Навігація

Архів новин

Вхід

Офіційний сайт Добровеличківської селищної ради » Інформує центр зайнятості » Для шукачів роботи

Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендується користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

Хто шукає роботу за сприяння служби зайнятості?

Хто шукає роботу за сприяння служби зайнятості?

 

Станом на 1 січня 2021 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 459 тисяч безробітних.  Тобто майже півмільйона громадян, втративши роботу, довірили пошук нового робочого місця фахівцям служби. 

Хто сьогодні, на початку 2021 року, шукає роботу?

Серед безробітних жінки становлять 56%, чоловіки – 44%. Університетський диплом мають 49% шукачів роботи, 34% – закінчили професійно-технічний навчальний заклад, а 17% – загальноосвітню школу. 

За віковими групами переважають безробітні 45-55 років - 40%, молодь до 35 років - 30%, безробітні віком від 35 до 44 років - 29%.

Окремо варто наголосити, що серед шукачів роботи є громадяни, які мають додаткові гарантії щодо сприяння в працевлаштуванні:

  • клієнти, яким до пенсії за віком залишилося 10 і менше років – 32,4 тис;
  • громадяни з інвалідністю – 22,7 тис;
  • демобілізовані атовці – 9,2 тис;
  • випускники навчальних закладів, які вперше шукають роботу – 5,9 тис;
  • внутрішньо переміщені особи – 4,4 тис.

До втрати роботи 21% безробітних працювали у сільському, лісовому та рибному господарстві; 18% - у сфері торгівлі; 15% –  переробній промисловості, 12% – у держуправлінні, обороні та соцстрахуванні.

Протягом 2020 року роботу за сприяння служби знайшли 606 тисяч українців. З них зареєстрованих безробітних – 385 тис. осіб., а ще 221,0 тис. було працевлаштовано оперативно ще до набуття офіційного статусу. Беззаперечним лідером у працевлаштуванні за видом економічної діяльності було сільське господарство – 28% від усіх працевлаштованих, далі переробна промисловість  – 16% та 15% – торгівля. Цифри переконливо доводять, що робота, незважаючи на карантинні обмеження є.

Нагадуємо, що база вакансій державної служби зайнятості відкрита для всіх охочих за посиланням: https://www.dcz.gov.ua/userSearch/vacancy

Пропозиції роботи оновлюються щодня.

 

Кіровоградський обласний центр зайнятості

Які умови призначення допомоги по безробіттю для вивільнюваних осіб?

Які умови призначення допомоги по безробіттю для вивільнюваних осіб?

 

Розмір допомоги по безробіттю для вивільнених осіб по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП залежить від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ, загальної тривалості страхового стажу та від розміру заробітної плати  особи.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю обмежується 360 календарними днями, а для осіб передпенсійного віку – 720 днями.

Розмір допомоги по безробіттю не може бути нижчим 650 грн та вищим 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий прожитковий мінімум з 01 січня складає 2270 грн, відповідно верхнє обмеження розміру допомоги по безробіттю складає 9080 грн.

Для осіб, які мають за рік до реєстрації не менше 6 місяців страхового стажу, розмір допомоги по безробіттю буде залежати від страхового стажу та розміру заробітної плати.

Дані про заробітну плату центри зайнятості отримують з відповідного державного реєстру. В окремих випадках безробітні подають довідку про розмір заробітної плати.

Тож, за наявності страхового стажу понад 10 років допомога по безробіттю призначається у розмірі 70% від розміру середньої заробітної плати.

Якщо відповідні дані відсутні з певних причин, то розмір допомоги по безробіттю не буде меншим 1800 грн. Після надходження даних, проводиться перерахунок допомоги по безробіттю.

Якщо внаслідок певних обставин вивільнений працівник не реєструється відразу після звільнення з роботи в ЦЗ і проходить значний час до такої реєстрації, то він може втратити право на допомогу по безробіттю в залежності від середньої заробітної плати і отримувати тільки 650 грн в місяць (на період карантину та протягом 30 днів після його закінчення мінімальний розмір збільшено на 350 грн).

Необхідно також враховувати, що якщо вивільнений працівник реєструється в центрі зайнятості протягом місяця після дати звільнення, то виплата допомоги по безробіттю буде відкладена на період до одного місяця. Таке відкладення пов’язано з тим, що особі виплачується вихідна допомога і її виплата не має співпадати з виплатою допомоги по безробіттю.

 

Кіровоградський обласний центр зайнятості

5 нюансів дистанційної (надомної) роботи

5 нюансів дистанційної (надомної) роботи

 

Під час карантину роботодавці все більше стали використовувати форму дистанційної (віддаленої) роботи. Поширення коронавірусної хвороби змусило посадовців ужити заходів щодо вдосконалення законодавства в цій сфері. Так у 2020 році з’явилась стаття 60 Кодексу законів про працю України, яка визначає особливості дистанційної та надомної роботи. Як зазначає Міністерство соціальної політики України, раніше питання праці надомників регулювалися головним чином положенням ще радянських часів (Положення 275), а також колективним договором. Нові положення дозволили зберегти робочі місця тисячам людей, які могли виробляти продукцію або виконувати свої трудові функції із використанням інформаційно-комунікаційних технологій вдома. При цьому Положення 275 може використовуватися в частині, що не суперечить нормам чинного українського законодавства. 

Державний центр зайнятості нагадує про ключові особливості роботи поза межами приміщення роботодавця...

Докладніше

Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що в разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, людина, яка працює,  матиме:

  • чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);
  • виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;
  • можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;
  • страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;
  • право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;
  • право на оплату листка непрацездатності в разі хвороби;
  • соціальні послуги і виплати в разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
  • захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);
  • вихідну допомогу в разі звільнення за ініціативою роботодавця;
  • цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозуміло, коли є можливість порівняти. 

Реальність така, що чимало роботодавців будують свій бізнес на максимальному використанні нелегальної праці. Пояснення дуже просте – надто дорого платити податки і виконувати трудові зобов’язання. Настільки дорого, що з працівниками забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії.

На перший погляд ухилення роботодавця від офіційного працевлаштування і сплати ЄСВ за своїх працівників не виглядає катастрофою. «Головне, щоб гроші платив за роботу», – міркують більшість нелегалів, забуваючи про те, що сплата ЄСВ забезпечує їх страховими виплатами на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві, врешті, під час виходу на пенсію.

Запровадження карантинних заходів в зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою зубожіння. І переваги офіційного працевлаштування вже не видавалися пережитком минулого.

Для остаточного подолання стереотипів, варто зазначити, що кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець  -  в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник - по допомогу в  пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття. 


Кіровоградський обласний центр зайнятості

Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

 

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

Відмова у прийнятті на роботу: обґрунтування та законодавчі підстави

Відмова у прийнятті на роботу: обґрунтування та законодавчі підстави

 

Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

 

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

 

Кіровоградський обласний центр зайнятості

 

5 нюансів регулювання ненормованого робочого дня

5 нюансів регулювання ненормованого робочого дня

 

Ненормований робочий день як вид режиму робочого часу може сприяти стабільній роботі підприємств. Проте, незважаючи на більш як сторічну практику застосування ненормованого робочого дня, доцільність його викликає дискусії.

Слід розглянути, за яких умов використання ненормованого робочого дня в трудових відносинах відповідатиме своєму законному призначенню. На сьогодні документом, який може зорієнтувати працівників і роботодавців у цьому питанні, є Рекомендації щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затв. наказом Мінсоцполітики України від 10.10.1997  № 7 (Рекомендація № 7). Як зазначено у пункті 1 цього документа, ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у такому разі визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

  1. Ненормований робочий день застосовується щодо певних робіт, професій і посад.

Слід пам’ятати, що ненормований робочий день є винятком з правил і застосовується до тих працівників, праця яких має особливе суспільне значення. Чинне законодавство не містить умови щодо затвердження в централізованому порядку переліків робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем. Рекомендації № 7 встановлюють приблизні критерії, коли може бути застосовано ненормований робочий день. Зокрема, він може застосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, а саме: 

  1. осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі; 
  2. осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (наприклад, у сільському господарстві); 
  3. осіб, які розподіляють час для виконання роботи на свій розсуд. 

Ці положення є доволі оціночними, що залишає простір для гнучкості. Втім, Рекомендації не є нормативно-правовим актом і відійти від їх змісту можливо в колективному договорі. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням із відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем (п. 6 Рекомендацій № 7).

  1. Використання ненормованого робочого дня не передбачає дотримання обмежень, що випливають з правового режиму надурочних робіт. 

Залучення до роботи на умовах ненормованого робочого дня не слід ототожнювати із залученням до надурочної роботи, адже: 

  1. для надурочних робіт потрібні підстави, визначені статтею 62 Кодексу законів про працю України, а для залучення до роботи на умовах ненормованого дня потрібна виробнича необхідність, яка визначається в кожному окремому випадку; 
  2. встановлена ст. 63 КЗпП заборона на залучення до надурочних робіт певних категорій осіб не поширюється на залучення до роботи на умовах ненормованого робочого дня; 
  3. гранична тривалість застосування надурочних робіт визначена у ст. 65 КЗпП, а тривалість роботи при ненормованому робочому дні – ні.
  4. Запровадження ненормованого робочого дня можливе в договірному порядку. 

Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором. Відповідний перелік визначається безпосередньо в тексті колективного договору або в додатку до нього. Конкретна тривалість додаткової відпустки для працівників на умовах ненормованого робочого дня встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором (п. 3 Рекомендацій № 7). Також потрібно враховувати положення галузевих угод. Так, Додатком 1 до Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 – 2020 рр. затверджено Орієнтовний перелік посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти і науки України, яким може надаватися додаткова відпустка.

  1. Застосування ненормованого робочого дня передбачає поширення на працівника спеціальних гарантій. 

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки» компенсуватися праця на умовах ненормованого робочого дня має за допомогою надання додаткової щорічної відпустки тривалістю не більше 7 календарних днів (конкретна тривалість встановлюється в колективному договорі). Окрім того, власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу (п. 4 Рекомендацій № 7).

  1. Неможливість застосування ненормованого робочого дня до працівників на умовах неповного робочого дня. 

Як зазначено у пункті 2 Рекомендацій № 7, ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Вважається, що ці особи зацікавлені у зменшеному робочому навантаженні. В законодавстві встановлено низку категорій працівників, яким гарантується встановлення неповного робочого дня (серед них — вагітні жінки, матері з дітьми віком до 14 років, працівники, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною віку 3 років, особи похилого віку, особи з інвалідністю і т.д.). При цьому для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день застосовуватись може.

 

Кіровоградський обласний центр зайнятості

Електронний кабінет безробітного – зручний сервіс для отримання інформації

Електронний кабінет безробітного – зручний сервіс для отримання інформації

 

 Зареєстровані у службі зайнятості безробітні часто запитують: «Як зареєструвати особистий кабінет, щоб бачити інформацію про вакансії, семінари та нарахування допомоги по безробіттю?».

Відповідаємо.

На головній сторінці сайту Кіровоградського обласного центру зайнятості є два шляхи входу до електронного кабінету та реєстрації у ньому.

  1. Обрати рубрику «Громадянам» – підрубрика «Електронний кабінет шукача роботи».
  2. Натиснути кнопку «Персональний кабінет». Уважно прочитати інструкцію та послідовно виконати дії, які у ній прописані.

В обох випадках, за відсутності облікового запису, необхідно натиснути «Зареєструйтеся» та заповнити форму аутентифікації.

Якщо Ви усе зробили правильно – обліковий запис буде автоматично створено.

Це лише перший етап реєстрації. На даний момент, у Вас обмежений доступ до даних, які мають відображатися в кабінеті. Далі потрібно зв’язатися з вашим кар’єрним радником, який внесе до системи унікальний логін, пароль, а також електронну адресу. Лише тоді у персональному кабінеті відображатимуться усі розділи: «Взаємодія із службою зайнятості», «Інформація для пошуку роботи», «Відвідування центру зайнятості, отримані послуги», «Семінари та масові заходи», «Нарахування та виплати», «Направлення на працевлаштування», «Профнавчання» та ін.

У зазначених розділах зареєстровані громадяни мають можливість ознайомитись із актуальними вакансіями регіону; отримати, у інтерактивному форматі, відповіді на найпоширеніші запитання; ознайомитись із інформацією про тимчасову зайнятість; переглянути інструкції щодо започаткування власної справи; дізнатися про можливість професійного навчання.

Крім зазначених послуг власник персонального кабінету може переглядати дані про заплановані та фактичні відвідування, нараховані виплати допомоги по безробіттю, дізнатись про заходи, проведення яких планується у центрі зайнятості.

Таким чином, впроваджений онлайн сервіс «Електронний кабінет шукача роботи» прискорює доступ до послуг служби зайнятості та надає можливість зареєстрованим шукачам роботи отримати необхідну інформацію в дистанційному форматі.

 

Відділ організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Кіровоградського обласного центру зайнятості

Які права мають задекларовані працівники?

З моменту підписання трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

 

Гідні та безпечні умови праці

Ви маєте право на безпечні та здорові умови праці. Роботодавець зобов’язаний перевіряти робочі місця, надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту, організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.

Якщо ж ваші умови праці шкідливі, ви отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги.

Виконання посадових обов’язків

Роботодавець не може змусити вас виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією. То ж, якщо ви не згодні з тим, що вам кажуть робити, можете відмовитися.

 Нормований робочий час

Закон забороняє працювати більше 40 годин на тиждень. Якщо ви працюєте у шкідливих умовах або вам менше 18 років, ваш робочий тиждень ще менше − 36 годин.

При п’ятиденному робочому тижні ви маєте відпочивати два дні. Якщо вихідний всього один, ваш робочий день має тривати до 7 годин.

Вас не можуть змусити працювати у надурочні години чи вихідні дні. Хіба що це потрібно для оборони країни, усунення наслідків стихійного лиха, аварії чи недопущення псування майна. Ще одна приємна перевага задекларованої праці – скорочений робочий день напередодні святкових і неробочих днів.

 Оплачувані та неоплачувані відпустки

За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Станом на січень 2021 року, мінімальна тривалість такої відпустки − 24 календарних дні за робочий рік. Якщо вам менше 18 років, можете відпочивати 31 день.

Крім основної відпустки вам дозволені оплачувані навчальні та творчі відпустки (для написання дисертації чи підручника, для участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях). Стали донором крові? Відпочиньте наступного дня або додайте цей день до щорічної відпустки. Зарплата при цьому зберігається.

Ви можете взяти відпустку за власний рахунок у разі весілля, народження дитини, похорон, для догляду за хворими родичами.

Також передбачені додаткові відпустки для працівників з дітьми, учасників бойових дій та чорнобильців.

 Регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної

Місячна зарплата за повністю виконану роботу не може бути менше мінімальної (у 2021 році –  6000 грн).

Працюєте з ранку до ночі? За трудовим законодавством робота у надурочні години та вихідні дні оплачується в подвійному розмірі. За роботу на свято ви можете взяти день відпочинку.

Роботодавець не може виплачувати зарплату, коли заманеться. Ви повинні отримувати її регулярно, не рідше двох разів на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду роботи. Якщо день виплати збігається з вихідними чи святами, зарплата виплачується напередодні.

 Захист від необґрунтованих штрафів

Вас штрафують за запізнення чи неефективну роботу? Задекларована праця захищає вас від зловживань зі сторони роботодавця. За порушення трудової дисципліни закон передбачає лише два покарання: догану або звільнення.

Матеріальна відповідальність стягується в разі суттєвої шкоди внаслідок протиправних дій або бездіяльності. А відрахування не можуть перевищувати 20% зарплати. Вам же треба за щось жити.

 Можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію

Працюючи офіційно, ви можете поєднувати роботу з навчанням у школі, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, в аспірантурі, підвищенням кваліфікації. Закон передбачає оплачувані відпустки чи можливість взяти вільні від роботи дні без оплати або з частковою оплатою під час сесії.

 Захист від незаконного звільнення

Незадекларованого працівника можуть звільнити в будь-який день. А якщо у вас є трудовий договір, роботодавець має попередити про звільнення за два місяці.

 Страхові виплати в разі непрацездатності

За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це ваша гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.

Сплата ЄСВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо ви незадекларовані, на допомогу годі розраховувати. Хіба що роботодавець виплатить її з власної волі.

 

Кіровоградський обласний центр зайнятості

←  повернутися 1 2 3 далі →
    Маєте проблеми зору?
    Оберіть зручний формат:

    A-    A    A+  Увімкнути альтернативну версію сайту


Опитування




Корисні ресурси


    Офіційне інтернет-представництво Президента України


    Верховна Рада України


    Законодавство України


    Кабінет Міністрів України


    Кіровоградська ОДА


    Кіровоградська обласна рада


    Добровеличківська райдержадміністрація


    Добровеличківська райрада