22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства.
Сьогодні, коли Україна веде війну вже з російським загарбником, цей День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни є особливо актуальним.
Українці продемонстрували тоді і показують зараз, у війні на території нашої держави, силу духу і здатність боронити свої землі. Водночас життя та здоров’я громадян є найбільшою цінністю держави. Про це треба пам’ятати завжди.