Про застосування української мови під час обслуговування споживачів

Згідно зі статтею 30 Закону України ″Про забезпечення функціонування української мови як державної″ (далі - Закон) мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

З 16 липня 2022 року набирають чинності частина друга та шоста статті 27 зазначеного Закону, які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп'ютерних програм.

Згідно із нормами Закону всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою.

Це означає, що:

• підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською мовою;
• усі виробники та продавці зобов'язані надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги українською мовою;
• українською мовою має надаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, меню тощо;
• будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму - від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути ″локалізований″ для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками;
• усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

Відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.

З 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штраф на керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон. Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн., якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.