Вже 10 років жорстока війна забирає найцінніше - людські життя.
Не залишилося в Україні жодного міста, села чи селища, де б не схиляли голови, вшановуючи пам’ять наших захисників. Це величезна трагедія для всієї України. Йдуть у засвіти найкращі. Наші захисники стають нашою історією, героїчною пам’яттю і вічним болем.
Сьогодні вся Добровеличківська громада проводжала в останню путь нашого земляка, військовослужбовця Збройних Сил України ШУМОВА Володимира Володимировича, серце якого зупинилося 21 лютого 2024 року після тяжкої хвороби.
Народився Володимир 18 червня 1969 року в місті Кзил-Орда в Казахстані.
В 1972 році сім'я переїхала в Україну та проживала в селі Новолутківка.
Володимир закінчив Новолутківську загальноосвітню школу. Після закінчення школи в 1987 році навчався в професійно-технічному училищі №37 міста Горлівка Донецької області та здобув професію слюсаря заводського обладнання.
В 1991 році проходив військову службу.
У 2012 році одружився, в цьому ж році в сім'ї народився син. Разом з дружиною Оленою виховували синів Володимира, Романа, доньок Руслану та Марію. Він був по-особливому добрим, порядним, уважним сином, братом, люблячим чоловіком та турботливим батьком.
Володимир працював в ТОВ «Згода» трактористом. Тривалий час був опалювачем котелень в різних закладах селища. Мав чимало захоплень, був майстром на всі руки.
З травня 2023 року Володимир Володимирович гідно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи незалежність нашої країни на різних напрямках: Бахмут, Куп”янськ, Сіверськ. Був прикладом для інших побратимів, його бойовий дух вражав стійкістю і мужністю. Він мріяв після Перемоги повернутися до рідної домівки , допомагати мамі, дружині , своїм діткам. Та ці світлі бажання відлетіли разом з ним у вічність.
Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селі Новолутківка.
Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся Добровеличківський селищний голова Володимир Осієвський:
«Рідні, друзі будуть пам’ятати Володимира, як доброго та позитивного чоловіка, одночасно мужнього та сміливого воїна, який у свої 54 випробував смак війни, жертвуючи власним життям за мир в незалежній Україні. Вся громада глибоко сумує та співчуває родині Володимира Володимировича. Щиро дякуємо мамі Ларисі Миколаївні за виховання вірного та відважного захисника України. Пишаємося нашими земляками. Схиляємо голови у вічній скорботі, ми будемо пам’ятати кожного».
Пам’ять Шумова Володимира Володимировича було вшановано хвилиною мовчання.
Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили начальник другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Артем Аношкін, настоятель Свято-Успенської церкви Православної церкви України священик Мирослав Гринчук .
Поховали Володимира Володимировича на сільському кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали воєнним салютом.
Вічна слава Шумову Володимиру Володимировичу!
