Війна — страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну.
Сьогодні — день, сповнений болю, тиші й шани. 04 серпня минає рік з того трагічного моменту, коли Україна втратила одного зі своїх найвідданіших синів — Корбута Ярослава Віталійовича.
Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам'ять тобі, Ярославе! Пам’ятаємо про тебе, як про людину міцну духом і нескорену, людину, котра віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні!
Низький уклін близьким та рідним воїна!
