Сьогодні — день, сповнений болю, тиші й шани. 10 червня минає два роки з того трагічного моменту, коли Україна втратила одного зі своїх наймолодших і найвідданіших синів — Крупкіна Євгенія Миколайовича.
У 2023 році, в районі населеного пункту Іванівське Донецької області, під час наступальних штурмових дій, Євгеній загинув, гідно виконуючи свій військовий обов’язок. Йому було лише 22 роки. Його життя щойно розпочиналося — з надіями, мріями, прагненнями. Але війна забирає найкращих…
Євгеній був справжнім патріотом, який не ховався за спини інших. Він став до зброї у час, коли країна цього потребувала найбільше. Його рішучість, мужність і вірність присязі назавжди залишаться прикладом для тих, хто продовжує боротьбу за волю України.
Сьогодні ми не просто згадуємо Євгенія — ми схиляємо голови перед його подвигом. Ми розділяємо біль з його родиною, друзями, побратимами. Жодні слова не здатні полегшити втрату, але пам’ять — це те, що ми можемо і повинні берегти.
Він жив — щоб ми жили.
Він боровся — щоб ми перемогли.
Він загинув — але не зник, бо Герої не вмирають.
Вічна слава Крупкіну Євгенію Миколайовичу.
Вічна пам’ять.
