1944 року в цей день, близько 5 ранку, радянською владою розпочалась операція з виселення кримських татар з Кримського півострова, яка відбувалася із застосуванням насильства. У більшості випадків кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині. Всього було депортовано 47 885 сімей. До цього числа не увійшли майже 6 тис. ув’язнених кримських татар до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації.
Депортація кримськотатарського народу — кульмінація колонізаторської політики РФ (на той час РСФСР) щодо кримських татар, корінного народу України, яка була розпочата ще Російською імперією і триває досі.
У 2024 році минає 80 років з моменту цього злочину радянського тоталітарного режиму. 2015 року Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Латвія та Литва у 2019 році, Канада у 2022 році визнали депортацію кримських татар — актом геноциду. Триває робота із визнання депортації актом геноциду в інших країнах.
За матеріалами Представництва Президента України в АР Крим
