Головна > Новини / Протидія домашньому насильству та торгівлі людьми > Як розпізнати гендерно зумовлене насильство?22.03.2024, 13:51

Як розпізнати гендерно зумовлене насильство?


 Коли жінки зіштовхуються з насильством, їм часто здається, що їхній досвід майже унікальний. Що ніхто зі знайомих не зазнавав домагань, зґвалтувань, психологічного тиску, фізичного насильства, економічних утисків і подібного. Їм здається, що вони щось зробили не так, «спровокували» чи «дозволили» так із собою поводитись. Через те, що мало хто говорить про свій досвід насильства, постраждалі відчувають себе дуже самотніми, «неправильними», винними у тому, що трапилося, й відірваними від суспільства.

                    

Але ці відчуття хибні. За даними звіту UNIFEM, Жіночого Фонду ООН, кожна третя жінка у світі за своє життя потерпає від фізичного, сексуального чи іншого виду насильства від знайомої людини. Уявляєте, одна з трьох! Серед ваших знайомих жінок з майже 100%-ю ймовірністю є декілька тих, хто вже пережив чи ще переживе насильство. Це вражаючі факти, і нам як суспільству треба змінювати цю ситуацію.

                  

У цій статті ми хочемо поговорити про гендерно зумовлене насильство: що це таке, як його розпізнати, де з ним стикаються жінки (спойлер: не лише вдома від аб’юзивних партнерів) та куди звертатися постраждалим.

                  

Ми хочемо наголосити, що всі форми насильства є абсолютно неприйнятними. Насильство не можна спровокувати, його не можна «заслужити», немає якихось «неправильних» людей, стосовно яких його можна скоювати. У насильстві завжди винен той, хто його скоює, і акцент завжди має бути на кривднику.

                    

 А тепер перейдемо до теми.

 Що таке гендерно зумовлене насильство?

Почнімо з головного питання, яке точно спаде на думку частині читачок: «Навіщо розділяти постраждалих за гендером? Чоловіки ж теж страждають від насильства».

                  

Безумовно, це так. Але деякі форми насильства зачіпають людей однієї статі непропорційно більше, ніж іншої, або навіть скоюються саме через стать постраждалих. Наприклад, зґвалтування, домагання, домашнє насильство, економічні обмеження тощо. Таке насильство вважається гендерно зумовленим.

                                 

Чоловіки теж можуть від нього потерпати, але, за даними різних досліджень, 90% постраждалих від гендерно зумовленого насильства – жінки та дівчата. Тому наша стаття стосуватиметься саме їх.

                       

Чому в більшості потерпають саме жінки?

         

Ми живемо в патріархальному суспільстві, де більшість влади та ресурсів зосереджені в руках чоловіків і панує гендерна нерівність. Жінки займають нижчу позицію у суспільстві та часто опиняються в залежному стані як у приватній, так і в публічній сферах. Через це чоловіки користуються своїм привілейованим становищем та скоюють насильство щодо жінок.

Щобільше, постраждалих часто звинувачують у «провокації» або наклепі, тому жінки рідко повідомляють про випадки насильства у правоохоронні органи чи навіть близьким людям. В результаті кривдники залишаються безкарними, а гендерно зумовлене насильство стає системним, в тому числі через виправдання злочинців та зміщення акцентів з них на постраждалих.

         

Гендерно зумовлене насильство і домашнє – одне й те ж саме?

 

Коли люди чують словосполучення «гендерно зумовлене насильство», вони насамперед уявляють чоловіка-тирана і домашній аб’юз. Але насправді це поняття набагато ширше і охоплює різні форми насильства, від яких страждають переважно жінки й дівчата.

Це і «кицькання» та домагання до жінок на вулиці, і жіноче обрізання, яке скоюють батьки чи родичі дівчаток, і зґвалтування на війні, й економічне насильство, і багато іншого. Прикладів безліч, як і людей, які можуть його вчиняти – партнери, родичі, вчителі, керівники, залицяльники, лікарі, масажисти, просто незнайомі чоловіки у громадських місцях.

Деякі форми насильства стали настільки унормованими в нашому суспільстві, що жінки навіть не можуть розпізнати в них насильницькі дії і сприймають як належне. Звісно, якщо чоловік вдарив чи штовхнув, то все доволі очевидно. Але якщо він забороняє ходити на роботу чи змушує до сексу, апелюючи до «подружнього обов’язку», все не так просто. Не всі вбачають в цих вчинках насильство, хоча це теж його види.

До того ж деякі люди вважають, що інколи насильство виправдане, що його можна «заслужити», а інколи чоловіки навіть не усвідомлюють, що скоюють насильницькі акти щодо жінок.

Тому важливо проговорювати на прикладах, які є види гендерно зумовленого насильства та як його розпізнати. І сформувати в суспільстві нульову толерантність до будь-яких насильницьких дій.

                     

Стаття надана ГСД «Добро в дії»

              

Текст взято з сайту «Розірви коло» https://rozirvykolo.org/


Повернутися назад