Відповідно до статті 198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Така матеріальна допомога може надаватися батьками в добровільному порядку або після звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Аліменти повнолітнім непрацездатним дочці, сину, які потребують матеріальної допомоги, у разі визнання їх особами з інвалідністю І, ІІ групи присуджуються на строк інвалідності.
Згідно статті 88 Сімейного кодексу України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України (Закон України "Про соціальні послуги").

Робота із зверненнями громадян  в Добровеличківській селищній раді проводиться  відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» та інших нормативних актів.

Протягом  першого півріччя   2021 року до селищної ради на розгляд надійшло 118 звернень, серед них  19  колективних, всього звернулося   797 громадянина .

Розпорядженням селищного голови від 10 грудня  2020 року № 213-р  затверджено графік особистого прийому громадян посадовими особами Добровеличківської селищної ради. Графіком передбачено проведення щоденних прийомів громадян  з 8 до 12 години, головою селищної ради щовівторка та щочетверга з 8 до 12 години.

За перше півріччя 2021 року на особистому прийомі у селищного голови  побувало  26 громадян.

За аналізований період кількість звернень громадян, що надійшли на розгляд  до  селищної  ради через органи влади, становить 11 , з них: 1 надійшло через обласну державну адміністрацію, 2 - через Кіровоградський обласний контактний центр, 8- через Урядову гарячу лінію .

Протягом  першого півріччя 2021 року надійшло до селищної ради 1 повторне звернення.

Аналіз звернень за їх видами показує, що з усіх звернень, що надійшли до селищної ради у першому півріччі  2021 року: пропозицій  -2, скарг -3; заяв - 113

Найчастіше у звітному періоді громадяни порушували у своїх зверненнях питання аграрної політики і земельних відносин (24%),роботи комунального господарства (17 %),  соціальна політика, соціальний захист населення (8%), забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, запобігання дискримінації ( 7%),освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та  інтелектуальної власності (6%), охорона здоров”я (6%), культура та культурна спадщина (3%), праця і заробітна плата ( 5%), охорона праці та промислова безпека (2%), економічна , цінова, інвестиційна, зовнішньоекономічна, регіональна політика та будівництво, підприємництво (2%), транспорт і зв'язок (3%),  , туризм (3%), інші питання ( 14%).

Із 118 звернень за категоріями авторів надійшло від:

учасник бойових дій –2,

особа з інвалідністю 2 групи -1,

особа з інвалідністю 3 групи -1,

одинока мати-1

інші категорії – 113.

Із 118 звернень за соціальним станом авторів найбільше звернень надійшло від:

пенсіонерів-22,

працівників бюджетної сфери – 1,

державних службовців-2,

підприємців-1,

журналістів-1,

інші-91.

       Порушення термінів розгляду звернень громадян за аналізований період не допущено, на всі звернення надані обґрунтовані та вичерпні відповіді. Особлива увага приділяється вирішенню проблем з якими звертаються члени сімей військовослужбовців, які загинули  в зоні  проведення антитерористичної операції на сході України, військовослужбовців, які брали або беруть участь у проведенні антитерористичної  операції на сході України, операції об’єднаних сил, членів їх сімей, ветеранів війни та праці, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітних сімей, одиноких матерів та інших громадян, які потребують соціального захисту та підтримки.

      Стан розгляду звернень громадян щокварталу аналізується на засіданнях виконавчого комітету  селищної ради з прийняттям відповідних рішень. 22 січня 2021 року на засіданні виконавчого комітету заслухано інформацію про стан розгляду звернень громадян за 2020 рік та прийнято рішення № 5 « Про підсумки роботи із зверненнями громадян за 2020 рік». В квітні місяці  заслухано  інформацію про   стан розгляду звернень громадян, що надійшли до селищної ради  за перший квартал 2021 року.

      Діяльність селищної ради щодо розгляду звернень громадян  висвітлюється на офіційному веб-сайті селищної ради.

       На офіційному веб-сайті селищної ради у розділі «Зворотній зв’язок» розміщено електронну форму звернення до керівництва селищної ради. За перше півріччя   2021 року на адресу селищної ради електронні звернення не надходили.

Добровеличківська селищна рада постійно працює над вдосконаленням роботи із зверненнями громадян, вивчає причини, що їх породжують, вживає заходів щодо їх усунення.

Найпопулярніші туристичні об’єкти території Добровеличківської ОТГ

1. Добровеличківський краєзнавчий музей;
2. Пам’ятний знак “Географічний центр України”;
3. Приміщення жіночої учительської семінарії ;
4. Парк Ревуцького;
5. Долина смерті;
6. Гідрологічна пам^,ятка природи “Козацька криниця”;
7. Хутір «Козацька Долина».

Добровеличківський краєзнавчий музей

Добровеличківський краєзнавчий музей - скарбниця історичної та культурної спадщини географічного центру України.

Вже 34 роки  музей відкриває двері для відвідувачів, представляє музейні пам’ятки та колекції, що становлять цінну частину національного, культурного надбання нашого краю, а окремі з них є раритетами світового значення. Атмосферу минувшини зберігає саме приміщення музею – колишня земська управа, а нині – пам’ятка архітектури місцевого значення, побудована у 1892 році.

Окремої уваги заслуговує зібрання творів декоративно-ужиткового мистецтва, твори образотворчого мистецтва художників-аматорів та художників-професіоналів району.

У музеї представлено цікавий археологічний матеріал з історії заселення території Посинюшшя племенами трипільської культури    (IV – III тис. до н. е.).

Значне місце в експозиції музею займає висвітлення найтрагічнішої сторінки з історії нашого народу – друга світова війна 1941 – 1945 років та розділ відбудови зруйнованого війною народного господарства.

У пам’ять тих, хто поліг на фронтах війни, створено розділ “Ніхто не забутий, ніщо не забуто”.

Сучасне життя громади відображено у розділах “Край Добровеличківський – Центр України” та “Добровеличківщина у роки незалежності”. На сьогодні у фондах музею зберігається  близько 6 тисяч предметів матеріальної та духовної культури краю, які відображають його історію від найдавніших часів (4-3 тис.до н.е) до сьогодення і розміщені в 11 залах та 24 розділах музею (адреса розташування: смт. Добровеличківка, вул. Шевченка, буд. 132 ).

Пам’ятний знак “Географічний центр України”

Ініціаторами дослідження Кіровоградщини, як географічного центру України, були працівники Добровеличківського районного краєзнавчого музею Проскаченко Д.Д. та Нога В.Я. Їх підтримав Шевченко Віктор Олексійович, доктор географічних наук, професор, який в 1989 році визначив точку географічного центру України – селище Добровеличківка Кіровоградської області. Його методика найповніше враховує конфігурацію території України, сферичність її поверхні й показує, що центр України – на північно-східній околиці смт. Добровеличківка.

У липні 1991 року у точці географічного центру України встановлено тимчасовий пам’ятний знак з написом “Тут буде встановлено пам’ятний знак “Географічний центр України”.

24 серпня 2002 року, у День Незалежності України, на цьому місці урочисто відкрито пам’ятний знак: 24-х тонна стелоподібна брила із сірого граніту здобутого у місцевому кар’єрі, на лицевій стороні брили табличка з чорного граніту на якій викарбовано Державний герб України (тризуб), нижче напис “Географічний центр України”, ще нижче картографічне зображення: контури україни в рамкі з картографічною сіткою (позначені та підписані мередіани та паралелі); також позначено м. Київ, р. Дніпро та спеціальними значками і підписами крайні точки території України (мис Сарич, Петровське, Червона Зірка та Чоп), точка географічного центру – Добровеличківка та герб Добровеличківського району.

Задля справедливості необхідно відмітити про перебіг дискусій, про точність визначення географічного центру України та крайніх точок території України.

Добровеличківка, як географічний центр України, визначена хронологічно першою. Одним з перших туристів, який цілеспрямовано відвідав Географічний центр у Добровеличківці, є відомий український журналіст і мандрівник Микола Хрієнко, який зробив визначний внесок у популяризацію географічного центру України у Добровеличківці. Під час виконання журналістського проекту “Українці за Уралом” на вершинах 17-ти найвищих перевалів Колимської траси і на Чукотці, а також на мисі Дежньова та в Бухті Командор на острові Беринга він розсипав землю, взяту біля пам’ятного знаку Географічний центр України у Добровеличківці.

Приміщення жіночої учительської семінарії

Семінарія відкрита у 1912 році, спочатку в складі одного першого класу. Через два роки у чотирьох класах з чотирма відділеннями навчалося 145 семінаристок.

У 1921 році на базі семінарії було відкрито Вищі педагогічні курси. Тут готували вчителів для початкових і семирічних шкіл. Спочатку термін навчання був три роки, а потім залишився один підготовчий клас, куди приймали після семирічної школи.

У 1926 році Вищі педагогічні курси реорганізовано у Добровеличківський педагогічний технікум, де готували вчителів для 1 -4 класів. У 1928 році технікум було переведено до Первомайська.

У 1928 році в цьому приміщенні було організовано дитячий будинок – близько 600 дітей, майже зі всієї Первомайської округи.

За свідченнями місцевих жителів під час Другої світової війни у цьому приміщенні були розквартировані німецькі військові.

В приміщенні учительської семінарії сьогодні працює краєзнавчий музей. (адреса розташування: смт.Добровеличківка, вул. Шевченка, буд. 132).

Парк Ревуцького

Петро Дмитрович Ревуцький народився в 1855 році. Людина неординарна, служив в Петербурзі таємним радником царя та членом Державної Думи. Був у великій пошані. Коли проїздив по Херсонській губернії, до якої колись належала наша територія, то його вітав сам генерал-губернатор Херсона.

П.Д.Ревуцький мав свій будинок у нашому селищі. Він знаходився в районі автопарку. Збудував його майстер-будівельник Сила з Глодос. Був він спланований на зразок турецьких палаців і дивував усіх своїми вишуканими, екзотичними формами. У Ревуцького було 2500 десятин землі. А особлива гордість садиби – чудовий парк. Цікава історія його заснування.

Коли Петро Дмитрович відвідав знаменитий Софіївський парк графа Потоцького, закладений в честь його дружини Софії, то сказав так: 

"Чи в мене дружина гірша? Чи в мене землі менше? Посаджу і я парк!"

Як сказав, так і зробив. Парк П.Д.Ревуцького був посаджений з любов’ю та із знанням справи. Крім традиційних для нашої місцевості лип, тополь, верб, білої акації у парку були сосни, берези, каштани. Крім того росли унікальні для нашої зони пірамідальні дуби. Алеї обсаджені трояндами та бузком різних сортів, радували око своєю довершеністю. Обабіч алей стояли жіночі скульптури, виконані в грецькому стилі. Повсюди лавки для відпочинку. Особливою ж гордістю цього райського куточка були апельсинові дерева, завезені з півдня. Для того, щоб вони взимку не померзли, їх обкладали ватою та обв’язували. Біля парку знаходився чудовий ставок кришталевої чистоти. Його дно було встелене галькою. Посеред ставка красувався декоративний острівець. Пливучи до нього човном, можна було милуватися дзеркальними коропами та різнокольоровим переливом риби пукас.

Та не судилося довго милувати око і будинку Ревуцького, і його парку. Після смерті Петра Дмитровича почався занепад його садиби. Під час революції маєток було зруйновано, і парк почав жити своїм самостійним життям. У роки фашистської окупації селища в ньому розміщувався німецький санаторій. І очевидці розповідали, що при вході в парк стояла табличка українською та німецькою мовами: “За порубку дерев – розстріл. Комендант Вернер”…

Долина смерті

Пам’ятний знак жертвам фашизму відкрито 16 січня 1988 року. Рішенням Кіровоградського облвиконкому № 149 від 10 травня 1988 року  взято пам’ятку під охорону - охоронний № 1258.

Під час нацистської окупації району у січні-лютому 1942 року біля с. Мар’ївка німецькими загарбниками розстріляно евреїв - жителів с. Добровеличківки та с. Липняжки – 167 чоловік, серед яких було 65 дітей та 45 людей похилого віку.

В музеї зберігаються списки загиблих, свідчення про страту наших земляків, матеріали про відкриття пам’ятного знаку.

Пам’ятка історії місцевого значення залишається в такому ж вигляді, як 30 років тому.

Гідрологічна пам^,ятка природи “Козацька криниця”

Джерело знаходиться на території с. Дружелюбівка. За історичними джерелами відомо, що ця територія входила до Буго-Гардівської паланки Запорізької Січі. Основним типом поселень були козацькі зимівники, які виникали як правило біля річок, озер, природних джерел. Тому не випадкова ця назва “Козацька криниця”. Це джерело гідрологічна пам’ятка природи. Його вода має добрий мінеральний склад та приємна на смак.

Минуло століття, а Козацька криниця і нині вихлюпує підземну прохолоду на висоті більш як сорок метрів на пагорбі. У цьому її унікальність.

Оповита легендами, багато чого повідає цікавого подорожуючим степовими дорогами України. Над Козацькою криницею – три верби, гомонять своїми вітами запрошуючи скуштувати води – і той хто скуштує оздоровиться цілющим степовим повітрям, життя його набуде нового змісту чистого і глибинного, а бажання обов’язково здійсняться.

Хутір «Козацька Долина»

Хутір "Козацька Долина" розташовано в селі Карбівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області. Будиночки для гостей оформлено в українському фольклорному стилі.

Традиційний український стиль з європейським присмаком: побілені хатки, зі справжньою очеретяною стріхою, невеличкі дерев’яні віконця з закругленими шибками, всюди стрижена зелена трава.

В якості музейних експонатів – різноманітні старовинні приладдя для посіву та обробки землі, молотьби борошна. Особлива атмосфера й у столітній хаті-музеї: традиційна піч, старовинне люстерко, величезні скрині та ліжка.

На території комплексу також є ставок, де плавають білі лебеді, поруч «причесаний» ліс та простора зелена галявина, на якій пасуться вівці. На території знайшлось місце і для зоопарку. Місцевими мешканцями тут є:страуси, лами, голуби, косулі, олені, кабанчики і навіть дикобраз.

Окрім того, є готель та окремий мисливський дім, тож тут можна залишитись на довго.

Програма розвитку

туристичного потенціалу Добровеличківщини

І. Загальні положення

Програма розвитку туристичного потенціалу Добровеличківщини (далі – Програма) розроблена відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027 року, на виконання законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про туризм», «Про курорти», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року, схваленої Указом Президента України від 16 березня 2017 року №168-р, та інших нормативно-правових актів, які регулюють туристично-рекреаційну сферу в Україні. Прийняття даної Програми обумовлено необхідністю створення цілісної ефективної системи, направленої на розбудову конкурентоспроможного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби як зовнішнього так і внутрішнього туриста та забезпечення на цій основі комплексного розвитку територіальних громад області, їх соціальноекономічного зростання за умови раціонального використання та збереження екологічної рівноваги, історико-культурної спадщини тощо.

Також першочергового вирішення потребує питання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів. Світова практика доводить, що доходи від туризму за умови ефективного використання рекреаційного потенціалу можуть стати основним джерелом наповнення бюджету територій, а на рівні дестинації – підвищити рівень зайнятості населення та забезпечити зростання його доходів. Розробка низки туристично-екскурсійних маршрутів дозволить гармонійно поєднати привабливі умови відпочинку і подорожей для повного задоволення потреб найвимогливіших туристів.

Аналіз ресурсного забезпечення розвитку туризму території дає підстави стверджувати, що сьогодні для регіону найбільш поширеними і розвиненими є:

Сільський зелений туризм – форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природнорекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону. Динамічне зростання «зелених подорожей» у сільську місцевість свідчить про те, що сільський туризм здатний забезпечити економічну та демографічну стабільність у сільській місцевості, сприяти розвитку малого та середнього бізнесу, вирішенню соціально економічних проблем села, стати вагомим чинником перспективного розвитку сільських територій, залучити внутрішніх та зовнішніх потенційних туристів до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю й зростанню популярності ідей охорони навколишнього середовища. На даний час, на території Добровеличківщини послуги сільського зеленого туризму офіційно надає сільська садиба «Хутір «Козацька долина», яка пропонує комфортне проживання, сімейний відпочинок, народну традиційну кухню, екологічно чисті продукти харчування, цікаве дозвілля.

Подієвий туризм або як його ще називають (event-туризм), присвячений висвітленню якої-небудь події.

Туристи, з якою б метою вони не приїжджали (пізнавальною, бізнес, транзит) налаштовані на цікаве проведення часу, нові зустрічі та яскраві враження. Добровеличківщина може запропонувати на вибір туристу і такий вид відпочинку.

Прикладом є фестиваль «Ми - українці», який збирає під відкритим небом прихильників української пісні, кухні та виробів декоративно-ужиткового мистецтва з багатьох міст України.

В свою чергу, місцевий етно-фестиваль звичаєвої культури «Ой на Івана, ой на Купала», який щороку проводиться у різних місцях територіальної громади, є справжнім святом купальських звичаїв й традицій, української прадавньої та сучасної культури.

Розвиток туристичної галузі ЛДобровеличківщини істотно вплине на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство і є одним з перспективних напрямків структурної перебудови економіки.

Водночас розвиток туризму Добровеличківщини стримується такими факторами, як:

відсутністю цілісної системи державного управління туризмом;

відсутністю відповідних об’єктів для розвитку туристичної діяльності, підприємств готельного господарства;

незадовільним станом туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг;

відсутністю інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних напрямків туризму;

недостатністю рівня розвитку інформаційної інфраструктури;

недосконалістю бази даних стосовно об’єктів туристичної сфери.

Ця програма покликана стимулювати ефективне використання наявних ресурсів території, підвищити рівень міжгалузевого співробітництва, стимулювати розвиток ринкових відносин у туристичній сфері, визначити перспективи розвитку туризму в Добровеличківщини на основі аналізу його сучасного стану.

ІІ. Мета та основні завдання Програми

Основною метою Програми є створення конкурентно спроможного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення Добровеличківщини, забезпечення на цій основі комплексного розвитку району за умови збереження екологічної рівноваги та історико-культурної спадщини. Оптимізація використання туристичних ресурсів, подальше формування туристичного продукту, забезпечення зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів, сприяння соціально-економічному розвитку району.

Основними завданнями Програми є:

забезпечення сталого розвитку туристичної галузі;

підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць;

популяризація історії та культури краю.

Програмою визначаються такі напрямки розвитку туризму:

створення досконалої системи управління галуззю;

розвиток та зміцнення матеріальної бази туризму;

ефективне використання рекреаційних ресурсів, об’єктів історико-культурної спадщини та необхідність їх збереження;

організація рекламно-інформаційної підтримки розвитку галузі;

відтворення народних традицій та ремесел;

забезпечення здійснення організаційно-правових заходів контролю.

ІІІ. Фінансове забезпечення Програми

Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, коштів зацікавлених суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, цільових кредитів банків, коштів іноземних та вітчизняних інвесторів, коштів позабюджетних фондів, громадських організацій, інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Головним розпорядником коштів місцевого бюджету, передбачених на виконання Програми, визначається відділ освіти, культури, молоді, туризму та спорту Добровеличківської селищної ради.

Під час реалізації положень Програми, які потребують відповідного фінансування, кошторис видатків та джерела фінансування будуть визначатися щорічно і окремо для кожного заходу Програми. Кошти, які передбачається залучати з та місцевого бюджету на виконання завдань Програми, є цільовим асигнуванням і не можуть бути використані на будь-яку іншу мету.

ІV. Очікувана ефективність виконання Програми

Реалізація зазначених завдань та напрямків дозволить покращити у районі роботу з туризму та структури управління галуззю.

Завдяки туристичній галузі, як виду економічної діяльності, здійснюватиметься ефективне та раціональне використання  природно-заповідних територій місцевого значення та об’єктів   історико-культурної спадщини з одночасним їх збереженням і відновленням.

Реалізація Програми забезпечить:

впорядкування використання туристичних ресурсів;

забезпечення доступності туристичних послуг для всіх категорій населення;

формування позитивного туристичного іміджу громади;

забезпечення збереження та раціонального використання цінних туристичних ресурсів;

підвищення рівня привабливості та пристосованості до потреб туризму об’єктів історико-культурної спадщини;

підвищення якості обслуговування туристів;

підтримка народних промислів та ремесел;  

упорядкування інформаційного простору;

збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

V. Організація та контроль за виконанням Програми

Структурні підрозділи селищної ради, установи і організації залучені до виконання Програми, забезпечують організацію її виконання.

Координацію діяльності установ і організацій, залучених до виконання Програми, здійснює відділ освіти, культури, молоді, туризму та спорту Добровеличківської селищної ради, який щороку департамент культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації про її виконання.

_____________________________

ПАСПОРТ

Програми розвитку туристичного потенціалу

Добровеличківщини

VI. Основні заходи

Програми розвитку туризму в Добровеличківському районі

на 2021-2022 роки