Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Який механізм обчислення страхового стажу?

Страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має свої особливості.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про відпустки” передбачено, що після закінчення відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням одному з батьків дитини надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Дані про перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відображені в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також на законодавчому рівні не передбачено роботодавцями зазначати таку інформації в трудовій книжці працівника. Тому, при оплаті листка непрацездатності, період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу на підставі даних роботодавця, який надавав таку відпустку (копія наказу).

Наголошуємо, що при зарахуванні періоду відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку треба враховувати те, що зазначена відпустка надається лише особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

З 1 січня 2016 року до страхового стажу прирівнюються періоди, протягом яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

У зв’язку з цим, починаючи з 1 січня 2016 року період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу непрацюючої особи, але за умови отримання нею допомоги по догляду за дитиною до трьох років (до одного року), яка виплачується Пенсійним фондом України, оскільки нарахування та сплата страхових внесків за неї здійснюється коштами державного бюджету.

Антоніна Гаїна,

начальник управління пенсійного забезпечення,

надання страхових виплат та соціальних послуг

Головного управління Пенсійного фонду України

в Кіровоградській області

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Який механізм обчислення страхового стажу?

Страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має свої особливості.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про відпустки” передбачено, що після закінчення відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням одному з батьків дитини надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Дані про перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відображені в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також на законодавчому рівні не передбачено роботодавцями зазначати таку інформації в трудовій книжці працівника. Тому, при оплаті листка непрацездатності, період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу на підставі даних роботодавця, який надавав таку відпустку (копія наказу).

Наголошуємо, що при зарахуванні періоду відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку треба враховувати те, що зазначена відпустка надається лише особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

З 1 січня 2016 року до страхового стажу прирівнюються періоди, протягом яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

У зв’язку з цим, починаючи з 1 січня 2016 року період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу непрацюючої особи, але за умови отримання нею допомоги по догляду за дитиною до трьох років (до одного року), яка виплачується Пенсійним фондом України, оскільки нарахування та сплата страхових внесків за неї здійснюється коштами державного бюджету.

Антоніна Гаїна,

начальник управління пенсійного забезпечення,

надання страхових виплат та соціальних послуг

Головного управління Пенсійного фонду України

в Кіровоградській області

Одноразова грошова допомога учням першого класу “Пакунок школяраˮ (далі ‒ одноразова грошова допомога) — це допомога, що виплачується у безготівковій формі виключно для придбання необхідного учню шкільного приладдя (канцелярських товарів), книжок, дитячого одягу та взуття передусім вітчизняних виробників для задоволення базових потреб у проходженні освітнього процесу.

Законодавча підстава

Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Постанова КМУ від 07.07.2025 № 809 “Деякі питання надання одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяраˮ.

Хто має право звернутись за грошовою допомогою?

Одноразова грошова допомога надається одному з батьків або законному представнику учня, якого зараховано в новому навчальному році до першого класу закладу освіти, що забезпечує здобуття початкової, базової середньої освіти та призначається на кожного учня першого класу закладу освіти одноразово.

Для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які залишилися без батьківського піклування, законним представником учня першого класу може бути уповноважений представник дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї, закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, патронатний вихователь, особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, щодо якої встановлено факт відсутності батьківського піклування та яка постійно проживає на території України.

Грошова допомога не надається, якщо учню першого класу, який виїхав на постійне місце проживання за кордон або перебуває на тимчасово окупованих територіях України.

Звернутись за одноразовою грошовою допомогою має один з батьків дитини або інший законний представник до 1 листопада із заявоюпро призначення виплати в обраний спосіб через:

сервісний центр Пенсійного фонду України (незалежно від місця реєстрації чи проживання);

мобільний додаток Дія.

Заява на отримання одноразової грошової допомоги має містити такі відомості:

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) отримувача;

реєстраційний номер облікової картки платника податків отримувача;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини;

дата народження дитини;

серія та номер свідоцтва про народження дитини;

номер спеціального рахунка.

У разі подання заяви на отримання одноразової грошової допомоги одним із батьків або іншим законним представником учня першого класу заява на отримання одноразової грошової допомоги, подана іншим з батьків або законним представником цього учня, не підлягає розгляду.

Важливо!

Розмір отриманої одноразової грошової допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для отримання соціальних допомог, що надаються відповідно до законодавства.

Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, до якого емітовано електронний платіжний засіб “Дія.Карткаˮ, відкритий в уповноваженому банку або інший поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий в уповноваженому банку за вибором отримувача.

На сьогодні є можливість відкрити спеціальний рахунок “Турбота для дитини” в межах Дія.Картки в таких банках:

ПриватБанк;

Універсал Банк (Монобанк);

А-Банк;

Сенс Банк;

Банк Кредит Дніпро.

Лариса Прохоренко,

заступник начальника управління – начальник відділу

методології та організації роботи з обслуговування громадян

управління обслуговування громадян Головного управління

Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

Одноразова грошова допомога учням першого класу “Пакунок школяраˮ (далі ‒ одноразова грошова допомога) — це допомога, що виплачується у безготівковій формі виключно для придбання необхідного учню шкільного приладдя (канцелярських товарів), книжок, дитячого одягу та взуття передусім вітчизняних виробників для задоволення базових потреб у проходженні освітнього процесу.

Законодавча підстава

Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Постанова КМУ від 07.07.2025 № 809 “Деякі питання надання одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяраˮ.

Хто має право звернутись за грошовою допомогою?

Одноразова грошова допомога надається одному з батьків або законному представнику учня, якого зараховано в новому навчальному році до першого класу закладу освіти, що забезпечує здобуття початкової, базової середньої освіти та призначається на кожного учня першого класу закладу освіти одноразово.

Для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які залишилися без батьківського піклування, законним представником учня першого класу може бути уповноважений представник дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї, закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, патронатний вихователь, особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, щодо якої встановлено факт відсутності батьківського піклування та яка постійно проживає на території України.

Грошова допомога не надається, якщо учню першого класу, який виїхав на постійне місце проживання за кордон або перебуває на тимчасово окупованих територіях України.

Звернутись за одноразовою грошовою допомогою має один з батьків дитини або інший законний представник до 1 листопада із заявоюпро призначення виплати в обраний спосіб через:

сервісний центр Пенсійного фонду України (незалежно від місця реєстрації чи проживання);

мобільний додаток Дія.

Заява на отримання одноразової грошової допомоги має містити такі відомості:

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) отримувача;

реєстраційний номер облікової картки платника податків отримувача;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини;

дата народження дитини;

серія та номер свідоцтва про народження дитини;

номер спеціального рахунка.

У разі подання заяви на отримання одноразової грошової допомоги одним із батьків або іншим законним представником учня першого класу заява на отримання одноразової грошової допомоги, подана іншим з батьків або законним представником цього учня, не підлягає розгляду.

Важливо!

Розмір отриманої одноразової грошової допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для отримання соціальних допомог, що надаються відповідно до законодавства.

Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, до якого емітовано електронний платіжний засіб “Дія.Карткаˮ, відкритий в уповноваженому банку або інший поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий в уповноваженому банку за вибором отримувача.

На сьогодні є можливість відкрити спеціальний рахунок “Турбота для дитини” в межах Дія.Картки в таких банках:

ПриватБанк;

Універсал Банк (Монобанк);

А-Банк;

Сенс Банк;

Банк Кредит Дніпро.

Лариса Прохоренко,

заступник начальника управління – начальник відділу

методології та організації роботи з обслуговування громадян

управління обслуговування громадян Головного управління

Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

Що потрібно зробити одержувачам виплат?

Якщо пенсія або інша соціальна виплата надходить від Пенсійного фонду України через АТ “Укрексімбанк”, одержувачам таких виплат необхідно не пізніше 15 вересня 2026 року обрати інший уповноважений банк для їх отримання та повідомити про це Пенсійний фонд України.

Для цього потрібно:

- відкрити рахунок в іншому уповноваженому банку;

- подати заяву до Пенсійного фонду України про зміну способу виплати, вказавши нові банківські реквізити.

Подати заяву можна одним із способів:

- онлайн ‒ через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;

- особисто ‒ у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації.

Перелік уповноважених банків, через які здійснюється виплата пенсій та інших державних соціальних виплат опублікований на інформаційній сторінці вебпорталу Пенсійного фонду України у розділі “Бюджет” підрозділу “Уповноважені банки, через які здійснюється виплата пенсій, пільг та житлових субсидій, соціальних страхових виплат”.

Важливо!

У разі якщо одержувач виплат не обере інший банк та не повідомить про це Пенсійний фонд України, виплати будуть здійснюватися через відділення АТ “Укрпошта”.

Довідково: станом на 01.08.2026 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перебуває 148 одержувачів пенсій, житлових субсидій та пільг, інших державних соціальних виплат, які обслуговуються в АТ “Укрексімбанк”.

Наталія КОПАЧ,

начальник управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

Що потрібно зробити одержувачам виплат?

Якщо пенсія або інша соціальна виплата надходить від Пенсійного фонду України через АТ “Укрексімбанк”, одержувачам таких виплат необхідно не пізніше 15 вересня 2026 року обрати інший уповноважений банк для їх отримання та повідомити про це Пенсійний фонд України.

Для цього потрібно:

- відкрити рахунок в іншому уповноваженому банку;

- подати заяву до Пенсійного фонду України про зміну способу виплати, вказавши нові банківські реквізити.

Подати заяву можна одним із способів:

- онлайн ‒ через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;

- особисто ‒ у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації.

Перелік уповноважених банків, через які здійснюється виплата пенсій та інших державних соціальних виплат опублікований на інформаційній сторінці вебпорталу Пенсійного фонду України у розділі “Бюджет” підрозділу “Уповноважені банки, через які здійснюється виплата пенсій, пільг та житлових субсидій, соціальних страхових виплат”.

Важливо!

У разі якщо одержувач виплат не обере інший банк та не повідомить про це Пенсійний фонд України, виплати будуть здійснюватися через відділення АТ “Укрпошта”.

Довідково: станом на 01.08.2026 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перебуває 148 одержувачів пенсій, житлових субсидій та пільг, інших державних соціальних виплат, які обслуговуються в АТ “Укрексімбанк”.

Наталія КОПАЧ,

начальник управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

Хто має право на отримання допомоги?

Відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 № 2811-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” допомога надається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Для призначення допомоги подаються такі документи:

заява опікуна чи піклувальника встановленої форми;

документ, що посвідчує особу;

свідоцтво про народження дитини;

рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому Міністерством охорони здоров’я України порядку;

довідка про наявність заборгованості із сплати аліментів, стипендії.

Якщо опікун чи піклувальник вже отримує будь-який з видів державної соціальної допомоги/пенсії, які призначаються органами Пенсійного фонду України, відомості про розмір допомоги/пенсії враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Умови призначення допомоги

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами на 12 місяців, виплачується щомісяця до місяця досягнення дитиною 18-річного віку включно. Не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Розміри виплати в 2026 році

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачується в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими становлено опіку чи піклування, ‒ 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсій, аліментів, стипендії, державної допомоги.

Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” прожитковий мінімум на дітей до 6 років становить 2 817,00 грн, на дітей віком від 6 до 18 років ‒ 3 512,00 грн.

Способи звернення за призначенням допомоги

Для отримання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, можна звернутися у будь-який зручний спосіб:

особисто ‒ через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади; ЦНАП; сервісні центри обслуговування громадян Пенсійного фонду України;

дистанційно ‒ поштою на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25605).

Олена МИХАЛЬЧЕНКО,

начальник управління субсидій, пільг та соціальних допомог

Головного управління Пенсійного фонду України

в Кіровоградській області

Хто має право на отримання допомоги?

Відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 № 2811-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” допомога надається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Для призначення допомоги подаються такі документи:

заява опікуна чи піклувальника встановленої форми;

документ, що посвідчує особу;

свідоцтво про народження дитини;

рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому Міністерством охорони здоров’я України порядку;

довідка про наявність заборгованості із сплати аліментів, стипендії.

Якщо опікун чи піклувальник вже отримує будь-який з видів державної соціальної допомоги/пенсії, які призначаються органами Пенсійного фонду України, відомості про розмір допомоги/пенсії враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Умови призначення допомоги

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами на 12 місяців, виплачується щомісяця до місяця досягнення дитиною 18-річного віку включно. Не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Розміри виплати в 2026 році

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачується в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими становлено опіку чи піклування, ‒ 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсій, аліментів, стипендії, державної допомоги.

Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” прожитковий мінімум на дітей до 6 років становить 2 817,00 грн, на дітей віком від 6 до 18 років ‒ 3 512,00 грн.

Способи звернення за призначенням допомоги

Для отримання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, можна звернутися у будь-який зручний спосіб:

особисто ‒ через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади; ЦНАП; сервісні центри обслуговування громадян Пенсійного фонду України;

дистанційно ‒ поштою на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25605).

Олена МИХАЛЬЧЕНКО,

начальник управління субсидій, пільг та соціальних допомог

Головного управління Пенсійного фонду України

в Кіровоградській області

Начальник: Сімонян Наталія Миколаївна

Контакт-центр Пенсійного фонду України:

0 800 503 753, (044) 281-08-70, (044) 281-08-71

Поштова адреса:

вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25605

Електронна адреса:

gu@kr.pfu.gov.ua

Вебсайт:

https://www.pfu.gov.ua/kr

або пошук за назвою “Інформаційна сторінка Головного управління на вебпорталі Пенсійного фонду України”

Офіційна сторінка у соціальній мережі “Фейсбук”:

https://www.facebook.com/GUPFU

або пошук за назвою “Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області”

ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ:

https://t.me/PFU_Krop

або пошук за назвою “Пенсійний фонд Кіровоградщини”

Начальник: Сімонян Наталія Миколаївна

Контакт-центр Пенсійного фонду України:

0 800 503 753, (044) 281-08-70, (044) 281-08-71

Поштова адреса:

вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25605

Електронна адреса:

gu@kr.pfu.gov.ua

Вебсайт:

https://www.pfu.gov.ua/kr

або пошук за назвою “Інформаційна сторінка Головного управління на вебпорталі Пенсійного фонду України”

Офіційна сторінка у соціальній мережі “Фейсбук”:

https://www.facebook.com/GUPFU

або пошук за назвою “Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області”

ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ:

https://t.me/PFU_Krop

або пошук за назвою “Пенсійний фонд Кіровоградщини”

З 1 січня 2026 року передбачено подання податковими агентами – фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, об’єднаної звітності (Податкових розрахунків) у строки, встановлені для податкового кварталу, відповідно до Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства”.

17 липня 2026 року набули чинності накази Міністерства фінансів України від 07.05.2026 № 243 та від 26.05.2026 № 284, якими було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 “Про затвердження форм Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків ‒ фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску”.

Затверджено нові бланки для об’єднаної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також розмежовано форми податкового розрахунку для юридичних осіб та для фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та строки їх подання.

Що змінилось?

Порядок заповнення та подання Податкових розрахунків викладено у новій редакції:

податкові агенти – фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового кварталу (з розбивкою показників по місяцях звітного кварталу) ‒ протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

інші податкові агенти, крім ФОПів та самозайнятих осіб, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового місяця ‒ протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Водночас наголошуємо, що застосування нових форм починається з 1 серпня 2026 року для звітування:

фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – з поданням нового квартального Податкового розрахунку із розбивкою показників за місяцями кварталу;

податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) – за липень 2026 року.

Типи Податкових розрахунків залишилися незмінними: “Звітний” (подається за звітний (податковий) період перший раз), “Звітний новий” (подається наступним за звітний (податковий) період до закінчення граничного строку подання з даними про уточнення в сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, показників кількості працівників та інших застрахованих осіб, та/або реквізитах) та “Уточнюючий” (подається після закінчення граничного строку подання для відповідного звітного (податкового) періоду з даними про уточнення в сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску та / або реквізитах).

Як і раніше, Податковий розрахунок подається лише у разі нарахування або виплати доходів фізичним особам у звітному періоді.

Звертаємо увагу, що 10 серпня 2026 року - дедлайн подання фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, звітності за ІІ квартал 2026 року.

Важливо! Дублювати звітність не потрібно, якщо:

Податковий розрахунок було подано за всі місяці кварталу за місячною формою, повторно подавати його після запровадження квартальної форми не потрібно;

звітність за місячною формою подано не за всі місяці кварталу, квартальний Податковий розрахунок необхідно подати лише за ті місяці, за які звітність не подавалася.

З 1 січня 2026 року передбачено подання податковими агентами – фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, об’єднаної звітності (Податкових розрахунків) у строки, встановлені для податкового кварталу, відповідно до Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства”.

17 липня 2026 року набули чинності накази Міністерства фінансів України від 07.05.2026 № 243 та від 26.05.2026 № 284, якими було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 “Про затвердження форм Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків ‒ фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску”.

Затверджено нові бланки для об’єднаної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також розмежовано форми податкового розрахунку для юридичних осіб та для фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та строки їх подання.

Що змінилось?

Порядок заповнення та подання Податкових розрахунків викладено у новій редакції:

податкові агенти – фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового кварталу (з розбивкою показників по місяцях звітного кварталу) ‒ протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

інші податкові агенти, крім ФОПів та самозайнятих осіб, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового місяця ‒ протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Водночас наголошуємо, що застосування нових форм починається з 1 серпня 2026 року для звітування:

фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – з поданням нового квартального Податкового розрахунку із розбивкою показників за місяцями кварталу;

податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) – за липень 2026 року.

Типи Податкових розрахунків залишилися незмінними: “Звітний” (подається за звітний (податковий) період перший раз), “Звітний новий” (подається наступним за звітний (податковий) період до закінчення граничного строку подання з даними про уточнення в сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, показників кількості працівників та інших застрахованих осіб, та/або реквізитах) та “Уточнюючий” (подається після закінчення граничного строку подання для відповідного звітного (податкового) періоду з даними про уточнення в сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску та / або реквізитах).

Як і раніше, Податковий розрахунок подається лише у разі нарахування або виплати доходів фізичним особам у звітному періоді.

Звертаємо увагу, що 10 серпня 2026 року - дедлайн подання фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, звітності за ІІ квартал 2026 року.

Важливо! Дублювати звітність не потрібно, якщо:

Податковий розрахунок було подано за всі місяці кварталу за місячною формою, повторно подавати його після запровадження квартальної форми не потрібно;

звітність за місячною формою подано не за всі місяці кварталу, квартальний Податковий розрахунок необхідно подати лише за ті місяці, за які звітність не подавалася.

Працівники мають право на здорові і безпечні умови праці, тому відповідно до статті 13 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці.

У спекотний період організм працівника зазнає значного навантаження. Висока температура повітря може спричинити порушення водно-сольового обміну, діяльності серцево-судинної і нервової систем, головний біль, нудоту, втому, сонливість, зниження концентрації уваги та швидкості реакції. Усе це істотно підвищує ризик нещасних випадків на виробництві. Тому необхідно організувати роботу так, щоб мінімізувати вплив високих температур на працівників, особливо під час виконання робіт на відкритому повітрі або у виробничих приміщеннях із підвищеним тепловим навантаженням.

Заходи безпеки на робочих місцях

Під час спекотної погоди доцільно вживати заходи безпеки на робочих місцях, наприклад:

- забезпечити працівників спецодягом відповідного розміру, бажано світлого кольору з натуральних тканин, та контролювати його використання;

- не допускати до роботи осіб із медичними протипоказаннями, а також працівників, які перебувають у хворобливому або втомленому стані;

- провести позапланові інструктажі щодо безпечної роботи в умовах високої температури та надання домедичної допомоги при тепловому або сонячному ударі;

- доукомплектувати аптечки та забезпечити ними робочі місця;

- за можливості перенести роботи на відкритому повітрі на ранкові або вечірні години, а за температури понад +37 °С призупинити їх, оскільки за показниками мікроклімату вони належать до небезпечних (екстремальних);

- передбачити регулярні перерви у прохолодних приміщеннях або в затінених місцях;

- зменшити фізичне навантаження, за можливості механізувати виробничі процеси або залучити додаткових працівників;

- забезпечити постійний доступ до охолодженої питної води;

- проводити перед початком зміни медичні огляди працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки;

- постійно контролювати мікроклімат і за потреби оперативно змінювати режим роботи.

Заходи з нормалізації мікрокліматичних умов при роботі в приміщенняхможуть передбачати влаштування жалюзі або світловідбивних плівок, максимальне використання природної вентиляції, облаштування та використання систем кондиціювання, при цьому не допускаючи різких перепадів температур, як і при організації регламентованих перерв.

При роботах на відкритій місцевості та температурі повітря + 35 ºС і вище тривалість періодів безперервної роботи повинна складати 15-20 хвилин з наступною тривалістю відпочинку не менше 10-12 хвилин в охолоджуваних приміщеннях, аби уникнути негативного впливу на організм великого перепаду температур, слід підтримувати температуру повітря +24-25 °C.

При роботі у сільському господарстві місця відпочинку працівників у полі мають бути спеціально облаштовані та позначені. Забороняється відпочивати під сільськогосподарською технікою, в кабіні машини з увімкненим двигуном або безпосередньо серед поля.

Рекомендації щодо профілактики зневоднення організму

Найважче високі температури переносять працівники із серцево-судинними захворюваннями. Через спеку судини розширюються, артеріальний тиск знижується, а серце працює з підвищеним навантаженням. Це може призвести до непритомності, різкого погіршення самопочуття або навіть серцевого нападу.

З метою профілактики зневоднення організму рекомендується правильно дотримуватися питного режиму. Рекомендована температура питної води, напоїв, чаю +10-15 ºС. Для оптимального водозабезпечення рекомендується також відшкодовувати втрату солей і мікроелементів, що виділяються з організму з потом, за рахунок вживання підсоленої води, мінеральної лужної води, молочно-кислих напоїв (знежирене молоко, молочна сироватка), соків, вітамінізованих напоїв, киснево-білкових коктейлів.

Пити воду слід часто і потроху, щоб підтримувати хорошу гідратацію організму (оптимальний вміст води в організмі, який забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин). При температурі повітря більше +30 ºС і виконанні робіт середньої тяжкості потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину ‒ приблизно одну склянку кожні 20 хвилин.

Крім того, для підтримки імунітету і зниження інтоксикації організму потрібно вживати фрукти і овочі.

Виконання цих заходів допоможе працівникам підприємств, установ, організацій найбільш комфортно перенести високі температури під час літньої спеки.

Працівники мають право на здорові і безпечні умови праці, тому відповідно до статті 13 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці.

У спекотний період організм працівника зазнає значного навантаження. Висока температура повітря може спричинити порушення водно-сольового обміну, діяльності серцево-судинної і нервової систем, головний біль, нудоту, втому, сонливість, зниження концентрації уваги та швидкості реакції. Усе це істотно підвищує ризик нещасних випадків на виробництві. Тому необхідно організувати роботу так, щоб мінімізувати вплив високих температур на працівників, особливо під час виконання робіт на відкритому повітрі або у виробничих приміщеннях із підвищеним тепловим навантаженням.

Заходи безпеки на робочих місцях

Під час спекотної погоди доцільно вживати заходи безпеки на робочих місцях, наприклад:

- забезпечити працівників спецодягом відповідного розміру, бажано світлого кольору з натуральних тканин, та контролювати його використання;

- не допускати до роботи осіб із медичними протипоказаннями, а також працівників, які перебувають у хворобливому або втомленому стані;

- провести позапланові інструктажі щодо безпечної роботи в умовах високої температури та надання домедичної допомоги при тепловому або сонячному ударі;

- доукомплектувати аптечки та забезпечити ними робочі місця;

- за можливості перенести роботи на відкритому повітрі на ранкові або вечірні години, а за температури понад +37 °С призупинити їх, оскільки за показниками мікроклімату вони належать до небезпечних (екстремальних);

- передбачити регулярні перерви у прохолодних приміщеннях або в затінених місцях;

- зменшити фізичне навантаження, за можливості механізувати виробничі процеси або залучити додаткових працівників;

- забезпечити постійний доступ до охолодженої питної води;

- проводити перед початком зміни медичні огляди працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки;

- постійно контролювати мікроклімат і за потреби оперативно змінювати режим роботи.

Заходи з нормалізації мікрокліматичних умов при роботі в приміщенняхможуть передбачати влаштування жалюзі або світловідбивних плівок, максимальне використання природної вентиляції, облаштування та використання систем кондиціювання, при цьому не допускаючи різких перепадів температур, як і при організації регламентованих перерв.

При роботах на відкритій місцевості та температурі повітря + 35 ºС і вище тривалість періодів безперервної роботи повинна складати 15-20 хвилин з наступною тривалістю відпочинку не менше 10-12 хвилин в охолоджуваних приміщеннях, аби уникнути негативного впливу на організм великого перепаду температур, слід підтримувати температуру повітря +24-25 °C.

При роботі у сільському господарстві місця відпочинку працівників у полі мають бути спеціально облаштовані та позначені. Забороняється відпочивати під сільськогосподарською технікою, в кабіні машини з увімкненим двигуном або безпосередньо серед поля.

Рекомендації щодо профілактики зневоднення організму

Найважче високі температури переносять працівники із серцево-судинними захворюваннями. Через спеку судини розширюються, артеріальний тиск знижується, а серце працює з підвищеним навантаженням. Це може призвести до непритомності, різкого погіршення самопочуття або навіть серцевого нападу.

З метою профілактики зневоднення організму рекомендується правильно дотримуватися питного режиму. Рекомендована температура питної води, напоїв, чаю +10-15 ºС. Для оптимального водозабезпечення рекомендується також відшкодовувати втрату солей і мікроелементів, що виділяються з організму з потом, за рахунок вживання підсоленої води, мінеральної лужної води, молочно-кислих напоїв (знежирене молоко, молочна сироватка), соків, вітамінізованих напоїв, киснево-білкових коктейлів.

Пити воду слід часто і потроху, щоб підтримувати хорошу гідратацію організму (оптимальний вміст води в організмі, який забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин). При температурі повітря більше +30 ºС і виконанні робіт середньої тяжкості потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину ‒ приблизно одну склянку кожні 20 хвилин.

Крім того, для підтримки імунітету і зниження інтоксикації організму потрібно вживати фрукти і овочі.

Виконання цих заходів допоможе працівникам підприємств, установ, організацій найбільш комфортно перенести високі температури під час літньої спеки.

Отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів (16 календарних днів) на рік мають право громадяни, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно із Законом України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі ‒ Закон).

Для отримання компенсації витрат за надання додаткової відпустки працівникам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємствам необхідно надати до Пенсійного фонду України щорічно, не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року:

паспорт даних підприємтва, працівники якого отримують компенсаційні виплати та допомогу, пов’язані із заробітною платою, згідно із Законом (форма № 1), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 29.03.2023 № 110-Н;

список громадян, отримувачів компенсаційних виплат і допомоги по підприємству із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення.

графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік.

Чи потрібно повідомляти Пенсійний фонд України у разі змін (наприклад, перейменування суб’єкта організації)?

У разі зміни відомостей, в тому числі найменування підприємства, його місцезнаходження та розрахункових рахунків, на які перераховуються кошти, а також списків громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємство через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою спеціального сервісу протягом 20 днів наступного місяця повідомляє про такі зміни.

Як страхувальнику подати заяву на грошову компенсацію?

Для оплати компенсації витрат за надання додаткової відпустки постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, страхувальнику до 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, необхідно сформувати та подати Заяву на грошову допомогу через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

До Заяви необхідно додати наступні документи (в форматі pdf):

наказ на відпустку;

посвідчення учасника ліквідації ЧАЕС;

розрахунок відпустки з вказаною сумою ЄСВ (єдиного соціального внеску);

розрахунок видатків, пов’язаних із виплатою компенсацій та допомоги і наданням пільг, відповідно до Закону (форма №2), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 29.03.2023 № 110-Н;

список громадян, отримувачів компенсаційних виплат і допомоги на підприємстві із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення.

Отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів (16 календарних днів) на рік мають право громадяни, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно із Законом України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі ‒ Закон).

Для отримання компенсації витрат за надання додаткової відпустки працівникам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємствам необхідно надати до Пенсійного фонду України щорічно, не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року:

паспорт даних підприємтва, працівники якого отримують компенсаційні виплати та допомогу, пов’язані із заробітною платою, згідно із Законом (форма № 1), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 29.03.2023 № 110-Н;

список громадян, отримувачів компенсаційних виплат і допомоги по підприємству із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення.

графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік.

Чи потрібно повідомляти Пенсійний фонд України у разі змін (наприклад, перейменування суб’єкта організації)?

У разі зміни відомостей, в тому числі найменування підприємства, його місцезнаходження та розрахункових рахунків, на які перераховуються кошти, а також списків громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємство через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою спеціального сервісу протягом 20 днів наступного місяця повідомляє про такі зміни.

Як страхувальнику подати заяву на грошову компенсацію?

Для оплати компенсації витрат за надання додаткової відпустки постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, страхувальнику до 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, необхідно сформувати та подати Заяву на грошову допомогу через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

До Заяви необхідно додати наступні документи (в форматі pdf):

наказ на відпустку;

посвідчення учасника ліквідації ЧАЕС;

розрахунок відпустки з вказаною сумою ЄСВ (єдиного соціального внеску);

розрахунок видатків, пов’язаних із виплатою компенсацій та допомоги і наданням пільг, відповідно до Закону (форма №2), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 29.03.2023 № 110-Н;

список громадян, отримувачів компенсаційних виплат і допомоги на підприємстві із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення.

Довідково: мінімальний страховий внесок складає 1 902,34 грн (мінімальна заробітна плата ‒ 8 647 грн х 22 %).

Хто може скористатись цим видом набуття страхового стажу та куди звертатись?

Правона добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування мають особи, які досягли 16-річного віку.

Обов’язкова умова ‒ наявна інформація в Реєстрі застрахованих осіб та яким не призначено пенсію у солідарній системі. Тобто, особа може як перебувати в трудових відносинах, так і не перебувати.

Договір укладається тільки з Пенсійним фондом України в електронній формічерез вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України шляхом підписання Типового договору (Нормативне регулювання Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 N 1058-ІV).

За які періоди здійснюється сплата та в якому розмірі?

Цей вид набуття страхового стажу пропонує сплату тільки поточного періодуі дає можливість як збільшення трудового стажу, так і збільшення заробітної плати.

Періодичність та розмір сплати добровільних внесків особа визначає самостійно. Сплачені внески обліковуються автоматично після надходження коштів на рахунок Пенсійного фонду України виключно за той місяць, в якому здійснено сплату, та не підлягають поверненню.

Договір може бути укладено на користь третьої особи (вимоги однакові).

Довідково: мінімальний страховий внесок складає 1 902,34 грн (мінімальна заробітна плата ‒ 8 647 грн х 22 %).

Хто може скористатись цим видом набуття страхового стажу та куди звертатись?

Правона добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування мають особи, які досягли 16-річного віку.

Обов’язкова умова ‒ наявна інформація в Реєстрі застрахованих осіб та яким не призначено пенсію у солідарній системі. Тобто, особа може як перебувати в трудових відносинах, так і не перебувати.

Договір укладається тільки з Пенсійним фондом України в електронній формічерез вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України шляхом підписання Типового договору (Нормативне регулювання Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 N 1058-ІV).

За які періоди здійснюється сплата та в якому розмірі?

Цей вид набуття страхового стажу пропонує сплату тільки поточного періодуі дає можливість як збільшення трудового стажу, так і збільшення заробітної плати.

Періодичність та розмір сплати добровільних внесків особа визначає самостійно. Сплачені внески обліковуються автоматично після надходження коштів на рахунок Пенсійного фонду України виключно за той місяць, в якому здійснено сплату, та не підлягають поверненню.

Договір може бути укладено на користь третьої особи (вимоги однакові).