Трагедія кожної родини – це трагедія нашої громади та нашої держави. Мужні, безстрашні, незламні наші Герої, які віддають своє життя за збереження кожного метра рідної землі… За вільну Україну… За волю українського народу…
Неможливо виказати весь сум, біль та жаль за кожним втраченим життям.
Додому на щиті повернувся наш Герой-захисник, солдат Корбут Ярослав Віталійович. Саме сьогодні йому виповнилося б лише 32….
Жителі громади віддали останню шану своєму Герою-земляку, який пішов на захист рідної землі.
04 серпня 2024 року вірний військовій присязі, на бойових позиціях, що поблизу населеного пункту Костянтинівка, Покровського району, Донецької області під час штурмових дій противника загинув наш земляк.
Народився Ярослав у селі Липняжка. Спочатку навчався у Липнязькій школі, опісля в Добровеличківській загальноосвітній № 1, а закінчував своє навчання в місті Київ в коледжі, де здобував професію енергетика. Далі вступив до університету. Одружився, разом з дружиною тішилися двома синочками.
Рішення щодо приєднання до Сил оборони України чоловік прийняв у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року. Саме тоді пліч о пліч зі своїми батьком, братом, друзями він вирішив, що хоче боронити Батьківщину навіть попри те, що жодного бойового досвіду він не мав.
Ярослав Корбут був надзвичайно товариським, навіть у найбільшій скруті старався завжди і всім допомогти. Життєрадісний, добрий та надійний. У воїна було ще дуже багато планів, яким, на жаль, не судилося втілитися. В одну мить не стало рідної кровинки, не стало сина, чоловіка, батька, не стало справжнього брата, не стало частинки серця у кожного члена родини.
Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селищі Добровеличківка.
Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернулася секретар Добровеличківської селищної ради Алла Горбатюк:
«Ми розділяємо горе рідних і близьких, низько вклоняємося батькам за те, що виростили, виховали такого сина – українського красеня, незламного героя України, доброго і світлого душею, енергійного, чесного, відвертого і мужнього. Бракує слів, щоб передати душевний біль, бракує сліз, щоб виплакати це горе, цю непоправну втрату.
Ярославе! Ти охороняв наш спокій, наш сон, ти охороняв наші світанки і блакитне небо, ти захищав кожного з нас, ти захищав незалежну, вільну Україну. Ти – янгол-воїн, який з небес буде продовжувати захищати нас. У наших серцях, у нашій пам’яті ти, Ярику, навічно залишишся незламним Героєм, відданим сином своєї родини, безстрашним воїном України. Вічний спокій твоїй душі. Вічні і світла пам'ять і Царство Небесне.»
Пам’ять Корбута Ярослава Віталійовича було вшановано хвилиною мовчання.
Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили начальник мобілізаційного відділу другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олег Смілянець , настоятель Свято-Варваринської церкви Православної церкви України священник Юрій Гринчук.
Поховали Ярослава на селищному кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали воєнним салютом.
Сьогодні в Україні всюди плач,
На цвинтарях щодня ростуть могили.
Батьківські сльози і слова -" Пробач...
Ми помстимося тим, що тебе вбили! "
Вічна пам’ять Ярославу КОРБУТУ.
Слава Герою!
Слава Україні!!!
