Сьогодні наша громада провела в останню путь нашого земляка — Сацького Олександра Леонідовича, справжнього сина України, людину з великим серцем і непохитною мужністю, який виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Волфино Сумської області, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за нашу Батьківщину, її свободу і незалежність загинув 10 жовтня 2025 року.
Народився наш Герой 20 серпня 1978 року в Добровеличківці. Тут зростав, навчався, жив та працював. До повномасштабного вторгнення він мав спокійне, скромне життя, сумлінно виконував свою роботу, завжди допомагав іншим і ніколи не залишався осторонь, коли потрібна була підтримка.
13 червня цього року, призваний на військову службу за мобілізацією він не вагався і зробив свій вибір — вибір захисника. Бо знав, що любов до Батьківщини — це не слова, а вчинки.
Прощання з загиблим воїном-земляком проходило в селищі Добровеличківка.
Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся Добровеличківський селищний голова Володимир Осієвський:
«Сьогодні ми прощаємося з людиною, якій довелося в житті нелегко, адже один за одним відійшли у засвіти його найрідніші – брат, мама, тато. Не встиг Олександр створити власну сім’ю, але він мав велику родину — нас усіх. Тих, кого він захищав, заради кого стояв на передовій.
Його життя — приклад гідності й відданості. Його смерть — болісна, але героїчна.
Ми схиляємо голови перед його подвигом і висловлюємо щирі співчуття його близьким, всім, хто його знав, хто з ним служив, хто його любив і поважав.
Герої не вмирають — вони залишаються з нами в пам’яті, у наших серцях, у кожному мирному дні, який вибороли своєю жертовністю. Від імені всієї громади дякую Олександрові за його мужність, за любов до України, за те, що був справжнім чоловіком, воїном, нашим захисником»
Пам’ять Олександра Леонідовича Сацького було вшановано хвилиною мовчання.
Також, свої співчуття рідним та близьким загиблого висловили виконуючий обов’язки відділення цивільно-військового співробітництва другого відділу Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, капітан Кім Роман Романович, настоятель Свято-Успенської церкви Православної церкви України священик Мирослав Гринчук .
Поховали Олександра на селищному кладовищі. Останню шану загиблому воїну-захиснику віддали військовим салютом.
Світла й вічна пам’ять тобі, воїне.
Нехай Господь прийме твою душу у Царство Небесне, а ми — ніколи не забудемо твого імені.
Слава Україні!
Слава Герою!
