Навігація

Архів новин

Вхід

Офіційний сайт Добровеличківської селищної ради » Сесійна діяльність » Регламент

Регламент Добровеличківської селищної ради восьмого скликання (редакція від 18.03.2021)

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Добровеличківської селищної ради

04 грудня 2020 року № 4

зі змінами

від 11.12.2020 року № 37,

від 23.02.2021 року № 81,

від 18.03.2021 року № 93

від 24.06.2021 року № 164

 

смт Добровеличківка

  

Р Е Г Л А М Е Н Т

Добровеличківської селищної ради восьмого скликання

 

Розділ І. Загальні положення

 

Стаття 1. Правова основа діяльності Ради

  1. Добровеличківська селищна рада, надалі Рада, є органом місцевого самоврядування, що представляє об’єднану територіальну громаду та здійснює від його імені та в його інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законодавчими актами.
  2. Рада є юридичною особою і наділяється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до чинного законодавства.
  3. Строк повноважень Ради - 5 років.

 

Стаття 2. Основні принципи діяльності

  1. Основні принципи діяльності Ради визначаються Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законодавчими актами та цим Регламентом.
  2. Діяльність Ради будується на принципах законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів.
  3. 3.Гласність засідань Ради забезпечується прямою трансляцією її засідань в мережі Інтернет, розміщенням протоколів засідань Ради, поіменних голосувань, її проектів рішень та прийнятих рішень на офіційному вебсайті Ради (https://dobra-rada.gov.ua), а також іншими способами, встановленими чинним законодавством та/або окремими рішеннями Ради.
  1. Рада діє на принципах правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених чинним законодавством.
  2. Рада підзвітна і відповідальна перед територіальною громадою Добровеличківської селищної Ради.
  3. Рада діє в умовах державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, користується судовим захистом своїх прав.

 

Стаття 3. Порядок затвердження, виконання і внесення змін до Регламенту

  1. Регламент Ради приймається на пленарному засіданні не пізніше, ніж як на другій сесії.
  2. Рішення, прийняті з порушенням Регламенту, не дійсні від моменту внесення до порядку денного сесії питання про їх скасування.
  3. Контроль за дотриманням Регламенту покладається на Добровеличківського селищного голову, та комісію з питань регламенту, депутатської етики, законності, правопорядку та дотримання вимог антикорупційного законодавства. Під час пленарних засідань Ради контроль за додержанням Регламенту покладається також на головуючого на засіданні.
  4. Зміни до Регламенту можуть бути внесені за пропозицією депутатів і прийняті більшістю від загального складу депутатів.

 

Розділ ІІ. Організація роботи Ради.

Проведення чергових та позачергових сесій Ради

 

Стаття 4. Сесійна форма роботи Ради

Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради – це форма роботи Ради, як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.

 

Стаття 5. Перше пленарне засідання Ради

  1. Перед початком першого пленарного засідання територіальна виборча комісія за участю секретаря селищної Ради попереднього скликання здійснює реєстрацію новообраних депутатів, які прибули для участі в пленарному засіданні.
  2. Перше пленарне засідання першої сесії новообраної Ради відкриває голова територіальної виборчої комісії і веде його до моменту визнання повноважень новообраних депутатів та селищного голови.

 

Стаття 6. Відкриття та закриття сесії Ради

  1. Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться
    реєстрація депутатів особисто з підтвердженням своєї присутності
    власноручним підписом.
  2. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим на засіданні. Після відкриття оголошується, яка кількість депутатів прибула на пленарне засідання.
  3. При відкритті засідання сесії та після закриття сесії виконується Державний Гімн України. Усі присутні в залі зобов’язані стояти. Під час виконання Держаного Гімну України, присутні повинні співати гімн або зберігати тишу.
  4. Сесію можна закрити тільки після того, коли в ході засідання Ради було розглянуто всі питання порядку денного сесії.

 

Стаття 7. Скликання чергових та позачергових сесій Ради

  1. Чергові сесії скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
  2. Окрім чергових сесій Ради, визначених планом роботи Ради, ініціатори в порядку визначеному законом, можуть скликати позачергові сесії Ради, якщо до найближчої чергової сесії Ради слід очікувати 4 та більше робочих днів.
  3. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії ради підписані ініціаторами, надсилаються селищному, голові з зазначенням питань до порядку денного та проектами документів, розгляд яких пропонується, не пізніше як за три дні до початку сесії .  Рішення про скликання позачергової сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. Матеріали позачергової сесії надсилаються депутатам не пізніш, як за два дні до позачергової сесії.
  4. Селищний голова зобов’язаний скликати сесію Ради:

    4.1 за пропозицією не менш як 1/3 депутатів від загального складу Ради;

    4.2. за пропозицією виконавчого комітету Ради.

  1. Сесія селищної Ради скликається секретарем селищної Ради:

     5.1. за дорученням селищного голови;

     5.2. якщо сесія не скликається селищним головою в строки, передбачені законодавством (тобто не менше 1 разу на квартал);

     5.3. якщо селищний голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк у порядку, визначеному чинним законодавством та цим Регламентом.

  1. Якщо селищний голова або секретар Ради у двотижневий строк не скликають сесію за пропозицією не менш як 1/3 депутатів від загального складу Ради або виконкому, або у разі якщо посади селищного голови і секретаря Ради є вакантними, сесія Ради може бути скликана:

6.1. депутатами Ради, які складають не менш як 1/3 складу Ради;

6.2. постійною комісією Ради.

  1. Розпорядження про дату, місце і час проведення та порядок денний пленарних засідань доводиться до відома депутатів через оприлюднення розпорядження та повідомлення, а також в електронній формі (шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту депутата) або в інший можливий спосіб, а також може здійснюватися повідомлення через засоби масової інформації та офіційний сайт Ради не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення сесії, а у виняткових випадках - не пізніше, ніж за 1 день до проведення сесії.

 

Стаття 8. Порядок денний сесії Ради

  1. Порядок денний сесії Ради формує селищний голова та проводить консультацій з погоджувальною Радою та відповідно до:

1.1. затвердженого перспективного плану роботи Ради;

1.2. пропозицій секретаря  Ради;

1.3. пропозицій депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів;

1.4. пропозицій виконавчого комітету, виконавчих органів Ради;

1.5. пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив, громадських слухань, петицій.

  1. Не рідше 1 разу на квартал до порядку денного обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:

2.1. про роботу виконавчого комітету та структурних підрозділів Ради;

2.2. про виконання бюджету та рух коштів у позабюджетних фондах;

2.3. про роботу комунальних підприємств та рух коштів на їх рахунках.

  1. 3. Не рідше 1 разу на рік до порядку денного обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:

3.1. про роботу виконавчого комітету та структурних підрозділів Ради;

3.2. про роботу комунальних підприємств та рух коштів на їх рахунках.

  1. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього Регламенту. Проекти рішень можуть проходити попереднє обговорення громадськістю, депутатами, постійними комісіями, іншими зацікавленими сторонами.
  2. Останнім пунктом порядку денного сесії в обов’язковому порядку вноситься питання «Різне».

 

Стаття 9. Суб'єкти права внесення пропозицій щодо питань на розгляд Ради (ініціатори)

  1. Пропозиції щодо питань на розгляд Ради можуть вносити суб’єкти владних повноважень, визначених законодавством, а також громадяни України – члени територіальної громади в порядку, визначеному законодавством та рішеннями Ради.
  2. Ініціатор внесення є автором проекту рішення (незалежно від того, хто технічно підготував проект). Ініціатор внесення має право на визначення (заміну) доповідача (доповідати самостійно, або доручити на власний розсуд будь-якій іншій особі). Підставою для розгляду питання радою, залежно від того, хто із суб'єктів є ініціатором, можуть бути:

2.1. розпорядження селищного голови;

2.2. звернення постійної комісії до голови з наданням витягу з протоколу її засідання, на якому прийнято рішення щодо внесення питання на розгляд Ради;

2.3. письмове звернення депутата (депутатів), голови обласної державної адміністрації, голови районної ради, голови обласної ради, голови районної державної адміністрації до селищного голови;

2.4. письмове звернення депутатської фракції, групи до селищного голови, підписане її керівниками;

2.5. рішення виконавчого комітету про внесення питання на розгляд Ради;

2.6. протокол проведених загальних зборів громадян, на яких прийнято рішення про місцеву ініціативу;

2.7. рішення (резолюції) громадських слухань.

До вищезазначених документів додаються проекти рішень селищної ради, оформлені у встановленому цим Регламентом порядку.

 

Розділ ІІІ. Підготовка питань на розгляд Ради

 

Стаття 10. Класифікація питань, що вносяться на розгляд Ради

  1. Питання, що вносяться на розгляд Ради, умовно розподіляються на основні, поточні та організаційні.

До основних відносяться питання, що вимагають попереднього аналізу і вивчення спеціально створеними комісіями (робочими групами).

До поточних відносяться питання затвердження правил, положень, норм та інших рішень, що віднесені до виняткової компетенції Ради, проекти яких готуються постійними комісіями, депутатами та виконавчими органами Ради.

До організаційних відносяться питання обрання, затвердження, призначення або узгодження Радою посадових осіб, утворення органів Ради (у тому числі виконавчих органів, селищних комунальних підприємств) і затвердження їх структури, розгляд і затвердження планів, заходів, положень про органи та організації, змін та доповнень до раніше прийнятих рішень Ради, зняття їх з контролю, а також розгляд та затвердження інших документів, що носять організаційний характер.

  1. Перелік основних питань, що вносяться на розгляд Ради на сесіях, формується, як правило, на основі перспективного плану роботи Ради.

Перелік поточних та організаційних питань, що вносяться на розгляд Ради на сесіях, формується в порядку їх надходження та попереднього розгляду у встановленому цим Регламентом порядку.

  1. Підготовка поточних та організаційних питань, що вносяться на розгляд Ради, включає:

1) проведення аналізу або реалізацію заходів, відповідно до Регламенту, про статус депутата Ради;

2) підготовку проекту рішення  Ради та інших документів і матеріалів, що характеризують зміст питання.

 

Стаття 11. Попередній розгляд проектів рішень

  1. Проекти рішень Ради попередньо розглядаються профільними постійними комісіями.
  2. Висновки постійних комісій Ради, пропозиції депутатських фракцій та груп щодо попереднього розгляду проектів рішень Ради носять рекомендаційний характер і можуть враховуватися селищним головою при формуванні проекту порядку денного сесії.
  3. Попередній розгляд проектів рішень Ради виконавчим комітетом організовується відповідно до Регламенту його роботи.
  4. Попередній розгляд проектів рішень Ради у постійних комісіях організовує голова постійної комісії відповідно до Положення про постійні комісії Добровеличківської селищної Ради.
  5. Постійні комісії протягом 5 робочих днів після отримання проекту рішення розглядають даний проект. Результат розгляду оформлюється рішенням комісії. Якщо член комісії не погоджується з прийнятим рішенням, він має право письмово висловити окрему думку і додати її до рішення комісії.
  6. Проекти рішень Ради візуються головою постійної комісії після розгляду постійною комісією. У разі розгляду постійною комісією Ради проектів рішень, що виносяться на розгляд Ради, які стосуються інтересів мешканців окремого виборчого округу, повідомляти депутата по даному виборчому округу та враховувати його особисту думку, яка повинна бути обговорена на засіданні комісії за участі депутата. Для вивчення питань депутату надається 5 робочих днів.
  7. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за дорученням селищного голови або секретаря селищної ради, а також за ініціативою голів комісій,  розглядатися постійними комісіями спільно.
  8. Головує на такому засіданні голова комісії, яка визначена головною у підготовці чи попередньому розгляді питання. У інших випадках, головуючий визначається за взаємним погодженням.
  9. Порядок проведення спільного засідання комісій має відповідати нормам, викладеним у Регламенті.
  10. Відповідальним за складання протоколу є комісія, визначена головною, або комісія, голова якої був головуючим на спільному засіданні.
  11. Протокол спільного засідання підписується головуючим на засіданні, головами та секретарями комісій, що брали участь у спільному засіданні, або особами, що їх замінюють.

 

Стаття 12. Оформлення проекту рішення Ради

  1. Проект рішення Ради повинен містити:

найменування питання;

констатуючу частину, в якій норми чинного законодавства України, які регулюють дане питання;

резолютивну частину, в якій пунктами визначаються конкретні заходи з даного питання з установленням строків і відповідальних за виконання. При цьому резолютивна частина може мати пункти з текстом затвердження відповідних заходів, складу комісій, робочих груп, переліків і т.д., які додаються до рішення як його складова частина, додатки, а також вказівка про набуття чинності рішення у випадку більш пізнього набуття чинності та спосіб його оприлюднення.

  1. Проект рішення невідкладно оприлюднюється на веб-сайті, але не пізніше ніж протягом 5 днів.

 

Стаття 13. Організаційно-технічні заходи підготовки проектів рішень Ради

  1. Проекти рішень Ради, оформлені у встановленому цим Регламентом порядку, передаються виконавцями до секретаря Ради не пізніше ніж за 10 робочих днів до проведення сесії Ради.
  2. До проектів рішень у разі необхідності подається супровідний матеріал з урахуванням:
  • витягів із законодавчих актів;
  • тексту доповнень, змін до проекту рішення, викладеного візуючим, у разі наявності;
  • рішень постійних комісій та зауважень депутатських фракцій, груп та окремих депутатів;
  • фінансово-економічного обґрунтування проекту рішення;
  • рішення виконавчого комітету по проекту рішення.
  • Супровідний матеріал готується виконавцями/розробниками проекту рішення.
  1. У виняткових випадках проект рішення Ради, оформлений у встановленому цим Регламентом порядку, може бути переданий секретарю Ради не пізніше ніж за 3 робочих дні до проведення сесії Ради, за умови узгодження цього питання з селищним головою.
  2. Рішення Ради, прийняті на підставі вимог цієї статті, надаються на підпис селищному голові (головуючому на сесії) тільки після їх оформлення відповідно до вимог цього Регламенту.
  3. Депутат має право не пізніше як за 2 дні до проведення сесії подати секретарю Ради пропозиції про поправки (зміни, доповнення) до абзацу, розділу, пункту проекту рішення, зауваження, рекомендації тощо. Секретар Ради повинен узагальнити отриману від депутатів інформацію та подати її селищному голові, який оголошує її при розгляді проекту рішення на сесії.

 

Стаття 14. Порядок розгляду та прийняття селищною радою регуляторних актів у сфері господарської діяльності

  1. Порядок розгляду та прийняття селищною радою регуляторних актів у сфері господарської діяльності регламентується Законом України ,,Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (далі-Закон) та цим Регламентом.
  2. Рішення Ради, що є регуляторними актами, вносяться на розгляд сесій Ради відповідно до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, який приймається відповідно до законодавства.
  3. Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту регуляторного акта.
  4. У разі внесення на розгляд сесії Ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу та даний проект не був оприлюднений, відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.
  5. За мотивованим поданням депутата Ради, постійної комісії Ради відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення підготовки в порядку, встановленому ч. 2, 3 ст. 34 Закону, експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта, внесеного цим депутатом, постійною комісією Ради. У цьому разі аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо регуляторного впливу готується відповідно до вимог ст. 8 Закону.
  6. Кожен проект регуляторного акта розміщується на офіційному сайті селищної Ради в мережі Інтернет. Повідомлення про оприлюднення повинно відповідати вимогам ст. 9 Закону.
  7. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж 1 місяць та більшим ніж 3 місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Надані зауваження та пропозиції враховуються розробником проекту регуляторного акта або мотивовано відхиляються.
  8. Особливості оприлюднення проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції Ради, з метою одержання зауважень і пропозицій, здійснюється відповідно до ст. 35 Закону.
  9. Кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд Ради, подається секретареві Ради, який протягом 2 робочих днів передає проект до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам ст. 4, 8 Закону та до постійної комісії, до сфери якої належить супроводження проекту регуляторного акта (далі - головна постійна комісія). Виконавчий орган Ради, який є розробником регуляторного акта, надає в електронному вигляді проект акта та інші матеріали, в разі наявності, членам відповідальної комісії.
  10. Відповідальна постійна комісія протягом 10 днів забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який розробляється виконавчим органом Ради, що вносить цей проект, та який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики.
  11. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд Ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту та пропозицій уповноваженого органу відповідальна постійна комісія готує свої висновки, проекти яких розробляються виконавчими органами Ради, що вносили проекти регуляторних актів, про відповідність проекту регуляторного акта вимогам ст. 4, 8 Закону.
  12. У разі мотивованого подання депутата, постійної комісії Ради, відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта, внесеного цим депутатом, постійною комісією Ради без аналізу регуляторного впливу.
  13. Висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, лише у разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий відповідальній постійній комісії протягом 10 днів.
  14. Висновки відповідальної постійної комісії та пропозиції уповноваженого органу передаються для вивчення до головної постійної комісії, за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є головною постійною комісією.
  15. При представленні на пленарному засіданні сесії Ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам ст. 4, 8 Закону, а також пропозиції уповноваженого органу разом з рішенням постійної комісії щодо їх врахування.
  16. Регуляторні акти, прийняті Радою, офіційно оприлюднюються у ЗМІ не пізніше як у 10-ти денний строк після прийняття та підписання.
  17. Розробник регуляторного акта в терміни, визначені планом, виконує заходи з відстеження результативності регуляторних актів. Стосовно кожного регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження його результативності відповідно до вимог ст. 10 Закону.
  18. Звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого Радою, не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення цього звіту подається до головної постійної комісії Ради.
  19. Рішення про необхідність перегляду регуляторного акта, прийнятого Радою, на підставі аналізу звіту про відстеження його результативності приймає головна постійна комісія Ради або розробник проекту цього регуляторного акта.
  20. Перегляд прийнятих регуляторних актів здійснюється з підстав, визначених ст. 11 Закону.

 

Стаття 15. Затвердження селищного бюджету та контроль за його виконанням

  1. Процес безпосереднього формування бюджету на наступний фінансовий рік починається після ухвалення Верховною Радою України у другому читанні Закону України про Державний бюджет України на наступний рік та доведення у тижневий термін після цього Кабінетом Міністрів України виконкому Ради положень та показників міжбюджетних відносин (обсягів міжбюджетних трансфертів та текстових статей, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період), які були проголосовані Верховною Радою України у другому читанні.
  2. На основі прогнозованого соціально-економічного стану ОТГ на наступний період, бюджетних запитів головних розпорядників коштів фінансове управління Ради у відповідності із статтями 75, 76 Бюджетного кодексу України складає проект бюджету на наступний бюджетний період у місячний термін після отримання показників міжбюджетних трансфертів, затверджених Верховною Радою України при прийнятті проекту Закону про Державний бюджет України у другому читанні.
  3. Проект бюджету на наступний рік подається на розгляд виконавчого комітету. Схвалений проект бюджету виноситься на попередній розгляд постійних комісій Ради.
  4. З доповіддю на засіданнях всіх постійних комісій про проект бюджету виступає начальник фінансового управління або особа, яка виконує його обов’язки. На ознайомлення депутатів з проектом бюджету дається не менше 14 днів.

5 Постійні комісії розглядають подані документи, після чого вони передають свої поправки до проекту бюджету в постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку.

  1. Якщо постійна комісія виносить пропозицію про збільшення видатків або скорочення доходів, вона зобов’язана запропонувати на ту ж саму суму коштів відповідно, збільшення доходів за рахунок інших джерел або скорочення видатків на іншу статтю. Постійні комісії подають до кожної поправки письмове обґрунтування.
  2. Постійна комісія з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій попередньо вивчає і розглядає на своєму засіданні поданий проект бюджету на наступний рік, а також розглядає поправки і пропозиції, які надійшли від інших постійних комісій Ради.
  3. Постійна комісія готує висновки з розглянутих питань і спільно з фінансовим управлінням розробляє остаточний варіант проекту рішення Ради. Засідання проводиться не пізніше ніж за 2 дні до пленарного засідання Ради.
  4. Фінансове управління Ради готує таблицю про підтримані пропозиції депутатів, груп, фракцій та постійних комісій і перелік відхилених пропозицій до бюджету з вмотивованими поясненнями щодо неврахованих пропозицій.
  5. На розгляд Ради схвалений проект бюджету подається виконавчим комітетом. Співдоповідь з проекту бюджету робить голова постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій або призначений постійною комісією депутат, який входить до її складу.
  6. Після обговорення проекту бюджету, в якому обов’язково беруть участь представники від всіх постійних комісій Ради, виконавчого комітету, рада приймає рішення про затвердження бюджету.
  7. Загальний постійний контроль за виконанням бюджету здійснює рада як безпосередньо, так і через постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, інші постійні комісії Ради можуть проконтролювати виконання статей бюджету відповідно до їх компетенції.
  8. З додержанням вимоги частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» фінансове управління щоквартально подає на розгляд Ради письмові звіти про хід та результати виконання бюджету.
  9. Рішення про звіт приймається після його попереднього розгляду на засіданнях постійних комісій і виконавчого комітету Ради. Порядок розгляду виконання бюджету аналогічний порядку підготовки бюджету на наступний рік.
  10. Після закінчення бюджетного року, виконавчий комітет подає на затвердження Ради, не пізніше 1 кварталу поточного року, письмовий звіт про виконання бюджету за минулий рік.
  11. Попередньо письмовий звіт розглядається постійними комісіями, які готують відповідні висновки і подають їх для узагальнення в постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій
  12. Постійна комісія з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій розглядає звіт про виконання бюджету за минулий рік, висновки інших комісій і спільно з фінансовим управлінням готує остаточний варіант проекту рішення Ради про затвердження звіту.
  13. Після доповіді начальника фінансового управління Ради та після інформації голови постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій про виконання бюджету і відповідей на запитання, рада приймає рішення щодо звіту про виконання бюджету.
  14. У двомісячний термін після завершення першого, другого, третього кварталів та у тримісячний термін після завершення року офіційне друковане видання та офіційний веб сайт публікують квартальний чи річний звіт про хід і результати виконання бюджету. Звіт, що відповідає за формою затвердженому бюджету, подає до газети фінансове управління Ради. Звіт про використання резервного фонду публікується окремо.

 

Стаття 16. Про оприлюднення проектів рішень Ради

Проекти рішень розміщують на офіційному сайті Ради, де зазначаються:

  1. Назва проекту рішення.
  2. Дата публікації проекту на сайті.

Проекти рішень розміщені відповідно до дати надходження.

 

РОЗДІЛ 4.   Засідання Ради.

 

Стаття 17. Регламент засідання

  1. Засідання є складовою сесії Ради. При неможливості розглянути порядок денний протягом одного пленарного засідання, рішенням Ради розгляд питань порядку денного розподіляється на два і більше пленарних засідання.
  2. На початку пленарного засідання рада визначає порядок роботи. Пленарне засідання Ради відбувається в наступному порядку:
  • реєстрація депутатів та повідомлення про відсутність;
  • вступне слово головуючого про відкриття сесії Ради та процедуру проведення;
  • затвердження порядку денного сесії, засідання;
  • вирішення процедурних питань проведення сесії;
  • обговорення питань порядку денного та голосування по них;
  • розгляд питання порядку денного „Різне”;
  • закриття сесії Ради.
  1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради селищний голова. У випадках, якщо селищний голова не виконує цього, ці функції відповідно до чинного законодавства виконує секретар Ради або обраний депутатами головуючий на засіданні. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання

Засідання Ради і постійних комісій можуть бути закритими за їх процедурним рішенням та у випадках, що передбачені чинним законодавством.

  1. Пленарні засідання проводяться з 10.00 до 18.00 години. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 10 хвилин. Одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день
  2. За пропозицією головуючого на пленарному засіданні селищна рада може прийняти рішення про продовження роботи засідання. За рішенням ради, яке приймається після скороченого обговорення більшістю голосів депутатів від загального складу Ради, можуть проводитися її закриті засідання.
  3. Учасниками засідання Ради є депутати Ради, депутати інших рад, представники державних органів та органів самоврядування, старостинських округів, об’єднань громадян, а також представники підприємств, установ та організацій селища, якщо вони були запрошені для участі в роботі сесії.

             Бажаючі взяти участь в роботі сесії не пізніше 1 доби до дня проведення пленарного засідання мають подати письмове чи усне повідомлення. На закритому засіданні мають право бути присутніми, крім депутатів та головуючого, особи, які визначені Радою.

  1. Головуючий на сесії Ради  повідомляє депутатів про осіб, присутніх на засіданні. Цим особам з дозволу головуючого може бути надане право виступити на засіданні Ради.
  2. Особи, присутні на засіданнях Ради та її органів, не повинні порушувати порядок, без попередження проводити аудіо- чи відеозапис, мають стримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається  на засіданні. У разі недотримання цих вимог вони за пропозицією  головуючого можуть бути виведені із приміщення.
  3. У пленарних засіданнях Ради може бути оголошена перерва для розгляду певних питань у постійних комісіях в рамках однієї сесії.

 

Стаття 18. Правомочність пленарних засідань Ради

  1. Попередня поіменна реєстрація депутатів, які прибули на пленарне засідання Ради, починається за 30 хвилин до початку роботи сесії і проводиться секретарем Ради. Депутат засвідчує своє прибуття на пленарне засідання Ради особистим підписом в аркуші попередньої поіменної реєстрації.

Результати реєстрації оголошуються головуючим на пленарному засіданні сесії.

  1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини депутатів від загального складу Ради.
  2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий за згодою депутатів, голів фракцій (груп) може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення засідання на інший, встановлений ними день, але не більше, ніж на 2 тижні.

 

Стаття 19. Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні

  1. Головуючий на засіданні Ради:

1.1. відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви у засіданнях;

1.2. виносить на обговорення проекти рішень, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність письмових пропозицій та поправок;

1.3. інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

1.4. організовує розгляд питань;

1.5. повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

1.6. надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця, називаючи ім’я, прізвище та посаду відповідної особи;

1.7. створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

1.8. ставить питання на голосування, оголошує його результати;

1.9. неухильно дотримується Регламенту та забезпечує його дотримання всіма присутніми на засіданні;

1.10. робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;

1.11. вживає заходи для підтримання порядку на засіданні;

1.12. здійснює інші повноваження, що випливають з Регламенту.

  1. Під час виступів на засіданні головуючий не має права коментувати чи давати оцінки щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених у Регламенті.
  2. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам озвучення документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.
  3. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради або депутатською фракцією, групою, озвучення документів, пропозицій від комісії, фракції, групи здійснюється визначеним комісією доповідачем або за їхнім дорученням секретарем Ради..

 

Стаття 20. Затвердження порядку денного і внесення до нього змін.

Послідовність розгляду питань порядку денного

  1. Проект порядку денного пленарного засідання оголошується головуючим на початку та приймається за основу більшістю депутатів від складу Ради. Пропозиції про зміни та доповнення до проекту порядку денного (виключення окремих питань, зміна черговості розгляду вже включених питань тощо) ставляться головуючим на голосування у порядку їх надходження. Рішення по пропозиціях про зміни або доповнення в порядку денному ухвалюється більшістю депутатів від складу Ради.
  2. Порядок денний приймається в цілому більшістю депутатів від складу Ради. В разі неприйняття порядку денного в цілому, головуючий проводить голосування по кожному пункту окремо.
  3. Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.
  4. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє про назви проектів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.
  5. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається радою більшістю від складу.
  6. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення раді, які вважає доцільними. У термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування.
  7. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного пленарного засідання сесії Ради та оголошує питання, які є предметом сесії, але не були включені до порядку денного даного пленарного засідання, а тому підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні сесії Ради.
  8. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише за рішенням Ради. В ході пленарного засідання рада має право повернутись до внесення змін до порядку денного. Таке повернення здійснюється рішенням Ради за пропозицією головуючого депутата, депутатської фракції (групи) та ухвалюється більшістю від присутніх.

 

Стаття 21. Депутатський запит, депутатське запитання. Оголошення, заяви

  1. Депутат має право на внесення депутатського запиту, депутатського запитання, проголошення заяви та оголошення в порядку, визначеному законодавством та даним Регламентом. Депутатські запити підлягають включенню в порядок денний пленарного засідання сесії Ради.
  2. Депутатський запит і депутатське запитання можуть вноситись в письмовій або усній формі. Депутатські запити, депутатські запитання, заяви і оголошення оголошуються депутатами на початку пленарного засідання сесії. Кількість оголошених депутатами запитів, запитань, заяв та оголошень не обмежується, для їх проголошення депутату надається час тривалістю до 3 хвилин на кожен виступ.
  3. Після оголошення депутатського запиту, головуючий ставить такий запит на голосування. Запит вважається підтриманим у випадку, якщо за нього проголосувало більшість від загального складу Ради.
  4. Порядок розгляду депутатського запиту встановлюється чинним законодавством України. Даним Регламентом рада встановлює загальний строк розгляду депутатських запитів – 20 календарних днів із моменту одержання запиту особою (особами), яким він адресований. При підтриманні депутатського запиту рада може встановити менший або більший строк його розгляду. При відсутності в рішенні Ради про підтримання депутатського запиту вказівки на строк розгляду, вважається, що радою встановлено загальний строк розгляду депутатських запитів. Скорочений строк розгляду депутатських запитів не повинен бути менше 5 календарних днів.
  5. При внесенні депутатського запитання строк його розгляду та надання відповіді встановлюються депутатом самостійно. Як правило відповіді на депутатські запитання мають бути надані до закінчення пленарного засідання.
  6. Депутат має право дати коротку оцінку відповіді на свій запит. По оголошенню позиції депутатом, головуючий уточнює у депутата, чи потребує запит обговорення, а у випадку, якщо депутат наполягає на такому обговоренні, головуючий ставить на голосування питання проведення невідкладного обговорення відповіді на депутатський запит. Якщо за таке обговорення проголосує 1/4 та більше присутніх на пленарному засіданні депутатів, слово передається депутату для виступу, з якого починається обговорення відповіді на запит. Час виступу 3 хвилини.
  7. Депутатська фракція (група) мають право виступити із заявами та оголошеннями, тривалість виступу 3 хвилини.
  8. За процедурним рішенням Ради, що ухвалене 1/3 присутніх на засіданні депутатів, промовцю може бути надана більша тривалість виступу, але не більше ніж 15 хвилин.
  9. Рішення Ради щодо заяв, запитань і оголошень не приймаються.

 

Стаття 22. Виступи, доповіді (співдоповіді), запитання

  1. Доповіді, співдоповіді, пропозиції, поправки та запитання виголошуються, як правило, з місця.
  2. Запис на виступ і для запитань проводиться шляхом підняття рук.
  3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської фракції (групи) чи постійної комісії Ради зазначає їх назву.
  4. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючий пропонує записатись особам, які бажають поставити запитання доповідачу (співдоповідачам). Запитання доповідачам можуть ставити депутати та головуючий. Запитання повинні бути чіткими, зрозумілими і, по можливості, короткими. Забороняється використовувати надане для запитання слово для здійснення виступу.
  5. Після закінчення запитань до доповідача (співдоповідачів), головуючий пропонує записатися особам, які бажають виступити з обговорюваного питання. На засіданні він може надати слово для виступу і у разі усного звернення депутата, якщо у цьому виникла потреба. Проголошення виступів здійснюється, як правило, з місця. Особам, які проголошують виступи, запитання не ставляться, зміст виступів не коментується.
  6. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості. Головуючий на засіданні за погодженням з радою може встановити іншу черговість виступаючих.
  7. Кожна з фракцій (груп) має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування. Головуючий на засіданні надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій (груп) для висловлення узагальнених позицій фракції (групи).
  8. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку на його прохання, надається слово для виступу. Окрім цього, депутати мають право на запитання та виступ з приводу внесеної пропозиції чи поправки.
  9. Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.
  10. За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:

заступникам селищного голови, керівникам виконавчих органів Ради;

особам, що присутні на засіданні.

 

  1. В обов’язковому порядку, без ухвалення процедурного рішення Ради, слово для виступу в обговоренні надається за їх проханням:
  • представнику ініціативної групи, якою внесено на розгляд Ради проект рішення в порядку місцевої ініціативи;
  • особі, уповноваженій для виступу громадськими слуханнями під час розгляду радою пропозицій громадських слухань;
  • представнику ініціативної групи при вирішенні питань про створення органів самоорганізації населення;
  • головам батьківських комітетів навчальних закладів;
  • почесним громадянам селища;
  • народним депутатам України.
  1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.
  2. Депутат, ім’я якого було згадано під час виступу, має право на беззаперечне проголошення репліки. Депутатська фракція (група), назва якої була згадана під час виступу, має беззаперечне право на виступ свого представника із реплікою.

 

Стаття 23. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради

  1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу.

За звичайних обставин виступ промовця не переривається.

  1. Депутат (крім головуючого, секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від депутатської фракції (групи), доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки 1 раз, не враховуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності процедурним рішенням Ради, прийнятим без обговорення.
  2. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю.
  3. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.

 

Стаття 24. Тривалість виступів на пленарному засіданні

  1. Головуючий надає слово для виступу наступної тривалості:
  • для доповіді – 10 хвилин;
  • співдоповіді – 5 хвилин;
  • заключного слова – 5 хвилин;
  • тим, хто виступає в обговоренні – 3 хвилини;
  • для повторних виступів (але не більше двох разів з одного питання), за процедурним рішенням Ради – 3 хвилини;
  • в обговоренні за скороченою процедурою – 3 хвилини;
  • для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень – 3 хвилини;
  • для виступів запрошених осіб, заступників селищного голови, керівників  виконавчих органів Ради, за процедурним рішенням Ради, – до 5 хвилин;
  • для виступів у ”Різному“ – 5 хвилин;
  • для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, запитань, внесення пропозицій і поправок – 3 хвилини;
  • для надання пояснень депутату, який вважає, що виступаючий або головуючий неправильно тлумачать його слова або дії – 3 хвилини;
  • для внесення депутатського запиту – 3 хвилини на кожен запит;
  • для внесення депутатського запитання – 1 хвилина;
  • для проголошення репліки – 1 хвилина.
  1. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень, триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час за дорученням головуючого.
  2. При закінченні встановленого Регламентом тривалості час виступу може бути продовжений для завершення виступу лише за вказівкою головуючого (у випадку відсутності заперечень присутніх депутатів) або за процедурним рішенням Ради.

 

Стаття 25. Перерви для узгодження позицій фракцій (груп)

Після обговорення питання порядку денного до початку голосування депутатська фракція (група) має беззаперечне право на перерву для узгодження позицій. Така перерва надається головуючим без прийняття процедурного рішення Ради тривалістю, про яку просить ініціатор, але не більше 20 хвилин. Перерва надається на вимогу голови (за його відсутності - заступника голови) депутатської фракції (групи).

 

Стаття 26. Закінчення обговорення питань

  1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування, виголошуючи: “Переходимо до голосування”.
  2. З моменту виголошення такого заклику головуючого, надавання слова заборонено, слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування.

 

Стаття 27. Види та способи голосування

              Рішення Ради приймаються поіменним або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.

 

Стаття 28. Відкрите поіменне голосування

  1. Рішення селищної Ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, для яких чинним законодавством передбачається таємне голосування.
  2. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» і розміщуються в день голосування на офіційному сайті Ради Усі результати поіменних голосувань зберігаються протягом необмеженого строку.
  3. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії Ради.
  4. Головуючий на сесії в алфавітному порядку називає прізвище депутата, який вголос визначає свою позицію по тому чи іншому рішенню Ради – «за», «проти», «утримався».
  5. Підрахунок голосів при відкритому поіменному голосуванні проводиться лічильною комісією.

Лічильна комісія утворюється на першому пленарному засіданні з числа депутатів. В разі відсутності на пленарному засіданні одного або декілька членів лічильної комісії,  Рада процедурним рішенням обирає членів лічильної комісії на поточне засідання.

  Результати голосувань по кожному з питань вносяться до відомості щодо поіменного голосування і після підрахунку голосів лічильна комісія оголошує результати голосування та повідомляє головуючому про прийняте чи не прийняте рішення.  Результати голосування підтверджують підписами  члени лічильної комісії у відомості, яка після заповнення передається головуючому на пленарному засіданні.

  1. Секретар Ради заносить результати голосування по кожному рішенню Ради у окрему зведену таблицю. Таблицю з результатами голосування засвідчують своїми підписами голова та секретар Ради.
  2. Якщо до проекту рішення вносяться пропозиції, то перед поіменним голосуванням за рішення в цілому головуючий уточнює формулювання кожної пропозиції та ставить її на голосування.
  3. Якщо на розгляд сесії вноситься кілька альтернативних пропозицій перед відкритим поіменним голосуванням може бути застосована процедура рейтингового голосування. Рейтинговим є голосування, при якому на процедурне голосування виносяться альтернативні пропозиції. При цьому прийнятою вважається пропозиція (альтернатива), яка отримала більшість голосів “за” незалежно від співвідношення до кількості осіб, які прийняли участь у голосуванні.  За результатами рейтингового голосування на розгляд сесії вноситься прийнята пропозиція для відкритого поіменного голосування в порядку, визначеному цим Регламентом
  4. Кожний депутат Ради здійснює своє право на голосування особисто.

 

Стаття 29. Таємне голосування

  1. Таємне голосування проводиться за процедурним рішенням Ради або у випадках прямо передбачених чинним законодавством України, шляхом заповнення бюлетенів та проведення подальшого підрахунку волевиявлення. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.
  2. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:

2.1. порядок заповнення бюлетеня;

2.2. критерії визнання бюлетеня недійсним;

2.3. порядок організації голосування.

  1. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, підготовлені лічильною комісією Ради виготовляються секретарем селищної Ради в присутності членів лічильної комісії.
  2. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:

4.1. отримує від секретаря селищної Ради складений в алфавітному порядку список всіх депутатів;

4.2. опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.

  1. На підставі посвідчення члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення, умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування. Депутату заборонено демонструвати зміст бюлетеню після його заповнення. Примушування депутатів до розкриття волевиявлення повинні бути попереджені і припинені лічильною комісією, а за необхідності мають бути сповіщені правоохоронні органи.
  2. Селищний голова приймає участь у таємному голосуванні на загальних умовах.
  3. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.
  4. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії оголошує результати голосування.
  5. Протоколи лічильної комісії за результатами таємного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії, на якій проводилося відповідне голосування.

Заповнені бюлетені таємного голосування зберігаються з протоколом відповідної сесії протягом відповідного скликання.

Результати голосування, що оголошені лічильною комісією, селищна рада бере до відома.

 

Стаття 30. Порядок голосування та прийняття рішення Ради

  1. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності:
  • проект рішення ставиться на голосування за основу;
  • після цього ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту;
  • проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу Ради.
  1. Головуючому заборонено ставити рішення на голосування в цілому без його попереднього голосування за основу, за відсутності мовчазної згоди Ради. Голосування за основу і в цілому можливе виключно у випадку, коли на заклик головуючого: „Чи можливо даний проект рішення поставити на голосування за основу і в цілому?”, не надійшло жодного заперечення депутатів.
  2. У випадку, якщо рада прийняла рішення за основу, головуючий пропонує розглянути пропозиції та доповнення до тексту проекту рішення. Можливе прийняття рішення Ради спочатку по пунктах, розділах, а потім – в цілому.
  3. Усі пропозиції, поправки та доповнення ставляться на голосування окремо. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що не були відкликані. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися, при цьому називається депутат, що ініціював внесення тексту. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх також на голосування.
  4. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших і решта на голосування не ставиться.
  5. Головуючий на засіданні може поставити на голосування Ради питання про відмову ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений радою текст. Процедурне рішення з цього приводу приймається радою без обговорення.
  6. Після голосування всіх пропозицій та поправок проект рішення голосується в цілому.
  7. Після голосування по всіх пропозиціях та поправках, у випадку виникнення необхідності, рада може прийняти рішення про направлення проекту рішення разом із ухваленими поправками на доопрацювання у відповідну постійну комісію (комісії).
  8. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
  9. Депутат голосує особисто.
  10. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.
  11. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. За пропозицією головуючого, секретаря селищної Ради, депутата, що підтримана процедурним рішенням Ради, проект рішення, пропозиція, доповнення чи зауваження до проекту рішення можуть бути поставлені на повторне голосування. В разі неприйняття рішення після повторного голосування – проект рішення, пропозиція, доповнення чи поправка вважаються відхиленими.
  12. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться переголосування без обговорення. У випадку наявності заперечень про таке повторне голосування, дане питання вирішується за процедурним рішенням Ради.
  13. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.
  14. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи, спрямованих на одноразове відхилення від закріплених у Регламенті положень, здійснюється 2/3 голосів депутатів від загального складу Ради.

 

Стаття 31. Рішення Ради

  1. На пленарних засіданнях рада може приймати нормативно-правові, ненормативні та інші акти у формі:
  • рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричиняє певні юридичні наслідки;
  • доручення - рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії;
  • звернення - рішення Ради, зверненого до суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
  • заяви - рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань;
  • процедурне рішення - рішення, прийняте радою з процедурних питань.

         «2.Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. Рішення вважається прийнятим, якщо за таке рішення проголосувало не менш як 14 депутатів або 13 депутатів і селищний голова. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від загального складу ради (17 голосів). Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування. Також депутат не має права відкликати свій голос після голосування (окрім переголосувань, передбачених цим Регламентом)».

  1. Не пізніше 5 дня з моменту прийняття радою рішення селищний голова зобов’язаний підписати прийняте рішення або скористатись процедурою ветування (частина 4 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
  2. Якщо рішення було ветовано, то рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення на пленарному засіданні цієї ж сесії Ради. Про зупинення прийнятого радою рішення селищний голова виносить розпорядження, у якому визначаються мотиви зупинення, обґрунтування зауважень та дата проведення повторного розгляду зупиненого рішення. Для розгляду зупиненого селищним головою рішення скликається позачергове засідання сесії, яка повинна відбутись не пізніше 14 днів від моменту винесення селищним головою вето (розпорядження про зупинення рішення Ради). Таке питання може бути розглянуто на черговій сесії, якщо дата проведення чергової сесії призначена не пізніше 14 днів із дня винесення селищним головою розпорядження про зупинення рішення Ради. Якщо рада відхилила зауваження селищного голови і підтвердила попереднє рішення 2/3 депутатів від загального складу Ради, воно набирає чинності та селищний голова зобов’язаний підписати текст прийнятого рішення негайно.
  3. Рішення Ради з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку. На розгляд Ради не можуть виноситися рішення, що суперечать раніше прийнятим рішенням Ради індивідуальної дії, зокрема у випадку прийняття відмовного рішення Ради індивідуального характеру, відповідне питання може бути внесено на розгляд Ради після скасування попереднього відмовного рішення Ради в судовому порядку.

 

Стаття 32. Особливості розгляду питання порядку денного “Різне”

  1. Після розгляду основних питань порядку денного пленарного засідання Ради депутатам надається право виступити у “Різному”, яке полягає у висловленні ними своїх думок, пропозицій, оголошень, заяв та позицій щодо роботи сесії, депутатської діяльності, роботи виконавчих органів Ради тощо.
  2. Якщо для розгляду питання, відпрацювання пропозицій щодо його вирішення або вжиття відповідних заходів потрібен час, головуючий на пленарному засіданні дає протокольне доручення відповідній посадовій особі чи органу розглянути питання, вжити заходів і дати відповідь депутату індивідуально та у встановлений головуючим термін.
  3. Рішення з питань, обговорюваних у “Різному”, не приймаються, голосування не проводиться.

 

Стаття 33. Рішення Ради з процедурних питань

  1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі - процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документального оформлення.
  2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення і заноситься до протоколу пленарного засідання Ради.
  3. Процедурними, зокрема, вважаються рішення щодо:

3.1. затвердження порядку денного пленарного засідання, внесення до нього змін (зміна черговості розгляду питань), повернення до формування порядку денного;

3.2. про повторне голосування та переголосування;

3.3. про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;

3.4. про терміновість питань порядку денного;

3.5. про відмову в поставленні на голосування пропозиції (поправки);

3.6. про визначення способу проведення голосування;

3.7. про перерву у засіданні, продовження роботи під час встановленої Регламентом перерви, перенесення чи закриття засідання;

3.8. про проведення додаткової реєстрації (перереєстрації) і спосіб перереєстрації;

3.9. про надання додаткового часу для виступу;

3.10. про зміну черговості виступів;

3.11. про надання слова запрошеним на засідання та встановлення тривалості їх виступів;

3.12. про форму бюлетеня для таємного голосування;

3.13. про перерахунок голосів під час голосування;

3.14. про взяття інформації лічильної комісії до відома;

3.15. про обговорення відповіді на депутатський запит;

3.16. про застосування заходів впливу за порушення вимог Регламенту та порушення правил поведінки на пленарному засіданні Ради, її органів.

  1. При виникненні сумніву чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, радою про це приймається процедурне рішення.
  2. Процедурне рішення приймається, як правило, більшістю присутніх на засіданні Ради депутатів.

 

Стаття 34. Набрання чинності рішень Ради. Оприлюднення рішень Ради та результатів голосування

  1. Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено інший строк введення цих рішень у дію. Рішення Ради опубліковуються на офіційному веб-сайті .
  2. Перелік прийнятих радою рішень нормативно-правового характеру із зазначенням повної назви та електронного посилання на офіційний сайт Ради друкуються в ЗМІ. Також в газеті Ради друкуються рішення Ради, у випадку, якщо таке друкування визначено самим рішенням Ради.
  3. Контроль за оприлюдненням, реєстрацією і виконанням рішень Ради здійснює секретар селищної Ради.

 

Стаття 35. Протокол пленарного засідання Ради

  1. Засідання сесії селищної Ради протоколюються. Ведення протоколів здійснює секретар селищної Ради, а у разі його тимчасової відсутності – посадова особа селищної Ради, якій рада доручає ці обов'язки.

У протоколі пленарного засідання селищної Ради зазначається:

  • порядковий номер скликання селищної Ради, сесії, засідання, протоколу;
  • дата проведення;
  • кількість присутніх депутатів;
  • список запрошених на засідання;
  • кожне питання порядку денного із зазначенням прізвища, ініціалів доповідача, співдоповідача, депутатів, які взяли участь в обговоренні, з вказівкою на належність їх до депутатської фракції, групи;
  • результати голосування;
  • номер і назва прийнятого рішення;
  • прізвище, ініціали головуючого на пленарному засіданні.
  • До протоколу додаються:
  • оригінали рішень Ради, прийнятих на даному засіданні, та їх перелік;
  • заяви, звернення, повідомлення та інші документи, оголошені на сесії;
  • результати поіменного голосування.

Якщо засідання сесії Ради триває кілька днів, протоколи засідань складаються за кожне пленарне засідання.

  1. Протокол засідання сесії надається на підпис селищному голові, або секретарю селищної Ради не пізніше, ніж 14 (чотирнадцять) робочих днів після закриття сесії.

 

          Стаття 36. Особливості організації та проведення сесій селищної Ради в умовах надзвичайних ситуацій та/або надзвичайного стану.


  1. В умовах запровадження надзвичайної ситуації та/або надзвичайного стану, спричинених спалахами епідемій та пандемій, що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення та введення такого стану відповідно до законодавства на всій території України, Кіровоградської області, Добровеличківської селищної територіальної громади, пленарні засідання селищної Ради можуть проводитися в режимі відеоконференції/аудіоконференції (дистанційне засідання).

  2. Аудіоконференція проводиться у випадках технічної неможливості проведення відеоконференції.
  3. До порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання, щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами епідемій та пандемій чи реалізації повноважень, пов'язаних з такими обставинами, процедурні питання.
    4. Рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів Ради і населення не пізніше як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання селищної Ради.
  4. Рішення про дистанційне засідання розміщується на офіційному веб-сайті селищної Ради з одночасним направленням цієї інформації та проектів рішень з супровідними документами на електронну адресу кожного депутата селищної Ради.
  5. Рішення про визначення залу, у якому проводитиметься сесія селищної Ради в режимі відеоконференції/аудіоконференції, приймається селищним головою.
          7. Під час проведення сесії в режимі відеоконференції/аудіоконференції у залі, в якому відбувається таке засідання, можуть перебувати лише:
    селищний голова, секретар Ради, доповідачі, працівники, які забезпечують технічний супровід проведення сесії.
  6. Перед відкриттям сесії в режимі відеоконференції/аудіоконференції проводиться запис депутатів, які приєдналися до участі у такому пленарному засіданні. Головуючий повідомляє про результати запису депутатів.
    9. Сесія в режимі відеоконференції/аудіо конференції відкривається у разі, якщо для участі в ній за інформацією, наданою спеціалістом, який забезпечує проведення, записалися більше половини депутатів від загального складу Ради.
          10. Голосування депутатів на сесії в режимі відеоконференції/ аудіоконференції відбувається наступним чином:

       1) головуючий називає прізвище, ім’я та по батькові депутата в алфавітному порядку;

       2) депутат після озвучення його прізвища особисто здійснює голосування із зазначенням позиції "за", "проти" або "утримався". Тривалість часу голосування кожного з депутатів становить не більш як 5 секунд. У разі необхідності тривалість часу голосування може бути збільшена головуючим;
    11. У разі, якщо з технічних причин депутат не зміг проголосувати, такому депутату повторно надається можливість проголосувати.

  1. Після завершення голосування всіма депутатами, які беруть участь у пленарному засіданні, головуючий оголошує результати голосування за проект рішення.
  2. Запис дистанційного засідання є невід’ємною частиною протоколу засідання.

 

Розділ 5. Рада, її органи та посадові особи

 

Стаття 37. Рада і її структура

  1. Рада складається з 26 депутатів, які обираються населенням об’єднаної територіальної громади на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
  2. Структура Ради:

1) Добровеличківський селищний голова;

2) перший заступник селищного голови

3) заступник голови з питань діяльності виконавчих органів Ради;

4) секретар Ради;

5) керуючий справами (секретар) виконавчого комітету

6) старости

7) постійні комісії Ради;

8) виконавчі органи Ради;

9) депутати

 

Стаття 38. Добровеличківський селищний голова

  1. Повноваження новообраного селищного голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні селищної Ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.

      2 Повноваження селищного голови закінчуються в день відкриття першої сесії селищної Ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

  1. У разі звільнення з посади селищного голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження селищного голови здійснює секретар селищної Ради, крім випадків дострокового припинення повноважень селищного голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації". Секретар селищної Ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень селищного голови і до моменту початку повноважень селищного голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії селищної Ради, обраної на чергових місцевих виборах.
  2. Повноваження селищного голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що має наслідком звільнення його з посади. Не пізніш як на п'ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті селищного голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження селищного голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів селищного голови.


       Таке клопотання розглядається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень селищного голови.

  1. Селищний голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

      - організує в межах, визначених цим Законом, роботу селищної Ради та її виконавчого комітету; 

      - підписує рішення Ради та її виконавчого комітету;

      - вносить на розгляд Ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря Ради, заступників голови Ради, керуючого справами виконавчого комітету;
     - вносить на розгляд Ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної Ради;

      - вносить на розгляд Ради пропозиції щодо структури виконавчих органів Ради, апарату Ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

      - здійснює керівництво апаратом Ради та її виконавчого комітету;

      - скликає сесії Ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій Ради і головує на пленарних засіданнях Ради;

      - забезпечує підготовку на розгляд Ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень Ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

      - призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад ;

      - скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

      - вносить на розгляд Ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

      - вносить на розгляд Ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

      - забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної Ради, її виконавчого комітету;

      - є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

      - представляє об’єднану територіальну громаду, селищну раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

      - звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження Ради та її органів;

- укладає від імені територіальної громади, Ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції Ради, подає їх на затвердження відповідної Ради;

      - веде особистий прийом громадян;

      - забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

      - бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

     - здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень Ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

     - видає розпорядження у межах своїх повноважень;

  1. Селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

      При здійсненні наданих повноважень селищний голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами Ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Селищний  голова щорічно звітує селищній раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами Ради.

  1. Селищний голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів селищної Ради селищний голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів Ради у будь-який визначений ними термін.

 

 Стаття 39. Перший заступник, заступники селищного голови

  1. Пропозиції щодо кандидатур для затвердження на посаду першого заступника, заступників голови Ради вносить селищний голова.
  2. Затвердженими на посаді першого заступника, заступників голови Ради вважаються кандидати, що за результатами голосування набрали більше половини голосів від загального складу Ради.

          Якщо внесені кандидатури не набрали необхідної кількості голосів, то селищний голова може внести кандидатури повторно на наступне пленарне засідання.

          В разі, коли кандидати повторно не набрали необхідної кількості голосів, селищний голова вносить на розгляд Ради інші кандидатури.

  1. Перший заступник, заступники селищного працюють у раді на постійній основі і входять до складу виконавчого комітету селищної Ради. На них поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені для селищного голови.
  2. Перший заступник, заступники селищного голови можуть бути достроково звільнені з посади за рішенням Ради. Питання про їх звільнення може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менше як третини депутатів від загального складу Ради або голови Ради.

 

 

Стаття 40. Секретар Ради

  1. Секретар Ради обирається таємним голосуванням за пропозицією Голови з числа її депутатів на строк повноважень Ради та працює в ній на постійній основі.
  2. Секретар Ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
  3. Секретар Ради разом з Головою організує діяльність Ради та її органів. Секретар Ради за уповноваженням голови виконує окремі його функції, заміщає голову в разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх обов'язків. Статус Секретаря Ради обумовлюється положеннями ст.50 та 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
  4. Секретар Ради може бути звільнений з посади тільки Радою. Питання про його звільнення може вноситися на розгляд Ради за вимогою не менш як половиною депутатів або головою.

 

Стаття 41. Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету селищної Ради

  1. Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету призначається шляхом затвердження селищною радою.
  2. Кандидатуру керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету вносить на розгляд Ради селищний голова.
  3. Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету селищної Ради планує та організовує роботу виконавчого комітету, забезпечує підготовку засідань, матеріалів і проектів рішень на розгляд виконкому; здійснює організаційне забезпечення діяльності виконавчого комітету; організовує доведення рішень виконавчого комітету до виконавців та адресатів;
  4. Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету селищної Ради забезпечує зберігання офіційних документів виконавчого комітету селищної Ради та здійснює інші повноваження, що передбачені його посадовою інструкцією

 

Стаття 42. Староста

  1. Староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування.
  2. Староста є членом виконавчого комітету Добровеличківської селищної Ради за посадою.
  3. Староста бере участь у пленарних засіданнях Ради, участь у засіданнях постійних комісій, має інші права та повноваження, визначені законодавством.
  4. Староста має гарантоване право виступу на пленарних засіданнях та засіданнях постійних комісій Ради з правом дорадчого голосу.

При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями сіл, інтереси яких він представляє.

  1. Староста є відповідальним перед Добровеличківською селищною радою.
  2. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідних сіл на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів селищної Ради староста інформує раду про свою роботу.
  3. На старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України«Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом.
  4. Порядок організації роботи старости визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим селищною радою.

 

Стаття 43. Постійні комісії Ради

  1. Постійні комісії селищної Ради є органами селищної Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень селищної Ради.
  2. Постійні комісії обираються селищною радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії.

      Всі інші питання структури комісії, розподілу повноважень між членами комісії вирішуються відповідною комісією.

  1. Пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій селищної Ради вносить селищний голова. 
  2. Добровеличківська селищна рада утворює комісії:

1)постійна комісія з  питань  регламенту, законності, депутатської  діяльності, етики та  запобігання  корупції;

2)постійна комісія з  питань  планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного  розвитку та інвестицій;

3)постійна комісія з  питань  земельних  відносин, просторового планування, благоустрою та  охорони  навколишнього  середовища;

4)постійна комісія   з  питань  освіти, культури,  спорту,  охорони здоров’я та  соціального  захисту;

        5)постійна комісія   з  питань  будівництва, архітектури,  комунальної власності  та житлово-комунального  господарства.

  1. Кількісний склад комісії визначається радою, але не менше 3-ох членів в кожній комісії. Комісії формуються за напрямками, визначеними радою. В разі необхідності може бути змінено їх кількісний склад, переобрано персональний склад. 
  2. Голова постійної комісії затверджується селищною радою за поданням селищного голови з урахуванням згоди кандидатів.

     Голови комісій можуть обиратися, як окремим голосуванням, так і голосуванням в цілому, що визначається процедурним рішенням Ради.

     Голова постійної комісії може бути відкликаний селищною радою за його проханням або у випадках, зазначених у цьому Регламенті.

  1. Заступник голови і секретар комісії обираються на засіданні постійної комісії.
  2. Депутат селищної Ради має право і повинен бути членом лише однієї постійної комісії. Всі члени постійної комісії мають рівні права.

  3.     До складу постійних комісій Ради не можуть бути обрані селищний голова та секретар селищної Ради.
  4.   Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.
  5.   Координує роботу постійних комісій Ради секретар селищної Ради.
  6. Основною формою роботи постійної комісії є засідання. Засідання постійної комісії скликаються в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.
  7.   За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії.
  8. Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані.     

      Про результати розгляду і вжиті заходи керівники підприємств, установ, організацій, посадові особи повідомляють комісіям у встановлений ними строк.

  1. Постійні комісії селищної Ради є підзвітними селищній раді та відповідальними перед нею.
  2. З метою запобігання конфлікту інтересів, селищна рада покладає цю функцію на постійну комісію селищної Ради з питань регламенту, законності, депутатської діяльності, етики та  запобігання  корупції Зазначена постійна комісія в селищній раді здійснює контроль за дотриманням вимог статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», надає селищному голові, секретарю селищної Ради, заступникам голови, керуючому справами (секретарю) виконавчого комітету, депутатам консультації та роз’яснення щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками.
  3. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій селищної Ради визначаються цим Регламентом та Положенням про постійні комісії, затвердженими селищною радою.

 

Стаття 44. Лічильна комісія

  1. Лічильна комісія обирається селищною радою з числа депутатів у складі 3 осіб на термін повноважень селищної Ради для організації та підрахунку результатів таємного голосування бюлетенями, а також для організації та підрахунку результатів відкритого поіменного голосування.

Засідання лічильної комісії є правомочним за умови присутності на ньому більшості членів від складу комісії.

  1. Лічильна комісія формується за пропозиціями головуючого, депутатських фракцій, груп та депутатів.
  2. Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.
  3. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, крім випадків таємного голосування. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.
  4. У разі відсутності на засіданні сесії селищної Ради депутата, який є членом лічильної комісії, тимчасово за процедурним рішенням Ради обирається інший депутат на поточне засідання.

 

Стаття 45. Тимчасові контрольні комісії Ради

  1. Тимчасові контрольні комісії, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд Ради.
  2. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії Ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Ради.
  3. Порядок формування, функції та організація роботи тимчасових контрольних комісій Ради регламентуються положеннями Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих Рад", та Положенням "Про постійні комісії".
  4. Засідання тимчасових контрольних комісій Ради проводяться лише закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з їх роботою.
  5. Повноваження тимчасової контрольної комісії Ради припиняються з моменту прийняття Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень Ради, яка створила цю комісію.

 

Стаття 46.Виконавчий комітет селищної Ради
      
1. Виконавчий комітет селищної Ради є виконавчим органом селищної Ради.         

Утворюється селищною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень Ради, селищного голови її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

  1. Кількісний склад виконавчого комітету визначається селищною радою. Персональний склад виконавчого комітету селищної Ради затверджується радою за пропозицією селищного голови.
  2. Виконавчий комітет Ради утворюється у складі селищного голови, першого заступника, заступників селищного голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради, інших осіб.
  3. До складу виконавчого комітету селищної Ради входять також за посадою секретар відповідної Ради, староста (старости).
  4. Очолює виконавчий комітет селищної Ради селищний голова.
  5. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету Ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для селищного голови.
  6. Виконавчий комітет Ради є підзвітним і підконтрольним селищній раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
  7. До складу виконавчого комітету селищної Ради не можуть входити депутати селищної Ради, крім секретаря Ради.
  8. Повноваження виконавчого комітету селищної Ради.
  9. Виконавчий комітет селищної Ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів Ради.
  10. Виконавчий комітет Ради:

     1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку;

     2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

     3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів Ради, а також їх посадових осіб.

  1. Селищна рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами Ради та селищним головою в межах повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
  2. Основною формою роботи виконавчого комітету селищної Ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються міським головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

 

Стаття 47. Відділи,  управління та інші виконавчі органи селищної Ради
       1. Рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів рад.

  1. Відділи, управління та інші виконавчі органи селищної Ради є підзвітні і підконтрольними селищній раді та підпорядкованими її виконавчому комітету і селищному голові.
  2. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів селищної Ради призначаються на посаду і звільняються з посади селищним головою відповідно до чинного законодавства.
  3. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи селищної Ради затверджуються селищною радою.

 

Розділ 6. Депутатська діяльність

Стаття 48. Депутат Ради

  1. Депутати Ради здійснюють від імені та в інтересах об’єднаної територіальної громади функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про статус депутатів місцевих Рад ".
  2. Права депутата Ради зазначені в Законі-України "Про місцеве самоврядування в Україні", в статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад" та інших нормативно-правових актах України.

Крім того депутат Ради має право порушувати в Раді та її органах питання про необхідність проведення перевірок в межах компетенції Ради діяльності розташованих на її території підприємств, установ, організації, незалежно від форм власності, а також державних органів і органів об'єднань громадян. За дорученням Ради або її органу, а також голови Ради депутат може брати участь у перевірках, що проводяться за її рішенням: у разі виявлення порушення прав громадян або інших порушень законності депутат Ради має право вимагати припинення порушення, а в необхідних випадках звернутися до відповідних органів і посадових осіб з вимогою припинити порушення;

  1. Депутат Ради має такі обов'язки:

- брати участь у роботі Ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень, виконувати доручення Ради та її органів;

- бути присутнім на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійної комісії та інших органів, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат повідомляє про це керівника відповідного органу Ради;

- додержуватися Регламенту Ради, інших нормативних актів, що визначають порядок діяльності Ради та її органів;

- підтримувати зв'язки з виборцями, які висунули його кандидатом у депутати, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, державними органами, органами самоврядування та органами об'єднань громадян, розташованими на території його виборчого округу та територіальною громадою в цілому;

- інформувати виборців про роботу Ради, виконання планів і програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевих екологічних програм, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень Ради і доручень виборців, рішень Ради та наказів виборців;

- вивчати громадську думку;

- вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;

- розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення;

- брати участь в організації виконання рішень Ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;

- інші обов'язки, передбачені Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про статус депутатів місцевих Рад".

  1. Депутат є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітний.
  2. Депутат Ради, який не виправдав довіри виборців, може бути в будь-який час відкликаний ними у встановленому законодавством України порядку.
  3. У разі невиконання депутатом своїх обов'язків у Раді та її органах, систематичного порушення ним встановленого порядку їх роботи, Рада, за попередніми висновками відповідної профільної постійної комісії Ради може прийняти рішення про повідомлення виборців про ставлення депутата до виконання своїх обов'язків або про призначення голосування щодо відкликання депутата.
  4. Правила поведінки під час сесійних засідань.

1) В ході сесійних засідань депутат не повинен допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів.

2) За порушення порядку під час сесійних засідань або засідань відповідної комісії селищної Ради головою селищної Ради або, відповідно, головою комісії робиться зауваження, яке заноситься секретарем до протоколу засідання.

3) У разі повторного порушення депутатом порядку під час засідання, головою селищної Ради (сесійне засідання) або головою комісії (засідання комісії) ставиться на розгляд питання перед присутніми депутатами питання щодо видалення останнього з зали засідань; депутат видаляється, якщо за це проголосувало більше половини депутатів, присутніх на засіданні, з занесенням секретарем до протоколу засідання.

4) Якщо в ході порушення депутатом порядку в засіданні було встановлено склад адміністративного чи кримінального проступку, то відповідні матеріали направляються до правоохоронних органів.

 

Стаття 49. Депутатське звернення

  1. Депутатське звернення – викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої Ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю,  до  місцевих  органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів,  підприємств,  установ  та організацій незалежно   від  форми  власності,  розташованих  на території відповідної Ради,  здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

 

Стаття 50. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесіях Ради

  1. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесіях Ради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються Радою або за її дорученням постійними комісіями Ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені Радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також Раду
  2. Рада та її виконавчі органи забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів, схвалених Радою, інформують депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на сесіях Ради.

 

Стаття 51. Забезпечення депутатської діяльності

  1. Повноваження депутата Ради починаються з моменту офіційного оголошення територіальною виборчою комісією на сесії Ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії Ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.
  2. Депутат Ради представляє інтереси своїх виборців та має всю повноту прав, що забезпечує його активну роботу в окрузі, участь у діяльності Ради, утворених нею органах та несе зобов'язання перед своїми виборцями, Радою та її органами відповідно до Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад".
  3. На час здійснення депутатських повноважень та в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок селищного бюджету.

 

 

Стаття 52. Депутатські групи

  1. Депутатські групи створюються та діють на підставі ст. 25, 26 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
  2. Депутати можуть об’єднуватись в депутатські групи для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень, за спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками. Членство депутата Ради в депутатських групах не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень;
  3. Депутатська група створюється на установчому засіданні членів групи. Група повинна мати свою назву. Депутатська група може мати свою символіку та має право на розміщення такої символіки на робочих місцях депутатів, які входять до складу групи;
  4. Технічне і матеріальне забезпечення функціонування депутатських груп здійснюють посадові та службові особи Ради. Для роботи депутатських груп виділяються приміщення, що обладнані необхідними меблями та копіювальною технікою, якими депутатські групи користуються почергово відповідно до графіку, погодженого між депутатськими групами.

 

Стаття 53. Депутатські фракції

  1. Депутатські фракції формуються депутатами селищної Ради на партійній основі.
  2. Депутатська фракція повинна включати в себе не менш як 2 членів.
  3. Депутатська фракція створюється на установчому засіданні членів фракції.
  4. Технічне і матеріальне забезпечення функціонування депутатських фракцій здійснюється селищною радою.

 

         Стаття 54. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій та груп

  1. Депутатська фракція подає до селищної Ради протокол установчих зборів про заснування фракції з підписом кожного депутата, який увійшов до даної фракції, а також письмове повідомлення, в якому зазначаються назва депутатської фракції, її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції, зазначаються прізвища голови, заступника, уповноваженої особи депутатської фракції та її членів. Депутатська фракція зобов’язана інформувати раду про виникнення змін у її складі.
  2. Депутатська фракція може бути утворена у будь-який час протягом строку повноважень селищної Ради поточного скликання на визначений депутатською фракцією період, але не більше ніж на строк повноважень селищної Ради.

         Повідомлення про утворення фракції направляється селищному голові (виконуючому його обов’язки), який доводить його до відома селищної Ради на найближчій сесії або пленарному засіданні поточної сесії.

  1. Депутатська фракція та депутатська група вважаються створеними з моменту оголошення головуючим про це на пленарному засіданні Ради.
  2. Про вступ до депутатської фракції (групи) нових членів головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, що підписується головою депутатської фракції (групи) та новими членами фракції (групи).
  3. Про вихід депутатів з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмової заяви депутата, що виходить з фракції (групи).
  4. Про виключення депутата з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, підписаного головою депутатської фракції (групи).

 

Стаття 55. Права депутатських фракцій та груп

  1. Депутатські фракції та групи мають права, передбачені чинним законодавством, в т.ч. на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного сесії Ради.
  2. Депутатські фракції та групи мають право на обов’язкове оголошення перерви у пленарному засіданні Ради перед голосуванням щодо будь-якого конкретного питання (пропозиції, поправки, доповнення) для проведення консультацій та узгодження позиції членів депутатської групи, фракції.
  3. Депутатські фракції та групи мають право на пропорційне представництво в постійних комісіях, що означає пропорційне право на зайняття посад голів постійних комісій представниками депутатської групи та фракції згідно з Положенням про постійні депутатські комісії.

 

Стаття 56. Доручення та накази виборців

  1. Прийняті депутатами під час виборчої компанії доручення та накази виборців передаються секретарю Ради, який передає їх у відповідні комісії.
  2. Виборці можуть давати своєму депутатові доручення та накази на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб відповідного виборчого округу чи територіальної громади в цілому. Доручення та накази виборців має бути підтримане більшістю учасників зборів. Доручення та накази виборців не повинні суперечити Конституції і законам України, а їх виконання має належати до відання Ради та її органів.
  3. Доручення та накази виборців, виконання яких потребує прийняття Радою або її виконавчим органом рішення, фінансових або інших матеріальних витрат, доводяться депутатом до відома Ради або її органів.
  4. Рада та її органи аналізують доручення та накази виборців, дані депутатам Ради, та з урахуванням матеріальних, в тому числі і фінансових, можливостей приймають відповідні рішення щодо їх реалізації, а у випадку прийняття рішень про недоцільність виконання окремих доручень або наказів виборців - проекти відповідних мотивованих рішень Ради. Рішення з цих питань доводяться до відома депутатів та територіальної громади.

5 Депутат бере участь в організації виконання доручень та наказів виборців як одноособово, так і в складі постійних і тимчасових комісій Ради або в складі утвореної з цією метою депутатської групи, може залучати до їх виконання органи самоорганізації населення, а також виборців відповідного виборчого округу.

  1. Контроль за виконанням плану заходів по реалізації доручень та наказів виборців покладається на Голову, який доповідає Раді про хід його виконання один раз на рік під час затвердження Радою програми соціально-економічного та культурного розвитку селищної ради.
  2. Депутат періодично інформує своїх виборців про результати розгляду Радою та її виконавчими органами доручень та наказів виборців та особисту участь в організації їх виконання.

 

 

Стаття 57. Звітність депутатів про роботу

  1. Депутат Ради періодично, але не менш як один раз на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу і роботу Ради перед виборцями.
  2. Звіт депутата може бути проведено в будь-який час на вимогу громадян, які висунули його кандидатом у депутати, а також на вимогу зборів виборців
  3. Звіт депутата проводиться на зборах виборців відповідного виборчого округу, які висунули його кандидатом у депутати. Про проведення звітів - депутат інформує Раду або (у встановленому нею порядку) її органи.
  4. Депутатові забезпечуються необхідні умови для проведення звітів і зустрічей з виборцями.
  5. Адміністрації підприємств, установ, організацій, органи об'єднань громадян, де проводиться звіт депутата, виділяють приміщення для проведення зборів, сповіщають про час і місце їх проведення виборців, а також вживають інших заходів, що сприяють депутату в його роботі у виборчому окрузі.
  6. Звіти і зустрічі депутатів з виборцями можуть висвітлюватися в засобах масової інформації.

 

Стаття 58. Дисципліна і етика в діяльності Ради

  1. Депутат Добровеличківської селищної Ради як повноважний представник інтересів територіальної громади виборців свого виборчого округу та член Ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики: керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях; не принижувати честі й гідності виборців, інших депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; не розголошувати відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється чинним законодавством, інших відомостей з питань, що розглядалися на закритих засіданнях Рада чи її органів і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які стосуються таємниці особистого життя депутата або виборця, що охороняється законодавством, чи стали йому відомі у зв'язку з його участю в депутатських перевірках; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських фракцій, окремих депутатів місцевих Рад: не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.
  2. На засіданнях Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання та непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення - позбавити його права виступу на даному засіданні.
  3. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, в противному разі головуючий на засіданні може припинити його виступ.
  4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до протоколу засідання сесії.
  5. Під час засідання Ради депутати повинні утримуватись від дій, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
  6. Головуючий на засіданні продовжує час для виступу промовця на термін, на який його виступ було перервано. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом засідання за згодою більшості депутатів від їх фактичної кількості, визначеною без обговорення шляхом голосування, має право позбавити депутата слова до кінця засідання.

 

Стаття 59. Звернення громадян до Ради

  1. Робота із зверненнями громадян до Ради є одним з першочергових напрямків її роботи.
  2. Пропозиції, заяви і скарги, які надійшли до Ради або її депутата, підлягають розгляду, після чого вживаються заходи до їх своєчасного вирішення. Депутати, а також Рада можуть направляти одержані ними пропозиції, заяви і скарги до відповідних органів, підприємств, установ і організацій, які зобов'язані розглянути їх відповідно до чинного законодавства і про результати повідомити заявника, а також депутата та Раду.
  3. Депутати та працівники апарату вивчають причини, які породжують скарги, і вносять свої пропозиції щодо їх усунення в селищну Раду, державним органам, органам об'єднань громадян, підприємствам, установам і організаціям.

 

Розділ 7. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

Стаття 60. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

  1. Основними актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування є:

- рішення Ради;

- рішення виконавчого комітету Ради;

- розпорядження Добровеличківського селищного голови;

- акт депутата

 

Стаття 61. Акти Ради

  1. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
  2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради, крім випадків, передбачених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу Ради включається Голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні, і враховується його голос.
  3. Рішення Ради приймається відкритим поіменним або таємним голосуванням.
  4. Рішення Ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено Головою і внесено на повторний розгляд відповідної Ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у найближчий термін повторно розглянути рішення. Якщо Рада відхилила зауваження голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу Ради, воно набирає чинності.

 

Стаття 62. Акти виконавчого комітету Ради

  1. Виконавчий комітет Ради в межах своїх повноважень приймає рішення.
  2. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються Головою.
  3. У разі незгоди Голови з рішенням виконавчого комітету Ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд Ради.
  4. Рішення виконавчого комітету Ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів Ради, можуть бути скасовані Радою.

 

Стаття 63. Акти Добровеличківського селищного голови.

Голова в межах своїх повноважень видає розпорядження.

 

Стаття 64. Акти депутата Ради

  1. Депутат, на своєму виборчому окрузі засвідчує факт і видає зацікавленій особі акт депутата, характеристику тощо.
  2. Підпис депутата посвідчує Голова, а у разі відсутності особа якій це доручено. Підписи депутата та Голови засвідчується печаткою Ради.

 

Стаття 65. Визнання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування незаконними

 Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

 

Стаття 67. Порядок доведення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування до відома населення

  1. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення шляхом їх оприлюднення на сайті селищної Ради та в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України.
  2. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, яка безпосередньо стосується них.
  3. Голова може зупинити рішення Ради в 5-денний строк від момент його прийняття. У цей же термін Голова зобов’язаний негайно надіслати відхилене ним рішення Ради до Ради з обґрунтуванням своїх зауважень і пропозицій, що стосуються суті рішення.
  4. Зауваження і пропозиції мають бути чітко сформульовані і повинні містити логічно обґрунтовані положення, що вказують на:

- порушення Радою процедури розгляду, підписання і набрання чинності цим рішенням:

- вихід Ради за межі компетенції при прийнятті такого рішення;

- невідповідність рішення Ради законодавству України.

  1. Рішення виконавчого комітету Ради після їх прийняття підписуються Головою і вводяться ним в дію шляхом видання відповідних розпоряджень.
  2. У разі незгоди з рішенням виконавчого комітету Голова може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням і невідкладно зобов’язаний внести це рішення на розгляд найближчого пленарного засідання Ради. У разі затвердження рішення виконавчого комітету Радою Голова зобов'язаний підписати це рішення.
  3. Оприлюднення рішення Ради або її виконавчого комітету головою не позбавляє останнього права звернутися до суду з питання про визнання таким, що не відповідає Конституції або законам України рішення Ради або її виконавчого комітету.

 

Розділ 8. Розгляд і прийняття рішень Ради за спеціальними процедурами

 

Стаття 68. Підготовка і затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку селища та цільових програм з інших питань місцевого самоврядування

  1. Постійна комісія з питань планування, бюджету, фінансів, цін є головною в Раді з питань опрацювання та підготовки проекту рішення щодо затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку селища селищного типу Добровеличківка сіл Мар’ївка та Варваро-Олександрівка. На затвердження Радою проекту програми соціально-економічного та культурного розвитку виноситься постійною комісією з питань планування, бюджету, фінансів, цін після опрацювання з іншими комісіями.
  2. Підготовка цільових програм з інших питань місцевого самоврядування покладається на відповідні галузеві комісії Ради. На затвердження Радою проекти цільових програм виносяться відповідними галузевими комісіями Ради після опрацювання з постійною комісією з питань планування, бюджету, фінансів, цін.
  3. Проекти програм вносяться у Раду виконавчими органами у терміни подання проекту бюджету селища та не пізніше як за місяць до розгляду їх на засіданні Ради.
  4. Проекти програм соціально-економічного та культурного розвитку селища селищного типу Добровеличківка сіл Мар’ївка та Варваро-Олександрівка, а також цільових програм, звіти про їх виконання з відповідними висновками постійних комісій не пізніш як за 20 днів до розгляду їх на засіданні Ради поширюються серед депутатів.
  5. Контроль за ходом виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку селища селищного типу Добровеличківка сіл Мар’ївка та Варваро-Олександрівка, а також цільових програм місцевого самоврядування Рада здійснює як безпосередньо, заслуховуючи доповіді виконавчих органів Ради, так і через постійні комісії відповідно до їх компетенції.

 

Стаття 69. Місцеві референдуми

1 Місцевий референдум є спосіб прийняття мешканцями об’єднаної територіальної громади шляхом прямого волевиявлення (голосування) питань місцевого значення.

  1. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму регламентується вимогами ст. 7 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми".
  2. У рішенні про призначення референдуму визначається дата його проведення та зміст питання, що виноситься на референдум. Дата проведення призначається не раніш як за місяць і не пізніш як за два місяці від дня прийняття рішення про проведення референдуму.
  3. З метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань місцевого значення у передбаченому Законом порядку можуть проводитись дорадчі опитування мешканців громади (консультативні референдуми). Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень Радою.
  4. Якщо проекти рішень Ради не відповідають результатам місцевого дорадчого опитування, такі рішення можуть бути прийняті лише більшістю не менш як дві третини від загальної кількості депутатів Ради.

 

Стаття 70. Притягнення депутата до відповідальності

Притягнення депутата до відповідальності можливо лише у випадках, передбачених чинним законодавством України та даним Регламентом.

 

Стаття 71. Порядок дострокового припинення повноважень депутата, селищного голови, його заступників, секретаря Ради та Ради в цілому

  1. Повноваження депутата Ради припиняються достроково за наявності підстав, перелічених у частині першій статті 3 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад", засвідчених офіційними документами. Рада розглядає питання про дострокове припинення повноважень депутатів Ради у випадках, зазначених у частині другій статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад".

2.Підстави та механізм відкликання депутата місцевої Ради викладені в розділі V Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад" .

  1. Депутат, який бажає достроково скласти депутатські повноваження, подає особисту письмову заяву на ім'я Голови. В заяві депутат може викласти мотиви свого рішення. Заява депутата про складання повноважень не може відкликатися: вона розглядається у десятиденний термін з дня подання. Рада за поданням комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності та правопорядку та дотримання вимог антикорупційного законодавства, контролю за виконанням рішень селищної Ради та її виконавчого комітету, розглядає заяву депутата і приймає рішення про припинення його повноважень. Заява депутата про складання ним депутатських повноважень та рішення Ради з цього питання доводиться до населення селища в місцевих засобах інформації.
  2. Після отримання Радою копії обвинувального вироку суду, який набрав законної сили щодо депутата, Рада за поданням комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності та правопорядку та дотримання вимог антикорупційного законодавства протягом місяця приймає рішення про дострокове припинення повноважень депутата Ради.
  3. Повноваження Голови припиняються достроково за наявності засвідчених офіційними документами підстав, перелічених у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".
  4. Рада розглядає питання про дострокове припинення повноважень Голови за наявності підстав, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
  5. Питання про дострокове припинення повноважень секретаря Ради вноситься на розгляд Ради на вимогу не менш як двох третин депутатів від загального складу Ради або Головою. Рішення про звільнення з посади приймається Радою шляхом таємного голосування.
  6. За наявності підстав, передбачених частиною першою ст. 78 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Головою може порушуватись перед Верховною Радою України питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів Ради. Порядок проведення позачергових виборів Ради визначається Законом України "Про місцеві вибори".
  7. Питання про дострокове припинення повноважень Ради за рішенням місцевого референдуму може бути порушене не менш як однією десятою частиною громадян, які проживають на території ОТГ і мають право голосу. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень Ради визначається Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми".
  8. Рада, повноваження якої достроково припинено за рішенням місцевого референдуму або якщо щодо неї Верховна Рада України прийняла рішення про проведення позачергових виборів, продовжує діяти до обрання нового складу Ради.

 

Стаття 72. Заходи впливу за порушення вимог Регламенту

  1. За порушення вимог даного Регламенту до порушника можуть застосовуватись наступні заходи впливу (стягнення):

1.1. позбавлення права на продовження виступу;

1.2. Позбавлення права виступу до закінчення пленарного засідання;

1.3. Видалення з зали пленарного засідання (зали роботи комісії) до закінчення засідання.

  1. Стягнення застосовуються за процедурним рішенням Ради (комісії) за пропозицією, внесеною головуючим або депутатом.
  2. Якщо головуючий на засіданні звертається до виступаючого чи присутнього, останній повинен негайно зупинити свій виступ чи припинити свої дії. У випадку не реагування виступаючого на звернення головуючого, головуючий може поставити на голосування питання про позбавлення права виступу. Якщо вказана пропозиція головуючого не буде підтримана процедурним рішенням Ради, виступ промовця повинен бути продовженим із додаванням до часу виступу часу, який було використано для голосування з цього процедурного питання.
  3. До застосування стягнення з метою наведення порядку в залі засідань головуючий на пленарному засіданні Ради або головуючий на засіданні комісії може оголосити порушнику попередження та перервати його виступ. У випадку, якщо порушник не припинив вчинення порушення або вчинив порушення повторно, головуючий або депутат вносить пропозицію накласти на порушника стягнення та пропонує адекватний, на його думку, вид стягнення. Головуючий зобов’язаний поставити дану пропозицію на голосування для прийняття процедурного рішення Ради (процедурного рішення комісії).
  4. Пропуск депутатом протягом року більш ніж половини пленарних засідань або засідань постійної комісії без поважних причин є підставою для внесення пропозиції про відкликання депутата.
  5. Стягнення, передбачені п. 1.1., 1.2. цієї статті Регламенту, застосовуються до порушників за невиконання вимог статей цього Регламенту, а також до порушників, що вчинили такі порушення на засіданнях постійної чи тимчасової контрольної комісій, в т.ч. виступає без дозволу, перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово тощо.
  6. Стягнення, передбачене п. 1.3. цієї статті Регламенту, застосовуються як крайній захід впливу на порушника за вчинення ним дій, які грубо порушують вимоги цього Регламенту, в т.ч. не реагування на вимоги головуючого, зухвале продовження вчинення порушення, непідкорення процедурним рішенням Ради щодо нього, вчинення лайки, бійки, знаходження в нетверезому стані. Порушник зобов’язаний самостійно покинути залу засідань. У випадку невиконання цієї вимоги видалення з зали доручається працівникам поліції.
  7. Головуючий на засіданні зобов'язаний дотримуватись усіх норм та вимог, передбачених цим Регламентом. До головуючого на засіданні Ради (комісії) можуть бути застосовані стягнення, передбачені даним Регламентом. При цьому, головуючий не може ухилитись від поставлення на голосування питання про застосування до нього стягнення.

 

Стаття 73. Повнота та дійсність Регламенту

  1. Регламент затверджується на пленарному засіданні Ради більшістю голосів від загального складу депутатів Ради.
  2. Даний Регламент регулює діяльність Ради та припиняє свою чинність з моменту ухвалення Регламенту радою наступного скликання, а також у разі прийняття Регламенту в новій редакції.
  3. Контроль за дотриманням Регламенту покладається на селищного голову, секретаря селищної Ради, постійну комісію з питань регламенту, депутатської етики, законності, правопорядку та дотримання вимог антикорупційного законодавства. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні.
  4. Зміни та доповнення до Регламенту можуть бути внесені на пленарному засіданні Ради у порядку, передбаченому цим Регламентом та діючим законодавством.
  5. У випадку виявлення суперечності між рішенням Ради і даним Регламентом застосовуються положення Регламенту. Спори про дійсність положень Регламенту заборонені, окрім судового оскарження його окремих положень.

_________________________________

    Маєте проблеми зору?
    Оберіть зручний формат:

    A-    A    A+  Увімкнути альтернативну версію сайту


Опитування




Корисні ресурси






    Офіційне інтернет-представництво Президента України


    Верховна Рада України


    Законодавство України


    Кабінет Міністрів України


    Кіровоградська ОДА


    Кіровоградська обласна рада