Міжнародний день захисту дітей!
1 червня в Україні, як і у всьому світі, відзначають радісне дитяче свято – Міжнародний день захисту дітей!
День захисту дітей – щасливе сімейне свято, яке завжди весело відзначали в нашій громаді, але нажаль зараз наші діти вимушені вже втретє зустрічати його в умовах дії воєнного стану.
Жорстока реальність наповнила словосполучення «захист дітей» справжнім сенсом. Маленькі українці втрачають своїх батьків та свої домівки. Війна забрала у них дитинство, позбавила захищеності, безпеки, рідних людей.
Наш обов’язок зробити все можливе і неможливе, аби кожна дитина відчувала захист, безпеку, підтримку, турботу та любов.
Діти повинні зростати у сім’ях, бо саме родина, з атмосферою любові та безпеки – найкраще місце для гармонійного розвитку та подальшої успішної соціалізації дитини.
Коли дитина з різних причин не може зростати у рідній сім’ї – альтернативою для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування стають сімейні форми виховання. Це усиновлення, опіка (або піклування), прийомні сім’ї (ПС) та дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ).
Усиновлення – це прийняття дитини в сім’ю на правах рідної. Воно визнане пріоритетною та найбільш оптимальною формою влаштування, виходячи із захисту прав та інтересів дитини. Усиновлювачі стають повноправними батьками дитини на підставі рішення суду.
При усиновленні держава надає разову грошову допомогу в розмірі, як і при народженні дитини.
Опіка/піклування – це влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї, які перебувають переважно у родинних відносинах із цими дітьми. Опікун/піклувальник приймає дитину в сім’ю та стає її законним представником тільки до повноліття або до завершення навчання.
Опікуються дитиною до 14 років. Піклуються про дитину від 14 до 18 років. Але як опікун, так і піклувальник відповідають за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток дитини. Держава щомісячно виділяє опікунам (піклувальникам) 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімумів.
Прийомна сім’я – це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від 1-го до 4-х дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні батьки мають забезпечити всі потреби й інтереси дитини до її повноліття або до завершення навчання. На час навчання вихованців у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти після досягнення ними 18-річного віку до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних закладів освіти здійснюються виплати, передбачені пунктом 24 Положення.
Діти, які влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають свій статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і можуть бути усиновлені. Під час влаштування дітей у прийомну сім’ю враховується вік прийомних батьків та дітей. Бо діти мають вибути з родини, до того, як один із прийомних батьків досягне пенсійного віку.
Держава щомісячно виділяє прийомним батькам 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімумів.
Дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ) – це сім’я або особа, що не перебуває у шлюбі, яка взяла на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (вихованців). Батьки-вихователі не можуть мати більше 10-ти дітей, включно з біологічними дітьми.
Як і у прийомних сім’ях – діти перебувають в ДБСТ до 18-ти років або до закінчення навчання. Ще враховується вік дітей та батьків-вихователів. Необхідно, щоб вихованці досягли повноліття до того, як батьки досягнуть пенсійного віку.
Раз на місяць батьки-вихователі отримують 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімумів.
Важливо! Для створення будь-якої сімейної форми виховання потенційним усиновлювачам, опікунам/піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям та патронатним вихователям потрібно пройти спеціальне навчання.
За детальною інформацією звертайтеся до «Центру надання соціальних послуг населенню» виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради або до служби у справах дітей.
Нехай кожна дитина живе у люблячій сім’ї і має щасливе та безтурботне дитинство.
Давайте не забувати, що чужих дітей не буває!
