Сьогодні Добровеличківська громада попрощалася з Воїном-Захисником  Олексієм Плотніковим

Сьогодні ми віддали останню шану нашому земляку, військовослужбовцю Збройних Сил України Плотнікову Олексію Юрійовичу, який загинув 1 листопада 2026 року під час виконання бойового завдання  поблизу населеного  пункту Борова Харківської області.

За кожною звісткою про загибель стоять люди, родини, для яких назавжди змінилося життя. Залишаються невисловлені слова, спільні плани й любов, яку так хочеться ще подарувати рідній людині. Дуже болить за близьких. Як прийняти що рідної людини більше немає поруч. Як повертатися додому, де стільки всього нагадує про  нього. Немає слів, якими можна втішити матір, що втратила сина, дружину, яка втратила коханого чоловіка та діток, які лишилися без турботливого татуся.

Олексій народився 12 лютого 1982 року  у місті Добропілля на Донеччині. Там він навчався, закінчив школу, там формувався його чоловічий характер. Своє життя він пов’язав із важкою та почесною працею — працював на шахті. Шахтарська праця виховує особливих людей: мужніх, надійних, тих, хто не боїться жодних труднощів. Таким був і наш Захисник.

Війна змусила його родину залишити рідну  Донеччину. Вони приїхали до нас, на Кіровоградщину, і Липняжка стала для них другою домівкою.

В 2024 році Олексій Юрійович свідомо, як справжній чоловік і патріот став на захист рідної країни. Пішов туди, де пекло, щоб захистити право своєї родини на мирне небо, щоб повернути спокій у свій рідний край і подарувати майбутнє кожному з нас.

Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся  перший заступник  селищного голови Олександр Яцевич:

«Жодні слова не зможуть загоїти рану у серцях тих, для кого Олексій був усім світом.

Низький уклін та співчуття мамі — Людмилі Іванівні. Ви виховали найкращого сина, справжнього патріота.
Слова безмежної підтримки дружині Юлії. Ви втратили коханого чоловіка, свою надійну опору.
Доньці Поліні та синові Максиму — ваш тато пішов у вічність як Герой. Його ім'я назавжди вписане в історію нашої громади та всієї України. Пишайтеся ним, він тримав небо над нами.

Олексій Юрійович віддав найдорожче — своє життя. Наш обов’язок — ніколи не забути цей подвиг. Найкращою вдячністю йому буде наша вічна пам'ять і наша єдність»

Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селі Липняжка.

Пам’ять    Плотнікова Олексія Юрійовича було вшановано хвилиною мовчання.

Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили начальник відділення цивільно-військового співробітництва другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Кім Роман Романович,настоятель Свято-Успенської церкви Православної церкви України священик Мирослав Гринчук.

Поховали Олексія на сільському кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали воєнним салютом.

Світла пам’ять про Олексія  збережеться в серцях усіх, хто його знав і любив.

Вічна пам’ять захиснику України !

Слава Герою!

Його подвиг - у наших серцях!

Його ім’я - в нашій пам’яті!