На головну сайту / Громада попрощалася зі своїм Захисником Олександром Новіковим

Громада попрощалася зі своїм Захисником Олександром Новіковим

Сьогодні, 12:48

Боляче,  важко і сумно зустрічати і проводжати кортежі із прапорами і знову - відпускати своїх Героїв назавжди, у найважчу, найдальшу дорогу - дорогу вічної пам'яті, у той небесний вирій , звідки вже не повертаються...

Сьогодні наша Добровеличківська громада схилила голови в глибокій скорботі. Ми провели в останню земну дорогу нашого земляка, мужнього захисника України, старшого солдата Олександра Олександровича Новікова.

Майже два довгих роки найрідніші люди  жили в тривозі, молитвах і вірі. Вони рахували дні, чекали на кожен дзвінок, на коротке повідомлення, на ту мить, коли зможуть обійняти свого Сашка живим і неушкодженим. Але жорстока війна обірвала ці надії і стала  нестерпним болем.

18 грудня 2024 року, виконуючи військовий обов'язок на території Курської області, Олександр прийняв свій останній бій.

Не такою мала бути  його доля. Але, на жаль, війна безжально змінює життя- пише свій страшний сценарій.

Народився Олександр 19 квітня 1997 року в селищі Добровеличківка. Тут минало його дитинство, тут він мріяв, будував плани на майбутнє, займався улюбленою справою. Навчався в Добровеличківській загальноосвітній школі №1. Професію механізатора здобув  в Піщанобрідському професійному аграрному ліцеї.

У мирному житті Олександр був звичайною, світлою та працьовитою людиною. Він чесно працював, дбав про свою родину, завжди був готовий підтримати ближнього добрим словом і ділом. Його поважали за щирість, спокійний характер та відповідальність.

З 2019 року проходив військову службу в Збройних Силах України. Після проходження базової загальновійськової підготовки прийняв рішення про проходження військової служби на контракті. Проходив службу на посаді  кулеметника механізованого батальйону.

У самому розквіті сил, замість того щоб створювати власне щастя під мирним небом, він став на захист кожного з нас.

Найбільшою гордістю та сенсом його життя були діти. Уся його батьківська любов та ніжність назавжди залишаться в серцях донечки Поліни та сина  Тимофія. Для них він назавжди буде прикладом мужності, опорою та небесним охоронцем.

Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селищі Добровеличківка.

Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся Добровеличківський селищний голова Володимир Осієвський:

"Важко знайти слова, які могли б втамувати цей нестерпний біль. Для батьків   немає більшого горя, ніж ховати власну дитину. Для дружини  — втратити коханого чоловіка, з яким мало бути ще стільки спільних років, для дітей- турботливого батька, для братів —  найближчу людину та підтримку. Дорога родино, прийміть найщиріші співчуття від усієї нашої громади.

Доземний уклін Олександру Олександровичу за захист, самовідданість за боротьбу у війні, у якій ми обов’язково переможемо.

Олександр віддав найцінніше — своє життя — за свободу України, за спокій у рідній Добровеличківці, за наше право жити на своїй землі. Ми не маємо права забути цю жертву. Пам'ять про старшого солдата Олександра Новікова назавжди житиме в наших серцях та в історії нашого краю".

Пам’ять    Новікова Олександра Олександровича було вшановано хвилиною мовчання.

Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили начальник відділення цивільно-військового співробітництва другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Кім Роман Романович, настоятель Свято-Миколаївської церкви Андрій Савельєв.

Поховали Олександра на селищному кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали військовим салютом.

Вічна шана і слава Герою Олександру Новікову. Пам'ять про нього житиме в серцях жителів нашої громади та всієї України  вічно.

Слава Герою!

Його подвиг- у наших серцях!

Його ім’я- в нашій пам’яті!

Слава Україні!

Героям слава!

 


Повернутися на сайт