Гірким видався кінець лютого 2022 року для всіх українців. Ворог приніс розруху, смерть, горе і сльози в усі куточки нашої багатостраждальної неньки України. Вже рік триває наша боротьба. Україна чинить опір та прагне скорішої перемоги. Не відпускає біль, не висихають сльози.
На превеликий жаль, не обминає біда і нашу громаду. Назавжди повернувся додому наш воїн – земляк, Герой – захисник, старший водій, солдат ІВАНОВ Михайло Борисович. Сльози, відчай, адже не такою мала бути зустріч коханого чоловіка, батька, брата...
18 лютого 2023 року під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Невельське в напрямку міста Донецьк наш земляк отримав поранення, не сумісні з життям.
Сьогодні вся громада зібралась, щоб вшанувати пам’ять та провести в останній путь нашого мужнього захисника України.
Напередодні, кортеж із загиблим Героєм-захисником зустрічали жителі Добровеличківської громади живим коридором шани, покладаючи квіти перед автомобілем з домовиною воїна - земляка...
ІВАНОВ Михайло Борисович народився 28 вересня 1972 року в сім”ї колгоспників Бориса Захаровича та Надії Яківни. Навчався до 4 класу в Добровеличківській середній школі №2. З 4 по 8 клас навчався в Добрянській середній школі. Після закінчення восьми класів вступив до Кіровоградського училища, яке закінчив з відзнакою та здобув професію зварювальника.
В 1993 році одружився, в родині народилася донечка. Так склалася доля, що Михайло одружився вдруге та мав сина. Разом з дружиною виховували трьох дітей.
Працював на багатьох різних роботах. В 2019 році повернувся в Добровеличківку та працевлаштувався на пекарню приватного підприємства «Лідер-ІН» , потім трактористом, згодом зварювальником в ТОВ « Згода».
Де б не працював Михайло Борисович про нього завжди були лише позитивні відгуки за його роботу. Мав велике захоплення – полювання.
26 лютого 2022 року Михайло, як справжній патріот своєї країни пішов до територіальної оборони . Вже в березні став до лав Збройних Сил України. Довелося залишити мирну професію, бо покликав обов’язок чоловіка, громадянина, воїна - боронити рідну землю від навали російських окупантів. Він не міг по-іншому. Та, на жаль, війна забрала його назавжди… Йому тепер навіки 51…
ІВАНОВ Михайло Борисович віддав своє життя за Батьківщину, за український народ та рідну землю у тяжку годину лютої війни з росією. Він ніколи не був байдужим до долі своїх земляків і співвітчизників, був чудовим сином, люблячим батьком, братом, коханим чоловіком, надійним товаришем.
Прощання з загиблим воїном-земляком проходило біля Обеліску Слави, де зібралися його рідні, близькі та друзі, бойові побратими загиблого, а також жителі нашої громади.
До рідних та близьких загиблого зі словами співчуття звернувся Добровеличківський селищний голова Володимир Осієвський:
- Ми поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами, підтримуємо Вас у годину скорботи. Словами важко загоїти в серці болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини – це велике горе та страшне випробування. Від всієї громади ми висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Світла та вічна пам’ять захиснику України!
Пам’ять загиблого воїна було вшановано хвилиною мовчання.
Свої співчуття родині загиблого також висловили начальник другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Михайлов, староста села Добрянка Олег Кокул, настоятель Свято-Варваринської церкви Юрій Гринчук, настоятель Свято-Успенської парафії Православної церкви України отець Мирослав та настоятель Свято-Миколаївської церкви Андрій Савельєв.
Поховали Героя-земляка ІВАНОВА Михайла Борисовича на Добровеличківському селищному кладовищі.
Герої української землі не вмирають,
світла пам’ять про них буде жити вічно!
Слава Героям! Слава Україні!
