Горить свіча, і пам'яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса
Героїв Україна проводжає…
Сьогодні Добровеличківська громада в жалобі. З болем у серці попрощалися з Героєм, який віддав найдорожче за кожного з нас — своє життя. За Україну. За нашу свободу. За мирне небо для майбутніх поколінь.
Життя 27-річного солдата Чапкайла Андрія Петровича обірвалося 21 травня 2025 року внаслідок ворожого авіаудару поблизу населеного пункту Виїмка на Донеччині. Він загинув, мужньо виконуючи свій обов’язок — захищаючи Батьківщину.
Андрій народився 15 лютого 1998 року в селі Данилова Балка. Згодом разом із родиною переїхав до Липняжки, де минули його дитинство та юність. Він був світлим, добрим хлопцем — відкритим до людей, завжди з усмішкою, готовим прийти на допомогу. Його серце було переповнене любов’ю — до землі, до батьків, до простого сільського життя.
Навчався у Липнязькій школі, потім здобув професію будівельника, працював у Києві. Жив звичайним життям, мріяв, планував, але коли Україна покликала своїх синів, він, не вагаючись, став до лав захисників 8 лютого 2025 року — добровільно, з гідністю та мужністю.
Він боровся — за нас усіх. І віддав життя.
Не встиг створити сім’ю, пригорнути до серця свою дитину, але назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів, односельців.
Його хоробрість — приклад для кожного з нас.
Його усмішка — тепла згадка.
Його тиха відвага — вічна шана.
Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селі Липняжка.
Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся Добровеличківський селищний голова Володимир Осієвський:
«Сьогодні ми прощаємось не просто із солдатом. Ми прощаємось із Героєм. Сином. Братом. Другом. Людиною.
Немає слів, які змогли б втамувати біль батьків.
Петре Васильовичу, Галино Іванівно, — низький уклін вам за сина. Ви виховали Героя.
Нехай пам'ять про нього буде вічною.
Нехай його подвиг живе у кожному нашому кроці до Перемоги.
Герої не вмирають. Вони живуть — у наших молитвах, у тиші біля могил, у вільному подиху України».
Пам’ять Чапкайла Андрія Петровича було вшановано хвилиною мовчання.
Також, свої співчуття рідним та близьким висловили начальник другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майор Ігор Мараховський, настоятель Свято-Успенської церкви Православної церкви України священик Мирослав Гринчук , депутат селищної ради Олександр Шеремет.
Поховали Андрія на сільському кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали воєнним салютом.
Вічна пам'ять тобі, Андрію!
Ти навіки у наших серцях.
Слава Герою!
Слава Україні!
