У 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН було проголошено Міжнародний день людей з інвалідністю. Історія його виникнення починалася у 80-х роках ХХ сторіччя, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям людей з інвалідністю. В той період проводилися роботи з метою розробки заходів, направлених на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.
Відзначення цієї дати мобілізує підтримку громадськості для розв'язання найважливіших питань, що стосуються соціальної інтеграції людей з інвалідністю, сприяє підвищенню обізнаності про проблеми інвалідності й привертає увагу до переваг інклюзивного суспільства, доступного для всіх.
На виконання зобов'язань, взятих Україною за Конвенцією про права інвалідів, та з метою забезпечення належних умов для реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод особами з інвалідністю, впровадження кращого світового досвіду у цій сфері, недопущення дискримінації, Указом Президента України від 03 грудня 2015 року № 678/2015 «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» також закріплено відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю в Україні щороку 3 грудня.
Цей день є нагадуванням про необхідність виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами. Це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, посилити увагу до захисту їх гідності, прав і благополуччя.У світі налічується понад мільярд людей з інвалідністю.
Інвалідність не є перепоною до повноцінного життя, це не вирок й не покарання. Люди з інвалідністю є повноправними членами суспільства, які потребують більше уваги та піклування, створення відповідних умов.
Сьогодні особливого вшанування і відзначення заслуговують люди з особливими потребами, які не впали в розпач, не замкнулись у собі, а в силу власних можливостей працюють, беруть активну участь в громадському житті, займаються спортом, рукоділлям, художніми промислами і самодіяльністю, виховують дітей і онуків.
