Сьогодні Добровеличківська громада попрощалася зі своїм земляком, Воїном-Захисником, вірним сином України Володимиром Дроником

Життя невблаганне… В його щоденному вирі ми дуже часто назавжди втрачаємо тих людей, які є зразком для оточуючих, прикладом для наслідування.

Сьогодні вся Добровеличківська громада схилила свої голови у глибокій скорботі. Провели  в останню путь нашого земляка, військовослужбовця Збройних Сил України Дроника Володимира Миколайовича, серце якого зупинилося 5 листопада 2025 року  на 49-му році його життя.

Народився  Володимир  26 грудня  1975 року в селі Погребище Вінницької області. Навчався  до  шостого класу в Погребицькій  загальноосвітній  школі.

В 1987 році родина переїхала до селища Цукровий завод. Володимир продовжив навчання у  місцевій школі. З 1992 по 1994 рік проходив службу в лавах Збройних Сил України.

Володимир мав чудову родину - дружину Тетяну та двох синів Владислава та Сергія, був для них люблячим чоловіком та татусем.

Поклик душі призвав його до боротьби за правду, свободу, незалежність своєї Батьківщини. В 2022 році  Володимир Миколайович  став на захист  нашої держави. Був прикладом для інших побратимів, його бойовий дух вражав стійкістю і мужністю.

Зі словами співчуття  до родини та близьких загиблого звернувся  перший заступник  селищного голови Олександр Яцевич:

«Рідні, друзі будуть пам’ятати  Володимира, як доброго та позитивного чоловіка, одночасно мужнього та сміливого воїна, який у свої 49 випробував смак війни. Неможливо уявити, наскільки сильним є материнський біль, біль дітей та дружини, коли втрачаєш рідного сина, коханого чоловіка та  найкращого татуся. Ніщо і  ніколи не зможе заспокоїти горе рідних. Дякуємо мамі Катерині Іванівні за виховання нашого Захисника, мужнього та  відважного Героя.

Рідні та близькі! Ми поділяємо ваше горе й біль втрати. Світла пам’ять про Володимира Миколайовича  збережеться в серцях усіх, хто його знав і любив.

Вічна пам’ять захиснику України!».

Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селі Липняжка.

Пам’ять Дроника Володимира Миколайовича було вшановано хвилиною мовчання.

Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили виконуючий обов’язки відділення цивільно-військового співробітництва другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, капітан Кім Роман Романович, настоятель Свято-Успенської церкви Православної церкви України священик Мирослав Гринчук .

Поховали Володимира на сільському кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали воєнним салютом.

Слава Герою!

Його подвиг - у наших серцях!

Його ім’я- в нашій пам’яті!