Зазначимо, що запитання стосується експериментального проекту щодо надання державної підтримки на підготовку та професійний розвиток кадрів для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки. Проект реалізовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 (набрала чинності 09 квітня 2026 року).

Учасниками експериментального проекту є, серед іншого:

роботодавці оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки;

особи, які мають намір працевлаштуватися до юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки (потенційні працівники);

працівники юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки.

Для участі в проекті роботодавці звертаються до центру зайнятості із заявою. Кандидатури отримувачів гранту з числа працівників роботодавця обираються таким роботодавцем самостійно відповідно до його потреб у працівниках за відповідними професійними кваліфікаціями.

У разі якщо учасником проекту має намір стати потенційний працівник, то він направляється до роботодавця філією регіонального центру зайнятості для узгодження кандидатури. Таке узгодження відбувається шляхом подання письмового повідомлення.

Інформація щодо постанови № 452 доступна тут https://surl.li/bvrnbd

#Електронний_кадровий_клуб

Зазначимо, що запитання стосується експериментального проекту щодо надання державної підтримки на підготовку та професійний розвиток кадрів для потреб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки. Проект реалізовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 (набрала чинності 09 квітня 2026 року).

Учасниками експериментального проекту є, серед іншого:

роботодавці оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки;

особи, які мають намір працевлаштуватися до юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки (потенційні працівники);

працівники юридичних осіб оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки.

Для участі в проекті роботодавці звертаються до центру зайнятості із заявою. Кандидатури отримувачів гранту з числа працівників роботодавця обираються таким роботодавцем самостійно відповідно до його потреб у працівниках за відповідними професійними кваліфікаціями.

У разі якщо учасником проекту має намір стати потенційний працівник, то він направляється до роботодавця філією регіонального центру зайнятості для узгодження кандидатури. Таке узгодження відбувається шляхом подання письмового повідомлення.

Інформація щодо постанови № 452 доступна тут https://surl.li/bvrnbd

#Електронний_кадровий_клуб

Вказаною урядовою постановою затверджено порядок реалізації проекту. Передбачено, що державна підтримка надається у формі:

гранту для працівників або потенційних працівників;

компенсації для роботодавців.

Грантом для працівників (потенційних працівників) є грант особам, які не працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, та які мають намір працевлаштуватися до юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки або працевлаштовані в таких юридичних осіб.

Компенсацією для роботодавців є компенсація витрат роботодавців оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки на професійний розвиток працівників.

Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 на вебсторінці Державного центру зайнятості, за посиланням тут: https://surl.li/ujfayp

#Електронний_кадровий_клуб

Вказаною урядовою постановою затверджено порядок реалізації проекту. Передбачено, що державна підтримка надається у формі:

гранту для працівників або потенційних працівників;

компенсації для роботодавців.

Грантом для працівників (потенційних працівників) є грант особам, які не працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, та які мають намір працевлаштуватися до юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки або працевлаштовані в таких юридичних осіб.

Компенсацією для роботодавців є компенсація витрат роботодавців оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки на професійний розвиток працівників.

Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 452 на вебсторінці Державного центру зайнятості, за посиланням тут: https://surl.li/ujfayp

#Електронний_кадровий_клуб

Форма звітності № 4-ПН має бути подана не пізніше ніж за два місяці до вивільнення.

Вказаний строк співпадає зі строком попередження працівників про вивільнення, передбаченим статтею 49-2 Кодексу законів про працю України.

Ознайомитися з іншою інформацією щодо зазначеної звітності можна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут https://surl.li/calkbx

#Електронний_кадровий_клуб

Форма звітності № 4-ПН має бути подана не пізніше ніж за два місяці до вивільнення.

Вказаний строк співпадає зі строком попередження працівників про вивільнення, передбаченим статтею 49-2 Кодексу законів про працю України.

Ознайомитися з іншою інформацією щодо зазначеної звітності можна на вебсторінці Державного центру зайнятості, посилання тут https://surl.li/calkbx

#Електронний_кадровий_клуб

Насамперед зазначимо, що в запитанні йде мова про сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які підлягали сплаті до 01 січня 2011 року. Незважаючи на такий значний проміжок часу, все ще є деякі роботодавці, які не сплатили вказані внески. Органи Державної служби зайнятості уповноважені на проведення відповідної перевірочної роботи. Це передбачено перехідними положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зазначимо, що центри зайнятості наділені також іншими контрольними функціями. При цьому, відповідно до статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на відносини у сфері здійснення контролю за своєчасністю подання та достовірністю поданих роботодавцем відомостей щодо отримання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та дотримання порядку їх використання не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Щодо останнього із вказаних Законів слід зазначити, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Цей Закон набрав чинності 24 квітня 2026 р. (дня, наступного за днем його опублікування) та вводиться в дію з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Серед іншого, Законом України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX визнається таким, що втратив чинність, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також вносяться зміни до низки нормативно-правових актів. Зміни стосуються і Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» – але норма статті 17 його по суті не змінюється.

Ознайомитися з текстом Законом України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX можна на парламентській вебсторінці за посиланням https://surl.li/uysrjo

#Електронний_кадровий_клуб

Насамперед зазначимо, що в запитанні йде мова про сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які підлягали сплаті до 01 січня 2011 року. Незважаючи на такий значний проміжок часу, все ще є деякі роботодавці, які не сплатили вказані внески. Органи Державної служби зайнятості уповноважені на проведення відповідної перевірочної роботи. Це передбачено перехідними положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зазначимо, що центри зайнятості наділені також іншими контрольними функціями. При цьому, відповідно до статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на відносини у сфері здійснення контролю за своєчасністю подання та достовірністю поданих роботодавцем відомостей щодо отримання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та дотримання порядку їх використання не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Щодо останнього із вказаних Законів слід зазначити, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Цей Закон набрав чинності 24 квітня 2026 р. (дня, наступного за днем його опублікування) та вводиться в дію з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Серед іншого, Законом України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX визнається таким, що втратив чинність, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також вносяться зміни до низки нормативно-правових актів. Зміни стосуються і Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» – але норма статті 17 його по суті не змінюється.

Ознайомитися з текстом Законом України від 08 квітня 2026 р. № 4840-IX можна на парламентській вебсторінці за посиланням https://surl.li/uysrjo

#Електронний_кадровий_клуб

Так, може.

Нагадаємо, що для укомплектування робочого місця роботодавець подає до центру зайнятості форму звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затверджену наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року № 827-22. В цій формі зазначається, окрім іншого, інформація про вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Щодо осіб з інвалідністю з порушенням зору слід окремо зазначити, що до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зараховується одна працевлаштована особа з інвалідністю у розрахунку за двох штатних працівників (два робочих місця нормативу) за умови, що така особа є особою з інвалідністю першої групи (незалежно від причин її встановлення) або другої групи з порушенням зору за наявності певної хвороби. Процедурні питання такого зарахування та перелік хвороб визначені постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 490 (постанова набрала чинності 16 квітня 2026 року і застосовується з 1 січня 2026 року).

Акцентуємо увагу, що в додатку “Відомості про вакансію(ї)” до вищевказаної форми звітності може зазначатися інформація про доступність робочого місця для особи з інвалідністю. Зокрема, зазначається інформація про наявність зовнішніх сходів з пандусом, паркувального місця для автомобіля особи з інвалідністю, санітарно-гігієнічного приміщення, розрахованого для осіб з інвалідністю. Зазначення такої інформації дозволяє працівникам центрів зайнятості інформувати осіб з інвалідністю, які шукають роботу, про інклюзивність будівель, що має підвищувати оперативність укомплектування робочих місць.

Одночасно звертаємо увагу роботодавців, що при працевлаштуванні осіб з інвалідністю I або II групи вони мають можливість отримати компенсацію фактичних витрат за облаштування робочих місць. Більш детально про це на вебсторінці Державної служби зайнятості: https://surl.li/yzrmmo

#Електронний_кадровий_клуб

Так, може.

Нагадаємо, що для укомплектування робочого місця роботодавець подає до центру зайнятості форму звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затверджену наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року № 827-22. В цій формі зазначається, окрім іншого, інформація про вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Щодо осіб з інвалідністю з порушенням зору слід окремо зазначити, що до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зараховується одна працевлаштована особа з інвалідністю у розрахунку за двох штатних працівників (два робочих місця нормативу) за умови, що така особа є особою з інвалідністю першої групи (незалежно від причин її встановлення) або другої групи з порушенням зору за наявності певної хвороби. Процедурні питання такого зарахування та перелік хвороб визначені постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 490 (постанова набрала чинності 16 квітня 2026 року і застосовується з 1 січня 2026 року).

Акцентуємо увагу, що в додатку “Відомості про вакансію(ї)” до вищевказаної форми звітності може зазначатися інформація про доступність робочого місця для особи з інвалідністю. Зокрема, зазначається інформація про наявність зовнішніх сходів з пандусом, паркувального місця для автомобіля особи з інвалідністю, санітарно-гігієнічного приміщення, розрахованого для осіб з інвалідністю. Зазначення такої інформації дозволяє працівникам центрів зайнятості інформувати осіб з інвалідністю, які шукають роботу, про інклюзивність будівель, що має підвищувати оперативність укомплектування робочих місць.

Одночасно звертаємо увагу роботодавців, що при працевлаштуванні осіб з інвалідністю I або II групи вони мають можливість отримати компенсацію фактичних витрат за облаштування робочих місць. Більш детально про це на вебсторінці Державної служби зайнятості: https://surl.li/yzrmmo

#Електронний_кадровий_клуб

Чи може працівник припинити трудові відносини без відвідування роботодавця на території активних бойових дій?

На початку зазначимо, що наразі діють положення законодавства, які визначають процедуру такого припинення трудових відносин з роботодавцем з метою подальшої реєстрації особи як шукача роботи в центрі зайнятості.

У той же час інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410 запроваджується реалізація експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія (далі – проект).

Правові норми проекту регламентуються відповідним порядком. Координатором проекту є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Учасниками проекту є Міністерство оборони України, Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України, Державна служба зайнятості, працівник.

Метою проекту є спрощення процедури розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, яка включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

Зазначена постанова опублікована 07 квітня 2026 року і набере чинності через 3 місяці з цієї дати. Тож невдовзі працівники будуть мати можливість розривати трудовий договір не тільки з метою подальшої реєстрації в центрі зайнятості.

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410 «Про реалізацію експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія» за посиланням: https://surl.li/kgkxyi

#Правовий_порадник­­­­_шукача_роботи

Чи може працівник припинити трудові відносини без відвідування роботодавця на території активних бойових дій?

На початку зазначимо, що наразі діють положення законодавства, які визначають процедуру такого припинення трудових відносин з роботодавцем з метою подальшої реєстрації особи як шукача роботи в центрі зайнятості.

У той же час інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410 запроваджується реалізація експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія (далі – проект).

Правові норми проекту регламентуються відповідним порядком. Координатором проекту є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Учасниками проекту є Міністерство оборони України, Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України, Державна служба зайнятості, працівник.

Метою проекту є спрощення процедури розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, яка включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

Зазначена постанова опублікована 07 квітня 2026 року і набере чинності через 3 місяці з цієї дати. Тож невдовзі працівники будуть мати можливість розривати трудовий договір не тільки з метою подальшої реєстрації в центрі зайнятості.

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 410 «Про реалізацію експериментального проекту щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника з роботодавцем, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій або тимчасово окупована Російською Федерацією територія» за посиланням: https://surl.li/kgkxyi

#Правовий_порадник­­­­_шукача_роботи

Цьогоріч 76 роботодавців працевлаштували 103 внутрішньо переміщені особи. Як відомо, роботодавець має право отримати компенсацію витрат на оплату праці таких працівників у розмірі мінімальної заробітної плати.

Тож роботодавці отримали 2,3 млн грн такої компенсації.

Найбільше працевлаштованих за цією програмою – на підприємствах:

• переробної промисловості (25,3%),
• оптової та роздрібної торгівлі (21,4%),
• галузі енергетики (12,7%),
• сільського господарства та громадського харчування (11,7%),
• охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (8,8%).

Довідково. Компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні надається у розмірі мінімальної заробітної плати (у 2026 році – 8647 грн), установленої законом за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців з дня працевлаштування особи. Це врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2022 року № 331 ( https://surl.li/ehbpln).

Цьогоріч 76 роботодавців працевлаштували 103 внутрішньо переміщені особи. Як відомо, роботодавець має право отримати компенсацію витрат на оплату праці таких працівників у розмірі мінімальної заробітної плати.

Тож роботодавці отримали 2,3 млн грн такої компенсації.

Найбільше працевлаштованих за цією програмою – на підприємствах:

• переробної промисловості (25,3%),
• оптової та роздрібної торгівлі (21,4%),
• галузі енергетики (12,7%),
• сільського господарства та громадського харчування (11,7%),
• охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (8,8%).

Довідково. Компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні надається у розмірі мінімальної заробітної плати (у 2026 році – 8647 грн), установленої законом за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців з дня працевлаштування особи. Це врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2022 року № 331 ( https://surl.li/ehbpln).

Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 214-р затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року (далі – Національний план) та план заходів з його виконання.

Реалізація Національного плану здійснюватиметься через виконання заходів відповідно до сформульованих стратегічних і оперативних цілей. Однією зі стратегічних цілей є ціль 3 «Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості, рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів» та оперативна її ціль 1 «Покращено якість життя різних груп жінок і чоловіків, забезпечено соціальну згуртованість, стабільність та розвиток людського потенціалу». У свою чергу одним із завдань цієї оперативної цілі є покращення функціонування ринку праці.

Планом заходів з виконання Національного плану визначено низку завдань у сфері зайнятості. Серед них:

розширення програм професійної переорієнтації для жінок і чоловіків з орієнтацією на галузі, що мають попит та дефіцит кадрів (енергетика, будівництво, сектор безпеки і оборони, агропромислова галузь тощо);

забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами різного типу (C, CE, D) для жінок, дівчат і хлопців із числа сімей загиблих, зниклих безвісти, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами різного типу (C, CE, D) для жінок, які проживають у сільській місцевості;

проведення заходів з орієнтації на підприємницьку діяльність, зокрема для жінок у сільських територіальних громадах.

Також передбачається стимулювання професійного розвитку та зайнятості в протимінній діяльності, зокрема жінок, осіб з інвалідністю та ветеранів війни.

Ознайомитися з текстом розпорядження № 214-р можна в газеті «Урядовий кур’єр» від 20 березня 2026 року на урядовому вебпорталі за посиланням https://surl.li/ghbmeq

#Правовий_порадник_шукача_роботи

Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 214-р затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року (далі – Національний план) та план заходів з його виконання.

Реалізація Національного плану здійснюватиметься через виконання заходів відповідно до сформульованих стратегічних і оперативних цілей. Однією зі стратегічних цілей є ціль 3 «Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості, рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів» та оперативна її ціль 1 «Покращено якість життя різних груп жінок і чоловіків, забезпечено соціальну згуртованість, стабільність та розвиток людського потенціалу». У свою чергу одним із завдань цієї оперативної цілі є покращення функціонування ринку праці.

Планом заходів з виконання Національного плану визначено низку завдань у сфері зайнятості. Серед них:

розширення програм професійної переорієнтації для жінок і чоловіків з орієнтацією на галузі, що мають попит та дефіцит кадрів (енергетика, будівництво, сектор безпеки і оборони, агропромислова галузь тощо);

забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами різного типу (C, CE, D) для жінок, дівчат і хлопців із числа сімей загиблих, зниклих безвісти, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами різного типу (C, CE, D) для жінок, які проживають у сільській місцевості;

проведення заходів з орієнтації на підприємницьку діяльність, зокрема для жінок у сільських територіальних громадах.

Також передбачається стимулювання професійного розвитку та зайнятості в протимінній діяльності, зокрема жінок, осіб з інвалідністю та ветеранів війни.

Ознайомитися з текстом розпорядження № 214-р можна в газеті «Урядовий кур’єр» від 20 березня 2026 року на урядовому вебпорталі за посиланням https://surl.li/ghbmeq

#Правовий_порадник_шукача_роботи

На початку нагадаємо, що Порядок надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 739. Метою надання грантів є сприяння зайнятості населення, створення нових робочих місць, створення нових або розвиток існуючих виробництв переробної промисловості, збільшення надходжень від сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Джерелами фінансування надання грантів є кошти державного бюджету та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Слід зазначити, що Урядом постійно вживаються заходи щодо удосконалення правового регулювання підприємницької діяльності. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 253 (набрала чинності 27 лютого 2026 року) внесено зміни до вищевказаного Порядку. Ознайомитися з інформацією про зазначені зміни можна на урядовій вебсторінці: https://surli.cc/ksxnxs .

#Підтримка_підприємництва

На початку нагадаємо, що Порядок надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 739. Метою надання грантів є сприяння зайнятості населення, створення нових робочих місць, створення нових або розвиток існуючих виробництв переробної промисловості, збільшення надходжень від сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Джерелами фінансування надання грантів є кошти державного бюджету та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Слід зазначити, що Урядом постійно вживаються заходи щодо удосконалення правового регулювання підприємницької діяльності. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 253 (набрала чинності 27 лютого 2026 року) внесено зміни до вищевказаного Порядку. Ознайомитися з інформацією про зазначені зміни можна на урядовій вебсторінці: https://surli.cc/ksxnxs .

#Підтримка_підприємництва

Нагадуємо, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволів, що видаються регіональними центрами зайнятості. Категорії іноземців, щодо яких можуть бути видані дозволи, визначені у статті 42-1 вказаного Закону. До них належать і іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.

Крім того, слід зазначити, що Стратегією зайнятості населення України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р, передбачено стимулювання залучення іноземних талантів, у тому числі студентів, на український ринок праці для закриття критичних потреб економіки, які неможливо задовольнити виключно за рахунок внутрішніх резервів.

З інформацією щодо оформлення дозволів можна ознайомитися на вебпорталі Державної служби зайнятості за посиланням: https://surl.li/dqarbo.

Нагадуємо, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволів, що видаються регіональними центрами зайнятості. Категорії іноземців, щодо яких можуть бути видані дозволи, визначені у статті 42-1 вказаного Закону. До них належать і іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.

Крім того, слід зазначити, що Стратегією зайнятості населення України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р, передбачено стимулювання залучення іноземних талантів, у тому числі студентів, на український ринок праці для закриття критичних потреб економіки, які неможливо задовольнити виключно за рахунок внутрішніх резервів.

З інформацією щодо оформлення дозволів можна ознайомитися на вебпорталі Державної служби зайнятості за посиланням: https://surl.li/dqarbo.

Нагадуємо, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволів, що видаються регіональними центрами зайнятості. Категорії іноземців, щодо яких можуть бути видані дозволи, визначені у статті 42-1 вказаного Закону. До них належать і іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.

Крім того, слід зазначити, що Стратегією зайнятості населення України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 січня 2026 року № 92-р, передбачено стимулювання залучення іноземних талантів, у тому числі студентів, на український ринок праці для закриття критичних потреб економіки, які неможливо задовольнити виключно за рахунок внутрішніх резервів.

З інформацією щодо оформлення дозволів можна ознайомитися на вебпорталі Державної служби зайнятості за посиланням: https://surl.li/dqarbo.