Громада попрощалася зі своїм Захисником Олександром Безлуцьким

Страшні звістки про втрату воїнів, на жаль, продовжують надходити в нашу громаду. І кожна втрата до щему в серці…

Сьогодні вся Добровеличківська громада схиляє  голови у глибокій скорботі. Ми попрощалися з  нашим земляком, військовослужбовцем Збройних Сил України, старшим сержантом Безлуцьким Олександром Федоровичем, який загинув 27 квітня  2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олешня, Суджанського району  Курської області.

Більше року родина жила в суцільному чеканні, де кожен день був випробуванням, а кожна хвилини — вірою у диво. Вони вірили, що він повернеться.  Вони чекали, що він просто зайде в хату, посміхнеться і скаже: «Я вдома».. Та безжальна війна розбила ці сподівання.

Олександр народився  11 червня 1979 року на Херсонщині, у Каїрах. Згодом  родина переїхала до села Липняжка. Тут він зростав,  ходив до школи та працював у місцевому господарстві.

У 1997 проходив строкову службу в Збройних Силах України.

Повернувшись до цивільного життя після служби, Олександр знайшов свій найголовніший прихисток — разом із коханою Юлією  створили міцну й щасливу родину. Справжнім благословенням для подружжя стало народження двох донечок  Каріни та Олександри. Дівчатка росли у затишку, теплі та безмежній батьківській любові.

З  2015 по 2017 рік  Олександр брав участь в Антитерористичній операції на сході України.

Два роки в окопах. Він знав, що таке смак пороху та втрата побратимів. Тому, коли у 2022-му розпочалося повномасштабне вторгнення, він жодної хвилини не вагався.  В складі 95-ої бригади захищав рідну країну на різних напрямках. В квітні 2025 року брав участь у військовій операції на Курщині. 

Наш Захисник віддав найдорожче - своє життя, захищаючи рідних та всіх нас. Але яка ж страшна ціна… У Героя тут залишилися дві донечки та дружина. А його мама Любов Леонідівна і брат Володимир зараз там, в окупації. Вони навіть не можуть сьогодні прийти сюди, припасти до цієї труни і виплакати своє горе. Вони не можуть обійняти його востаннє, бо проклятий ворог відібрав у них і дім, і сина, і право на прощання.

Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селі Липняжка.

Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся перший заступник селищного голови Олександр Яцевич:

«Знаєте, від деяких думок просто розривається серце… Цього року його донька Олександра стала випускницею. Дівчина закінчила школу. Це мав бути день безмежної батьківської гордості. Олександр мав стояти поруч, тримати її за руку, кружляти свою донечку в останньому шкільному вальсі, витирати сльози радості й благословляти у доросле життя. Але доля розпорядилася інакше. Замість батьківських обіймів — нестерпний біль втрати, який не вщухне ніколи.

Для друзів і близьких Олександр назавжди залишиться неймовірно доброю, світлою та позитивною людиною. Він умів підтримати посмішкою, але водночас був залізним, сміливим воїном. Він пожертвував усім, що мав, заради волі України.

Кожне ім’я, кожна історія, кожен, хто віддав життя за Україну – це частина великої історії нашої держави. Я хочу схилити голову перед рідними нашого Героя. Ви втратили найдорожче, і жодні слова не здатні зняти ваш біль. Але ви повинні знати пам'ять про Олександра Федоровича буде жити вічно у силі та єдності України та в нашій рішучості вистояти»

Пам’ять Героя було вшановано хвилиною мовчання.

Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили начальник відділення цивільно-військового співробітництва другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Кім Роман Романович, настоятель Свято-Успенської церкви Православної церкви України священик Мирослав Гринчук та колишній директор Липнязької загальноосвітньої школи Олександр Шеремет.

Поховали Олександра на сільському кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали військовим салютом.

Спи спокійно, Солдате. Ти виконав свій обов'язок до останнього подиху. Тепер ти у Небесному воїнстві. Добра і світла пам'ять про тебе житиме вічно.

Слава Україні!

Героям Слава!