромисловий комплекс України – ключова галузь економіки, яка займає друге місце після промислового виробництва та забезпечує значну частину експорту. Проте сільське господарство є також одним із найбільш травмонебезпечних секторів.

За даними Міжнародної організації праці, щороку у світі гине понад 170 тисяч сільськогосподарських працівників. В Україні за останні п’ять років у цій сфері травмовано 1902 особи, з них 301 – зі смертельним наслідком.

Ще однією критичною проблемою є висока частка неформальної зайнятості. За останніми доступними даними Держстату (2021 р.), 46,3% неформально зайнятого населення працює саме в сільському господарстві. Незадекларована праця не передбачає дотримання стандартів безпеки, а отже, реальна кількість нещасних випадків може бути значно більшою.

Основні небезпеки для працівників АПК
Робота в агропромисловому комплексі пов’язана з низкою загроз для здоров’я та життя працівників.
• Травматизм під час роботи з технікою та механізмами – використання тракторів, комбайнів, сівалок та іншого обладнання без належного навчання та засобів захисту призводить до важких травм.
• Вплив хімічних речовин – працівники часто контактують із пестицидами, мінеральними добривами та іншими агрохімікатами, що може спричинити серйозні отруєння та хронічні захворювання.
• Перевтома та стрес – тривалий робочий день, сезонні навантаження та недостатній відпочинок підвищують ризик нещасних випадків.
• Незадекларована праця – відсутність трудових гарантій означає відсутність страхування від нещасних випадків і соціального захисту.

Саме тому Держпраці розпочинає цільові інформаційні заходи, в рамках яких:
• надаються рекомендації щодо виявлення небезпек і професійних ризиків;
• роз’яснюються першочергові заходи з колективного та індивідуального захисту працівників;
• проводяться консультації щодо дотримання законодавства про працю та охорону праці.

Що може зробити кожен працівник вже сьогодні?
• Ознайомитися з рекомендаціями Держпраці – більше інформації про безпеку праці доступно на інформаційному порталі https://www.pratsia.in.ua/
• Переконатися, що на роботі дотримуються норм безпеки – звернути увагу на наявність засобів індивідуального захисту, справність техніки, правильне використання хімікатів.
• Повідомити про порушення – якщо ваші права порушуються або робота створює загрозу для здоров’я, звертайтеся до Держпраці.

Безпечна та задекларована праця – це ваше здорове та стабільне майбутнє!