День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки –
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки…
Голодомор 1932-1933 років може бути означений в нашій історії одним словом “жах”. Жах у тому, що українські села безневинно і безжально вимирали. Вимирали тихо, болісно…
Нам боляче згадувати таке страшне минуле, але це минуле нашого народу, яке до цих пір є страшною раною у наших серцях.
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946 –1947 років. Цього року День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.
Сьогодні працівники установ та організацій Добровеличківської селищної ради зібралися у великій сесійній залі селищної ради, де проходив захід з нагоди 90-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні.
Перед учасниками заходу виступила заступник Добровеличківського селищного голови Ірина Височанська, яка зазначила, що вшанування пам’яті жертв Голодоморів – це питання не лише обов’язку, поваги чи честі. Це питання нашого з нами існування. Бо щойно зникне пам’ять про мільйони померлих і ненароджених українців, зникнемо ми самі. Як нація, як суспільство, як держава, як люди…
До уваги присутніх було представлено тематичну композицію хореографічного колективу «Перлина» (керівник Руслана Ковальчук).
Пам’ять жертв голодоморів було вшановано хвилиною мовчання.
