Життя невблаганне… В його щоденному вирі ми дуже часто назавжди втрачаємо тих людей, які є зразком для оточуючих, прикладом для наслідування.
Сьогодні вся Добровеличківська громада схилила свої голови у глибокій скорботі. Провели в останню путь нашого земляка, військовослужбовця Збройних Сил України Дроника Володимира Миколайовича, серце якого зупинилося 5 листопада 2025 року на 49-му році його життя.
Народився Володимир 26 грудня 1975 року в селі Погребище Вінницької області. Навчався до шостого класу в Погребицькій загальноосвітній школі.
В 1987 році родина переїхала до селища Цукровий завод. Володимир продовжив навчання у місцевій школі. З 1992 по 1994 рік проходив службу в лавах Збройних Сил України.
Володимир мав чудову родину - дружину Тетяну та двох синів Владислава та Сергія, був для них люблячим чоловіком та татусем.
Поклик душі призвав його до боротьби за правду, свободу, незалежність своєї Батьківщини. В 2022 році Володимир Миколайович став на захист нашої держави. Був прикладом для інших побратимів, його бойовий дух вражав стійкістю і мужністю.
Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся перший заступник селищного голови Олександр Яцевич:
«Рідні, друзі будуть пам’ятати Володимира, як доброго та позитивного чоловіка, одночасно мужнього та сміливого воїна, який у свої 49 випробував смак війни. Неможливо уявити, наскільки сильним є материнський біль, біль дітей та дружини, коли втрачаєш рідного сина, коханого чоловіка та найкращого татуся. Ніщо і ніколи не зможе заспокоїти горе рідних. Дякуємо мамі Катерині Іванівні за виховання нашого Захисника, мужнього та відважного Героя.
Рідні та близькі! Ми поділяємо ваше горе й біль втрати. Світла пам’ять про Володимира Миколайовича збережеться в серцях усіх, хто його знав і любив.
Вічна пам’ять захиснику України!».
Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селі Липняжка.
Пам’ять Дроника Володимира Миколайовича було вшановано хвилиною мовчання.
Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили виконуючий обов’язки відділення цивільно-військового співробітництва другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, капітан Кім Роман Романович, настоятель Свято-Успенської церкви Православної церкви України священик Мирослав Гринчук .
Поховали Володимира на сільському кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали воєнним салютом.
Слава Герою!
Його подвиг - у наших серцях!
Його ім’я- в нашій пам’яті!
