Гіркотою і болем сповнений цей день для всіх мешканців громади.
На жаль, уже вкотре ми схиляємо голови перед пам’яттю полеглих. Ще одна трагічна звістка прийшла в нашу громаду. Загинув мужній воїн, найкращий син та батько, гарний сім’янин та вірний син України – Владислав Олександрович Доній.
12 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання, внаслідок удару ворожого безпілотника, отримав поранення несумісні з життям, в районі населеного пункту Гришине, Покровського району, Донецької області.
Немає слів, які б могли передати біль втрати, коли в 25 років обривається молоде життя, батьки прощаються з рідним сином, сестрички з братом, дружина з коханим чоловіком, а дітки з татом. Ніхто з них, не розуміє, як жити далі, лише горе та сльози, відчай та страшний біль. Але ми хочемо, щоб родина знала- сьогодні з вами розділяє біль кожен житель нашої громади, схиляє голову в скорботі...