Кіровоградська область · с-ще Добровеличківка

Архів публікацій

Інформує Добровеличківське бюро правової допомоги

Визнання шлюбу недійсним

Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акту, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв'язку з порушенням встановлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту.

Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 Сімейного кодексу України.

0
Поділитися Поскаржитися Читати
Інформує Добровеличківське бюро правової допомоги

Недійсність та скасування усиновлення дитини

Статтею 236 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначені підстави визнання усиновлення недійсним.

Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду:

  • якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.
  • якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).

Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду:

  • якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
  • у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у статтях 220-222 СКУ.
  • якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, за умови якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.

Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення.

У разі визнання усиновлення недійсним:

  • припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.
  • відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.
  • дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм.
  • дитина, яка досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою.
0
Поділитися Поскаржитися Читати
Інформує Добровеличківське бюро правової допомоги

Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини першої та третьої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у таких випадках:

- мати, батько ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

- мати, батько жорстоко поводяться з дитиною;

- мати, батько є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- мати, батько вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- в інших випадках, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

0
Поділитися Поскаржитися Читати