Сьогодні, 31 травня, Добровеличківська громада попрощалася зі своїм земляком, Воїном-Захисником, вірним сином України Олексієм Близнюком.
Майже рік тиші, невідомості, надії…
Мама чекала, чекала кожного дня. Прислухалася до кожного кроку за дверима. Жила між молитвою та страхом.
Він обіцяв повернутися. Вона трималася за ці слова. Вона вірила, що він постукає у двері і скаже «Мамо, я вдома». Що обійме як колись – сильно та тепло.
Але повернення інше…
Сьогодні надія на повернення стала нестерпним болем. Болем не лише для рідних, а й для кожного з нас. До нашої громади надійшла сумна звістка про підтвердження загибелі Захисника України, жителя нашої громади Близнюка Олексія Анатолійовича.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника окремого механізованого батальйону загинув 20 липня 2024 року внаслідок ракетного удару, в районі населеного пункту Барвінкове Харківської області під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини.
Народився Олексій 24 липня 1974 року в селі Шляхова Вінницької області. Згодом разом із мамою переїхав до Добровеличківки.
Навчався у Добровеличківській загальноосвітній школі №1.
Після закінчення школи здобув фах у Кіровоградському професійно- технічному училищі № 8. Далі була строкова військова служба , а потім мирне життя та робота в селищі Добровеличківка.
З 10 травня 2024 року Олексій Анатолійович гідно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи незалежність нашої країни та щиро вірив у Перемогу.
Він мав сильний характер, був сміливим, відвертим і чесним…Він був справжнім…
Його ім’я назавжди залишиться в серці матері, в серці країни, в нашій історії, в пам’яті кожного з нас.
Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селищі Добровеличківка.
Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся Добровеличківський селищний голова Володимир Осієвський:
«Наталіє Василівно, для нас Ваш син - Герой і ми знаємо, як Вам зараз болить. Ви виховали гідну Людину, патріота, якому було не байдуже, як житиме країна. Ми Вам низько вклоняємось за сина Героя, сина захисника. Нехай у Вашому серці знайдеться хоч краплина сили жити далі - за нього, заради його мрій і пам’яті.
Дякуємо тобі, Захиснику, що став щитом між нами і війною. За те, що покинув дім, родину, спокій і став на захист нашої свободи.
За кожен твій крок у небезпеку, за кожну безсонну ніч, за кожне « тримаймося» побратимові, за віру в Україну!
Ми обіцяємо Пам’ятати. Шанувати. Жити гідно!"
Пам’ять Близнюка Олексія Анатолійовича було вшановано хвилиною мовчання.
Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили начальник другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майор Ігор Мараховський, настоятель Свято-Варваринської церкви Православної церкви України священник Юрій Гринчук.
Поховали Олексія Анатолійовича на селищному кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали воєнним салютом.
Слава Герою!
Його подвиг - у наших серцях!
Його ім’я - в нашій пам’яті!
